передплата Українською | In English

№19, жовтень 2008

Валерій ГОЛЕНКО: «Ми маємо чітку позицію з усіх основних, навіть найскладніших проблем»Валерій ГОЛЕНКО: «Ми маємо чітку позицію з усіх основних, навіть найскладніших проблем»

Поділитися:

Луганщину називають «східними воротами» України. Це потужний промисловий регіон, що робить помітний внесок в економіку держави. Якщо раніше значну частку в структурі виробництва області переважно становив вуглевидобуток, то нині на перші позиції виходять переробні галузі: металургія, машинобудування, хімія та нафтохімія. Про те, чим живе Луганщина сьогодні, з якими успіхами підійшла до свого ювілею — 70-річчя від дня утворення, нашому кореспондентові розповів голова Луганської обласної ради Валерій ГОЛЕНКО.

— Валерію Миколайовичу, на ваш погляд, які помітні успіхи в економічній і соціальній сферах має Луганщина останніми роками? У яких галузях промисловості зміни на краще для населення найвідчутніші?

—  Як відомо, основою, що дає ключ до розв’язання соціальних проблем, сприяє піднесенню життєвого рівня населення, була й залишається економіка. Тому головне завдання для регіону — поліпшення роботи базових підприємств провідних галузей промисловості, розвиток малого та середнього бізнесу, перехід на інноваційну, інвестиційну модель розвитку. Хочу наголосити: якщо в 2006 році ми працювали на подолання кризових явищ, спричинених помилками «помаранчевої» влади, то в 2007-му вже помітні певні позитивні результати в низці напрямів. Насамперед відновлено темпи зростання обсягів випуску продукції. На більшість  стратегічних підприємств області прийшов ефективний власник, що почав докорінну реконструкцію й модернізацію виробництва.  Передовсім йдеться про Алчевський металургійний комбінат, Стахановський вагонобудівний завод, холдингову компанію «Луганськтепловоз». Лише торік за рахунок власних коштів, державних інвестицій і кредитів у відновлення основних фондів вкладено майже 10 млрд. гривень. Це найкращий показник в Україні. Головною подією року, навколо котрої точаться нині гострі дискусії, став продаж пакета акцій ВАТ «ХК «Луганськтепловоз» російському інвесторові. Це позитивно позначилося на виробничій діяльності й фінансовому становищі підприємства, соціальній атмосфері в колективі. Власником підготовлено портфель замовлень на 2008 рік на 1,8 млрд. гривень, що втричі перевищує замовлення нашої держави. У першому півріччі поточного року  випуск продукції холдингової компанії зріс більш ніж у чотири рази.

Ми розуміємо, що для розв’язання проблем розвитку області потрібно всіляко підтримувати малий і середній бізнес, створювати всі умови для залучення суб’єктів підприємництва до реалізації інвестиційних проектів в інтересах регіону. У березні прийнято «Регіональну програму розвитку й підтримки малого підприємництва на 2008—2009 роки», що покликана сприяти розвитку підприємницької діяльності. Для нас це важливо. Підтримка малого та середнього бізнесу, у свою чергу, сприяє всебічному розвиткові зовнішньоекономічних зв’язків. Усе-таки Луганщина — територія прикордонна. Область зберігає лідируючі позиції в Україні із зовнішньоторговельного обороту. Приміром, 2007 року товарів експортувалося майже на 4 млрд. доларів США. Суб’єкти господарювання здійснюють зовнішньоторговельні операції з партнерами із 109 країн. Як і в попередні роки, головним стратегічним партнером Луганщини є Російська Федерація.

— Луганщина добуває майже третину всього вугілля в Україні. Перед шахтарями поставлене завдання довести обсяг видобутку в 2011 році до 100 млн. тонн. Нині вугілля набуває дедалі більшого значення для економіки, чи не так?

— Безперечно. Предметом особливої уваги в нас була й залишається вугільна галузь. Вона забезпечує до 15% регіонального валового продукту, значну частину надходжень до місцевих бюджетів. До того ж у ній зосереджена третина кадрового промислового потенціалу області. Тому наша принципова позиція незмінна: потрібні стабілізація роботи підприємств цієї галузі, надання їй нової перспективи як основи енергетичного потенціалу регіону. Сьогодні навіть найнепохитнішим оптимістам зрозумілі наслідки можливого різкого підвищення цін на газ. Тому наше вугілля й справді дедалі важливіше для економіки. Виходячи з його запасів, виробничих потужностей, за належної уваги до проблем вуглярів і відповідної підтримки держави область має всі можливості для нарощування видобутку вугілля до 29 млн. тонн на рік.

— Нині в області зібрано небувалий урожай зернових. Однак розвиток молочного тваринництва, як і раніше, залишається проблемним. Реалізуються дві регіональні  програми щодо його підтримки, зокрема в приватних селянських господарствах. На ваш погляд, від чого або від кого передовсім залежать успіхи в цій сфері сільського господарства?

— Треба визнати, що в сільськогосподарському виробництві зараз досить складна ситуація.  Село виживає не так завдяки, як усупереч діям уряду. 2007 рік агроформування області  завершили з прибутком у 391,6 млн. гривень за рахунок правильно обраної стратегії, ставки на озимі культури. Цього року виробництво пшениці й соняшнику зросло. За врожайністю область посіла друге місце серед регіонів України й повністю виконала зобов’язання з постачання зерна в Держкомрезерв і Аграрний фонд. На 10% оновлено машинно-тракторний парк, відновлено роботу птахофабрик, у сільськогосподарське виробництво впроваджено низку нових технологій тощо. Багато чого вдалося зробити завдяки  інвестиціям в основний капітал, які збільшилися втричі й становлять 285 млн. гривень.

На жаль,  у тваринництві значних успіхів поки що немає. У базу його розвитку закладено тільки перші цеглинки. Ухвалена облрадою програма підтримки розвитку молочного скотарства, виділені з обласного бюджету перші 2,8 млн. гривень на здешевлення кредитів для селян дали змогу  ввести в дію Деркульський молочний комплекс європейського рівня на 1100 корів, розпочати будівництво аналогічних комплексів у Новопсковському та Троїцькому районах.

— Валерію Миколайовичу,  найчастіше на порядку денному сесій облради й засідань депутатських комісій — проблеми житлово-комунального господарства. Здебільшого йдеться про кошти, необхідні для латання дір у ЖКГ. Тільки на оновлення водопровідно-каналізаційного господарства потрібно понад 3 млрд. гривень. Де взяти гроші на технічне переоснащення? Та й узагалі які перспективи?

— Якщо минулого року на виконання цільової Державної програми реформування водопровідно-каналізаційного господарства області Кабінет Міністрів виділив більш як 31 млн. гривень, або 38,6% від потреби, то  нинішнього — бюджетом визначено лише десяту частину від заявлених 138 млн. гривень, а отримано в першому півріччі всього 362 тис. За таких умов у нас практично залишався єдиний варіант розв’язання проблеми: залучення приватних інвесторів. Облрада та облдержадміністрація дійшли висновку, що найефективнішим способом їх залучення є передача, наприклад, ОКП «Компанія «Луганськвода» в концесію. У березні 2008 року після піврічного підготовчого періоду й вивчення різних точок зору сесія облради ухвалила відповідне рішення. Аналіз роботи іншого збиткового комунального підприємства — «Луганськтеплокомуненерго» — засвідчив, що його організаційна структура також дуже застаріла, громіздка та енерговитратна. Вивчивши всі «за» й «проти», облрада підтримала пропозицію про реформування й цього підприємства. Нині триває підготовча робота. Значного прогресу досягнуто в питаннях фінансування з держбюджету заходів щодо передачі в комунальну власність територіальних громад об’єктів соціальної інфраструктури вугільних підприємств. Виділені в попередні роки 88 млн. гривень дозволили повністю прийняти в комунальну власність житловий фонд і соціально-культурні об’єкти Міністерства вугільної промисловості в Зоринську, Перевальську, Луганську та інших містах і районних центрах.

— Конституцією й законами України на облраду від імені територіальних громад покладено повноваження щодо управління об’єктами спільної власності — комунальними підприємствами, установами й організаціями. З якими проблемами тут доводиться стикатися?

— У нас 221 комунальне підприємство з балансовою вартістю активів 1,8 млрд. гривень. Чистий дохід від реалізації продукції, робіт і послуг торік становив 721,7 млн. гривень і збільшився порівняно з 2006 роком майже на чверть. Звісно, в управлінні комунальним майном є проблеми. По-перше, до кінця 2008 року необхідно завершити державну реєстрацію права користування земельними ділянками під цими об’єктами. По-друге, назріла гостра потреба в розробці концепції управління об’єктами спільної власності територіальних громад, у якій було б визначено цілі й завдання, шляхи їх досягнення, критерії оцінки ефективності управління. По-третє,  слід підвищити віддачу від такого джерела поповнення дохідної частини обласного бюджету, як оренда майна спільної власності територіальних громад. З метою збільшення доходів облрадою прийнято низку рішень, спрямованих на запровадження ринкових механізмів під час визначення орендарів майна. Ця робота триває. По-четверте, потрібно відновити основні засоби за рахунок, знову ж таки, впровадження інвестиційних проектів. Такий досвід у нас є. Наприклад, у результаті реалізації першого інвестиційного договору, укладеного за рішенням облради, дитячий оздоровчий комплекс «Південний» в 2009 році отримає потужні сучасні очисні споруди.

Нині склалася ситуація, коли за наявності значної кількості перспективних площ родовищ корисних копалин місцевого значення (а їх у нас 94) область відчуває значний дефіцит піску, щебеню та інших будматеріалів. Немає програми геологічного вивчення родовищ. Розв’язати цю проблему покликана розроблена Програма розвитку мінерально-сировинної бази на період 2008—2009 років, що дасть змогу забезпечити формування електронного банку даних перспективних ділянок корисних копалин і на основі цього підготувати рекомендації для проведення геологорозвідувальних робіт.

— Валерію Миколайовичу, на Луганщині створена й ефективно працює Рада регіонів області, що, до речі, не має аналогів в Україні. Яка її роль?

— Рада регіонів — це реальна форма практичної взаємодії облради та облдержадміністрації в пошуку розв’язання найактуальніших проблем розвитку області. Так забезпечується створення інформаційного каналу взаємодії облради з місцевими радами, аж до сільської та селищної. Для депутатів усіх рівнів і активу ми організовуємо навчання. У першому півріччі 2008 року проведено п’ять семінарів. Відпрацьовано систему постійної взаємодії й щотижневого обміну інформацією з місцевими радами, підрозділами виконавчого апарату облради, відділами та  управліннями облдержадміністрації, а також громадськими організаціями електронними інформаційними каналами зв’язку. За підсумками минулого тижня здійснюється об’єктивний аналіз ситуації в області за всіма напрямам, який  потім  надається керівництву облради й апарату Верховної Ради України. Це дає змогу приймати виваженіші рішення з найважливіших питань забезпечення життєдіяльності регіону.

— Останніми роками помітно активізувалася діяльність депутатів облради. А яка ефективність їхньої роботи?

—  Маю відзначити досить дружну й ефективну роботу всього депутатського корпусу. Для розвитку нашого краю вона загалом дала позитивний результат. Однак змушений визнати, що користі було б набагато  більше, якби не незалежні від нас чинники. І насамперед — нервозна суспільно-політична ситуація в Україні, що триває вже кілька місяців й апріорі не може негативно не позначатися на житті наших громадян. Вважаю, в таких умовах депутатський корпус був націлений правильно, залишаючись виразником і провідником інтересів регіону та сприяючи розвиткові свого краю. В основу роботи депутатів покладено програмно-цільовий підхід, аби забезпечити комплексне розв’язання проблем, виходячи із ситуації, що склалася, й наявних можливостей. Затверджено 22 обласні програми. Їхня розробка велася із залученням учених, було враховано думки керівників міст і районів, громадськості. До затвердження на сесіях проекти програм ретельно опрацьовували в постійних комісіях облради за активної участі всіх депутатів, незалежно від їхньої партійної належності. Наш визначальний принцип — гласність і відкритість, обов’язкове зіставлення своїх дій із пропозиціями виборців. Тому маємо чітку позицію з усіх основних, навіть найскладніших проблем.

 

Підготувала Алла АНТИПОВА.

Фото Вадима ЛІСНОГО.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Вітренко: Вугілля з держшахт на "Центренерго" буде поставлятись за прямими договорами Вчора, 05 березня

Прем'єр вважає прийнятним держборг у 90 мільярдів доларів Вчора, 05 березня

Кулеба анонсував відкриття нових посольств і консульств України Вчора, 05 березня

Зеленський підписав закон про електронні трудові книжки Вчора, 05 березня

Прем'єр про ріст цін на паливо на АЗС: Шукаємо причини 04 березня

Рада ЄС офіційно продовжила санкції проти оточення Януковича 04 березня

Зеленський підписав закон про відновлення конкурсного відбору на держслужбу 04 березня

Україна чекає на офіційне вибачення прем’єра Словаччини через жарт про Закарпаття 03 березня

Ексміністру вручили підозру у викраденні керівника "Нафтогазвидобування" – джерело 03 березня

"Немає Європи без України": в Мішеля помітили продовження політики Туска 03 березня