передплата Українською | In English

№19, жовтень 2008

Валерій ГОЛЕНКО: «Ми маємо чітку позицію з усіх основних, навіть найскладніших проблем»Валерій ГОЛЕНКО: «Ми маємо чітку позицію з усіх основних, навіть найскладніших проблем»

Поділитися:

Луганщину називають «східними воротами» України. Це потужний промисловий регіон, що робить помітний внесок в економіку держави. Якщо раніше значну частку в структурі виробництва області переважно становив вуглевидобуток, то нині на перші позиції виходять переробні галузі: металургія, машинобудування, хімія та нафтохімія. Про те, чим живе Луганщина сьогодні, з якими успіхами підійшла до свого ювілею — 70-річчя від дня утворення, нашому кореспондентові розповів голова Луганської обласної ради Валерій ГОЛЕНКО.

— Валерію Миколайовичу, на ваш погляд, які помітні успіхи в економічній і соціальній сферах має Луганщина останніми роками? У яких галузях промисловості зміни на краще для населення найвідчутніші?

—  Як відомо, основою, що дає ключ до розв’язання соціальних проблем, сприяє піднесенню життєвого рівня населення, була й залишається економіка. Тому головне завдання для регіону — поліпшення роботи базових підприємств провідних галузей промисловості, розвиток малого та середнього бізнесу, перехід на інноваційну, інвестиційну модель розвитку. Хочу наголосити: якщо в 2006 році ми працювали на подолання кризових явищ, спричинених помилками «помаранчевої» влади, то в 2007-му вже помітні певні позитивні результати в низці напрямів. Насамперед відновлено темпи зростання обсягів випуску продукції. На більшість  стратегічних підприємств області прийшов ефективний власник, що почав докорінну реконструкцію й модернізацію виробництва.  Передовсім йдеться про Алчевський металургійний комбінат, Стахановський вагонобудівний завод, холдингову компанію «Луганськтепловоз». Лише торік за рахунок власних коштів, державних інвестицій і кредитів у відновлення основних фондів вкладено майже 10 млрд. гривень. Це найкращий показник в Україні. Головною подією року, навколо котрої точаться нині гострі дискусії, став продаж пакета акцій ВАТ «ХК «Луганськтепловоз» російському інвесторові. Це позитивно позначилося на виробничій діяльності й фінансовому становищі підприємства, соціальній атмосфері в колективі. Власником підготовлено портфель замовлень на 2008 рік на 1,8 млрд. гривень, що втричі перевищує замовлення нашої держави. У першому півріччі поточного року  випуск продукції холдингової компанії зріс більш ніж у чотири рази.

Ми розуміємо, що для розв’язання проблем розвитку області потрібно всіляко підтримувати малий і середній бізнес, створювати всі умови для залучення суб’єктів підприємництва до реалізації інвестиційних проектів в інтересах регіону. У березні прийнято «Регіональну програму розвитку й підтримки малого підприємництва на 2008—2009 роки», що покликана сприяти розвитку підприємницької діяльності. Для нас це важливо. Підтримка малого та середнього бізнесу, у свою чергу, сприяє всебічному розвиткові зовнішньоекономічних зв’язків. Усе-таки Луганщина — територія прикордонна. Область зберігає лідируючі позиції в Україні із зовнішньоторговельного обороту. Приміром, 2007 року товарів експортувалося майже на 4 млрд. доларів США. Суб’єкти господарювання здійснюють зовнішньоторговельні операції з партнерами із 109 країн. Як і в попередні роки, головним стратегічним партнером Луганщини є Російська Федерація.

— Луганщина добуває майже третину всього вугілля в Україні. Перед шахтарями поставлене завдання довести обсяг видобутку в 2011 році до 100 млн. тонн. Нині вугілля набуває дедалі більшого значення для економіки, чи не так?

— Безперечно. Предметом особливої уваги в нас була й залишається вугільна галузь. Вона забезпечує до 15% регіонального валового продукту, значну частину надходжень до місцевих бюджетів. До того ж у ній зосереджена третина кадрового промислового потенціалу області. Тому наша принципова позиція незмінна: потрібні стабілізація роботи підприємств цієї галузі, надання їй нової перспективи як основи енергетичного потенціалу регіону. Сьогодні навіть найнепохитнішим оптимістам зрозумілі наслідки можливого різкого підвищення цін на газ. Тому наше вугілля й справді дедалі важливіше для економіки. Виходячи з його запасів, виробничих потужностей, за належної уваги до проблем вуглярів і відповідної підтримки держави область має всі можливості для нарощування видобутку вугілля до 29 млн. тонн на рік.

— Нині в області зібрано небувалий урожай зернових. Однак розвиток молочного тваринництва, як і раніше, залишається проблемним. Реалізуються дві регіональні  програми щодо його підтримки, зокрема в приватних селянських господарствах. На ваш погляд, від чого або від кого передовсім залежать успіхи в цій сфері сільського господарства?

— Треба визнати, що в сільськогосподарському виробництві зараз досить складна ситуація.  Село виживає не так завдяки, як усупереч діям уряду. 2007 рік агроформування області  завершили з прибутком у 391,6 млн. гривень за рахунок правильно обраної стратегії, ставки на озимі культури. Цього року виробництво пшениці й соняшнику зросло. За врожайністю область посіла друге місце серед регіонів України й повністю виконала зобов’язання з постачання зерна в Держкомрезерв і Аграрний фонд. На 10% оновлено машинно-тракторний парк, відновлено роботу птахофабрик, у сільськогосподарське виробництво впроваджено низку нових технологій тощо. Багато чого вдалося зробити завдяки  інвестиціям в основний капітал, які збільшилися втричі й становлять 285 млн. гривень.

На жаль,  у тваринництві значних успіхів поки що немає. У базу його розвитку закладено тільки перші цеглинки. Ухвалена облрадою програма підтримки розвитку молочного скотарства, виділені з обласного бюджету перші 2,8 млн. гривень на здешевлення кредитів для селян дали змогу  ввести в дію Деркульський молочний комплекс європейського рівня на 1100 корів, розпочати будівництво аналогічних комплексів у Новопсковському та Троїцькому районах.

— Валерію Миколайовичу,  найчастіше на порядку денному сесій облради й засідань депутатських комісій — проблеми житлово-комунального господарства. Здебільшого йдеться про кошти, необхідні для латання дір у ЖКГ. Тільки на оновлення водопровідно-каналізаційного господарства потрібно понад 3 млрд. гривень. Де взяти гроші на технічне переоснащення? Та й узагалі які перспективи?

— Якщо минулого року на виконання цільової Державної програми реформування водопровідно-каналізаційного господарства області Кабінет Міністрів виділив більш як 31 млн. гривень, або 38,6% від потреби, то  нинішнього — бюджетом визначено лише десяту частину від заявлених 138 млн. гривень, а отримано в першому півріччі всього 362 тис. За таких умов у нас практично залишався єдиний варіант розв’язання проблеми: залучення приватних інвесторів. Облрада та облдержадміністрація дійшли висновку, що найефективнішим способом їх залучення є передача, наприклад, ОКП «Компанія «Луганськвода» в концесію. У березні 2008 року після піврічного підготовчого періоду й вивчення різних точок зору сесія облради ухвалила відповідне рішення. Аналіз роботи іншого збиткового комунального підприємства — «Луганськтеплокомуненерго» — засвідчив, що його організаційна структура також дуже застаріла, громіздка та енерговитратна. Вивчивши всі «за» й «проти», облрада підтримала пропозицію про реформування й цього підприємства. Нині триває підготовча робота. Значного прогресу досягнуто в питаннях фінансування з держбюджету заходів щодо передачі в комунальну власність територіальних громад об’єктів соціальної інфраструктури вугільних підприємств. Виділені в попередні роки 88 млн. гривень дозволили повністю прийняти в комунальну власність житловий фонд і соціально-культурні об’єкти Міністерства вугільної промисловості в Зоринську, Перевальську, Луганську та інших містах і районних центрах.

— Конституцією й законами України на облраду від імені територіальних громад покладено повноваження щодо управління об’єктами спільної власності — комунальними підприємствами, установами й організаціями. З якими проблемами тут доводиться стикатися?

— У нас 221 комунальне підприємство з балансовою вартістю активів 1,8 млрд. гривень. Чистий дохід від реалізації продукції, робіт і послуг торік становив 721,7 млн. гривень і збільшився порівняно з 2006 роком майже на чверть. Звісно, в управлінні комунальним майном є проблеми. По-перше, до кінця 2008 року необхідно завершити державну реєстрацію права користування земельними ділянками під цими об’єктами. По-друге, назріла гостра потреба в розробці концепції управління об’єктами спільної власності територіальних громад, у якій було б визначено цілі й завдання, шляхи їх досягнення, критерії оцінки ефективності управління. По-третє,  слід підвищити віддачу від такого джерела поповнення дохідної частини обласного бюджету, як оренда майна спільної власності територіальних громад. З метою збільшення доходів облрадою прийнято низку рішень, спрямованих на запровадження ринкових механізмів під час визначення орендарів майна. Ця робота триває. По-четверте, потрібно відновити основні засоби за рахунок, знову ж таки, впровадження інвестиційних проектів. Такий досвід у нас є. Наприклад, у результаті реалізації першого інвестиційного договору, укладеного за рішенням облради, дитячий оздоровчий комплекс «Південний» в 2009 році отримає потужні сучасні очисні споруди.

Нині склалася ситуація, коли за наявності значної кількості перспективних площ родовищ корисних копалин місцевого значення (а їх у нас 94) область відчуває значний дефіцит піску, щебеню та інших будматеріалів. Немає програми геологічного вивчення родовищ. Розв’язати цю проблему покликана розроблена Програма розвитку мінерально-сировинної бази на період 2008—2009 років, що дасть змогу забезпечити формування електронного банку даних перспективних ділянок корисних копалин і на основі цього підготувати рекомендації для проведення геологорозвідувальних робіт.

— Валерію Миколайовичу, на Луганщині створена й ефективно працює Рада регіонів області, що, до речі, не має аналогів в Україні. Яка її роль?

— Рада регіонів — це реальна форма практичної взаємодії облради та облдержадміністрації в пошуку розв’язання найактуальніших проблем розвитку області. Так забезпечується створення інформаційного каналу взаємодії облради з місцевими радами, аж до сільської та селищної. Для депутатів усіх рівнів і активу ми організовуємо навчання. У першому півріччі 2008 року проведено п’ять семінарів. Відпрацьовано систему постійної взаємодії й щотижневого обміну інформацією з місцевими радами, підрозділами виконавчого апарату облради, відділами та  управліннями облдержадміністрації, а також громадськими організаціями електронними інформаційними каналами зв’язку. За підсумками минулого тижня здійснюється об’єктивний аналіз ситуації в області за всіма напрямам, який  потім  надається керівництву облради й апарату Верховної Ради України. Це дає змогу приймати виваженіші рішення з найважливіших питань забезпечення життєдіяльності регіону.

— Останніми роками помітно активізувалася діяльність депутатів облради. А яка ефективність їхньої роботи?

—  Маю відзначити досить дружну й ефективну роботу всього депутатського корпусу. Для розвитку нашого краю вона загалом дала позитивний результат. Однак змушений визнати, що користі було б набагато  більше, якби не незалежні від нас чинники. І насамперед — нервозна суспільно-політична ситуація в Україні, що триває вже кілька місяців й апріорі не може негативно не позначатися на житті наших громадян. Вважаю, в таких умовах депутатський корпус був націлений правильно, залишаючись виразником і провідником інтересів регіону та сприяючи розвиткові свого краю. В основу роботи депутатів покладено програмно-цільовий підхід, аби забезпечити комплексне розв’язання проблем, виходячи із ситуації, що склалася, й наявних можливостей. Затверджено 22 обласні програми. Їхня розробка велася із залученням учених, було враховано думки керівників міст і районів, громадськості. До затвердження на сесіях проекти програм ретельно опрацьовували в постійних комісіях облради за активної участі всіх депутатів, незалежно від їхньої партійної належності. Наш визначальний принцип — гласність і відкритість, обов’язкове зіставлення своїх дій із пропозиціями виборців. Тому маємо чітку позицію з усіх основних, навіть найскладніших проблем.

 

Підготувала Алла АНТИПОВА.

Фото Вадима ЛІСНОГО.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №7/2016 №7
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата