У Києві може з'явитись новий сучасний парк: яким він буде і чому він критично важливий для міста?

Чи може у Києві з'явитися новий парк?

У 2021 році активісти та волонтери з Дарницького району Києва об'єдналися в громадську організацію ""Національний парк збереження та збагачення флори та фауни "Осокорки"". Метою громадської організації є створення інноваційного сучасного парку в Дарницькому районі, який дасть змогу не лише дарничанам, але й усім мешканцям міста та гостям столиці вільно проводити свіє дозвілля, гуляти, активно та культурно відпочивати, перебуваючи в контакті з природою.

«Цей парк стане осередком сімейного і спортивного відпочинку, естетичного розвитку, культурної просвіти, інклюзивної доступності, екологічного виховання та дбайливого ставлення до флори та фауни», - наголошують активісти.

Така ініціатива є справді безпрецедентною, адже йдеться про утворення зеленої зони посеред заурбанізованої столиці. Особливо враховуючи стрімко зростаючу щільність забудови та хаотичність розвитку Києва. Але чи є перспектива у такій ініціативі дарницької громади та чому це важливо для міста?

Чому ністільки важлива природа в місті?

Зараз більше половини населення нашої планети живе у містах – і ця кількість у майбутньому лише зростатиме. Міста впливають на наш емоційний та фізичний стан, здоров'я та благополуччя. Міста схильні до зміни клімату та інших криз. Все це означає, що тривале, комфортне та активне життя у місті матиме все більше значення.

Американський журналіст Річард Лоув у книзі «Остання дитина в лісі» наводить добірку результатів досліджень, які доводять, що нестача контакту людини з природою призводить до розладу уваги, депресії та проблем зі здоров'ям. Він назвав це "розладом дефіциту природи". Зелені зони пом'якшують вплив стресових факторів на життя у місті. Люди часто шукають контакту з природою, коли нервують, і навіть короткочасна прогулянка парком нейтралізує стрес у людини. Зелені зони приносять радість, знижують тривожність, допомагають справлятися із труднощами та забезпечують соціальний контакт. Простіше кажучи, природа робить нас здоровішими, щасливішими і розумнішими. Але важливість природи не закінчується на цьому.

Парк - це не просто дерева, які ростуть собі в якомусь місці!

Міський ландшафт – це не лише бульвари, вулиці та дороги, двори та промзони. Відкриті простори – сади, парки та сквери, ставки та озера – не менше, ніж будівлі, формують довкілля.

Разом з підвищенням урбанізації та щільності забудови ставлення городян до ландшафту змінюється. Раніше природа та місто протиставлялися один одному, і парк серед міста був ділянкою штучно створеної природної зони. Але сучасний тренд міського планування – це створення екологічних каркасів, тобто використання парків і зелених коридорів (бульварів, водних каналів), що їх з'єднують, як природної інфраструктури. У цьому випадку парки мають створювати єдину природну мережу, а зелені коридори здійснюють екологічний зв'язок між ними.

Ландшафтна архітектура не менш складна та цікава, ніж будівельна архітектура. Будматеріалами тут є рослини – мінливого розміру, форми, кольору, фактури. У парку, за допомогою річки, каналів, ділянок різної висоти, можна створювати різноманітні ландшафти. І навіть взимку парк може бути різнобарвним: білі, зелені, темні стовбури, сірі і червоні гілочки. Кількість дерев у міському парку може бути невеликою, але кожне дерево має право на своє життя та історію. Таке місце не схоже на густий дикий ліс. Ландшафтний архітектор – це архітектор майбутнього пейзажу, адже парк приходить до початково запланованого вигляду лише за 15-20 років.

У парку можуть бути не лише галявини, а й чагарники, квіткові клумби та трав'яні газони. Це місце проживання комах, дрібних тварин та птахів: так парк стає місцем збереження біорізноманіття у місті – що особливо важливо зараз, коли кількість різновидів та видів, що зникають щороку, зростає загрозливими темпами.

В Австралії, наприклад, зони з максимальним тваринним біорізноманіттям знаходяться не в дикій природі, а безпосередньо в містах – точніше, у міських парках. Також задля збереження біорізноманіття в австрійських парках іноді навіть відмовляються від косіння трави чи збирання листя на деяких ділянках. При цьому адміністрації не забувають інформувати мешканців, для чого це робиться, наприклад, за допомогою спеціальних табличок.

Які суспільні функції виконує сучасний міський парк?

Блага міських парків – це естетичне задоволення та збереження природних екосистем, здоров'я та фізична активність, культура та освіта, зміцнення місцевих спільнот та економічний розвиток. Парк дає людям відокремлені простори, де можна побути наодинці із собою, та спільні простори, де можна бути серед людей. Майстерність творців парків полягає в тому, щоб поєднати природу (екологічну цінність) та утилітарну функцію (користь для людини).

У міському парку мають відбуватися й інші процеси, крім прогулянок на свіжому повітрі. Він має бути повноцінним суспільним простором. Це місце, яке відкрите для різних людей, які приходять сюди. Тому іншими стають підходи до проектування, творці парків звертають все більше уваги на індивідуальні потреби та, виходячи з них, розробляють сценарії поведінки відвідувачів та маршрути.