№24, грудень 2007
Напередодні улюблених новорічних і різдвяних свят згадуємо традиції
Як часто, готуючи святковий стіл, господині намагаються вигадати щось цікаве й незвичне, а потім ображаються на їдоків: «Знову їли те саме, що й завжди...»
Отак ми влаштовані: надаємо перевагу тому, до чого звикли з дитинства. Хто з українців не любить вареників? Немає таких. А борщ? Та це ж найсмачніше й найпростіше, що має бути на столі в кожній оселі!
Та чи найпростіше? Українська кулінарія, яку ми, українці, вважаємо доволі простою і не особливо витонченою (мабуть, тому, що їмо ці страви щодня), насправді складна в приготуванні й налічує сотні рецептів. Український борщ має багатовікову історію й десятки інтерпретацій рецепту чи не в кожній області України.
Для більшості страв характерний складний набір компонентів (у борщі їх близько 20), а також комбінування кількох способів теплової обробки продуктів (смаження, варіння, квашення, тушкування, запікання). Така технологія обумовлює неповторні смакові якості, аромат і соковитість страв української кухні. Наша кулінарія існує в комплексі європейської системи харчування і почасти увібрала в себе деякі традиції кухні азіатських країв. Адже народи існують не ізольовано, вони спілкуються, даруючи одне одному кращі здобутки національних культур.
До того ж схожі географічно-кліматичні умови нерідко сприяють спільним кулінарним винаходам на однакових рослинних чи тваринних компонентах. Ми можемо знайти чимало аналогів українських страв в італійській, німецькій, французькій кухнях: українські вареники – італійські равіолі, українська локшина – італійська паста (макарони), українські овочеві печені – французьке соте, різноманітна смаженина зі свинини в українців і німців. Багато спільного є в українській та польській кухнях, особливо на порубіжних територіях. Навіть на святковому столі бачимо однакові страви: свят-вечірні (вілійні) вушка з червоним борщем та ін. Ми, у свою чергу, подарували світові кулінарний шедевр – український борщ, який сьогодні знають і люблять усюди.
І все-таки в кожного з народів, незважаючи на певну схожість страв, віками створювалася власна традиція харчування, що ґрунтувалася на історично закріплених уподобаннях і смаках. В українській кухні переважають такі способи термообробки продуктів, як варіння й тушкування в печі. На жаль, сучасний спосіб життя, особливо в містах, виключає можливість приготування страв таким прадавнім способом. Хоча все, що винаходять інженери в царині побутової техніки, спрямовано на те, аби у якнайстислішій формі повторити ефект складеної з цегли великої теплої пічки-годувальниці. Але чи можна порівняти задоволення від тепла й аромату печі з електронним писком мікрохвильових та інфрачервоних духовок... Не забуваймо, що, крім суто прикладних функцій – готувати їжу й гріти, піч в українських оселях є ще й артоб'єктом, розмальованим квітами або химерними тваринами.
Фото Світлани ГОРОБЕЦЬ.
Автор: Катерина БАЛАБУЄВА
Архів журналу Віче
![]() |
№2 |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
ЗМІ: У Трампа хочуть спонукати Європу більше купувати американської зброї для України
Під мита Трампа із березня потрапить українська сталь, у Києві шукають рішення
Зеленський: Україні важливо зберегти формат "Рамштайн"
ЗМІ: ЄС перегляне програми із зовнішньої допомоги на тлі дій Трампа
Зеленський анонсував візит в Україну представників команди Трампа цього тижня
Україна та ЄІБ уклали угоди на 116,5 млн євро для відновлення енергетики та інфраструктури
ЄС попередив США: запровадження мит вдарить по власній економіці
Фон дер Ляєн зустрінеться з віцепрезидентом США Венсом 11 лютого
До Києва прибула голова Європейського інвестиційного банку
ЗМІ: Віцепрезидент США та Зеленський зустрінуться на Мюнхенській конференції