№7, квітень 2016
Замість конкретного плану дій і пропозицій учасники парламентських слухань «30 років після Чорнобиля: уроки та перспективи» побачили не тільки безсилля виконавчої влади щодо хоча б часткового розв’язання проблеми чорнобильців, а й загалом відсутність бажання щось змінювати. Профільні міністри — соціальної політики й охорони здоров’я — не прийшли, а виступи їхніх заступників нагадували протокольний звіт із серії «прочитав і забув». Тож не дивно почути висновок учасників слухань, що в нашій державі немає з ким говорити про Чорнобиль, нібито його й не було. Як немає й щоденних проблем, пов’язаних із наслідками трагедії.
Автор: Ігор БЕККЕР.
Архів журналу Віче
![]() |
№6 |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Зеленський: якщо ми не отримаємо чіткий сигнал на саміті НАТО у Вільнюсі, нам немає чого там робити
Нові горизонти: туристичне взуття для безпечної та захоплюючої подорожі
Кулеба обурений повільним запровадженням санкцій проти виробників дронів і ракет у РФ
Лукашенко: Треба було "вирішити українське питання" у 2014-15, це наша єдина помилка
Прем’єр Косова готовий провести нові вибори на півночі, але є умова
Макрон і Шольц закликали до нових виборів у Косові: представили план виходу з кризи
У Швейцарії провалили голосування за реекспорт зброї в Україну, але шанси на дозвіл ще є
Пашинян: Вірменія – не союзник Росії у війні проти України
Взяття Бахмута обійшлось Росії у 60 тисяч убитими й пораненими – оцінка Заходу
Шольц: Гарантії безпеки для України мають відрізнятись від членства в НАТО