Замість конкретного плану дій і пропозицій учасники парламентських слухань «30 років після Чорнобиля: уроки та перспективи» побачили не тільки безсилля виконавчої влади щодо хоча б часткового розв’язання проблеми чорнобильців, а й загалом відсутність бажання щось змінювати. Профільні міністри — соціальної політики й охорони здоров’я — не прийшли, а виступи їхніх заступників нагадували протокольний звіт із серії «прочитав і забув». Тож не дивно почути висновок учасників слухань, що в нашій державі немає з ким говорити про Чорнобиль, нібито його й не було. Як немає й щоденних проблем, пов’язаних із наслідками трагедії.
Автор: Ігор БЕККЕР.
Copyright ©Журнал Верховної Ради України «Віче»
Журнал «Освіта регіону. Політологія, психологія, комунікації»