№3, лютий 2006

Розмаїття кольорів Тетяни Яблонської

Тетяна Нилівна Яблонська (1917–2005), випещена радянським часом, у своїй творчості, здавалося б, мала бути цілком вдячним його виразником, глухим і сліпим апологетом. Усі найвагоміші премії, звання, всі мислимі почесті та нагороди сипалися на неї так само планомірно й невмолимо, як невідворотно й помпезно відзначалися різноманітні річниці, відкриття й закриття партійних з'їздів. Цікаво, що за весь довгий творчий шлях (Київський художній інститут закінчила 22 червня 1941 року) вона не намалювала жодної рисочки, яку можна було б ототожнити з кимсь із вождів революції, ніколи не зверталася до офіціозних тем, обов'язкових для обласканих митців.

Ішла виключно своїм шляхом, спираючись у художницьких пошуках на високу школу, закладену великим учителем Федором Кричевським. І завжди була несподівана, парадоксальна. Кожна нова зустріч з її творами для багатьох справді ставала відкриттям. Їхня новизна, непізнаваність робилися предметом гучних обговорень, поміркованої критики, але ніколи не засуджувалися. Хоча переважно й не відповідали лінії партії. Але чому влада ставилася до неї так поблажливо? А тому, що в ній були талант на рівні геніальності, дивовижна чесність і прямота, професійна гордість. Неординарна особистість, Тетяна Нилівна нікого не боялася, бо морально була недосяжна, її харизма митця, людини беззаперечна. Не вона з кимсь гуртувалася, а до неї притягувало, немов магнітом.

…Вродлива сільська жінка, що аж пашить здоров'ям, внутрішньою силою, ніби вросла в землю. Тут усе їй належить, вона – господиня, початок усіх початків. Бо вона, як саме життя, де все – правда ("Хліб", 1949).

Ще одне епічне полотно "Льон" (1977) ніби тяжіє до сільської теми. Але, як і в інших роботах, Яблонська піднімається над темою. Скошені гони льону, мов безкінечні шляхи-дороги, що тануть на виднокраї, як уособлення глибини людської душі, невгамовного прагнення творця до пошуку. У центрі композиції – теж фігура жінки. І в ній стільки ж святості, скільки в іконі. Бо там, де жінка тче золоте прядиво своїх прагнень і надій, там центр Всесвіту…

Автор: Катерина КОРОЛЬ

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Сьогодні, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Сьогодні, 28 березня

Чехія виділить кошти на свою ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України Сьогодні, 28 березня

ЄС розблокував пільги для України, Косово йде в Раду Європи, "коаліція бронетехніки": новини дня Сьогодні, 28 березня

ЗМІ: Заява Макрона про відправку військ в Україну розлютила американських посадовців Вчора, 27 березня

Словенія приєднається до ініціативи Чехії із закупівлі снарядів для України Вчора, 27 березня

Естонія готова підтримати прем’єра Нідерландів на посаду генсека НАТО Вчора, 27 березня

Реєстр збитків від агресії РФ визначив дату початку роботи та пріоритетних постраждалих  Вчора, 27 березня

У Польщі заявили, що близькі до угоди з Україною щодо агропродукції Вчора, 27 березня

Глава МЗС Швеції: НАТО має створити більше стратегічних труднощів для Росії Вчора, 27 березня