№21, листопад 2015

Профспілки – за конструктивний діалог із Міністерством інфраструктуриПрофспілки – за конструктивний діалог із Міністерством інфраструктури

Закон України «Про морські порти» закріпив статус України як морської держави, а також встановив низку істотних правових норм, котрі визначають роботу підприємств морської галузі в ринкових умовах. На жаль, розмежування функцій і затвердження основних положень про Адміністрацію морських портів України здійснювалися в період розквіту корупції в усіх сферах економіки, що й призвело до збереження за державним підприємством не властивих йому господарських функцій. Тому не випадково на черговій Координаційній раді голів профспілкових організацій морського транспорту України, яка відбулася в Одесі під головуванням Володимира Зайкова – голови профспілки працівників морського транспорту Одеського морського порту, розглядалися проект пропозицій щодо внесення змін і доповнень до Закону України «Про морські порти», фінансовий план, відрахування профспілкам та інші важливі питання морської галузі.

У ході засідання профспілкові лідери висловили стурбованість тим, що блокування розвитку морських портів через процедуру затвердження фінплану посилить і без того складну ситуацію зі старінням основних фондів, знизить конкурентоспроможність вітчизняних портів і негативно позначиться на соціальній захищеності трудових колективів. Адже ця тенденція триває вже не перший рік.

– Потрібно, щоб фінплан затверджували в січні, а не у вересні–жовтні, і щоб порти, адміністрації працювали саме за цим фінпланом. Тоді буде перспектива розвитку галузі, – висловив спільну думку координатор ради Володимир Зайков.

Проблема, на погляд профспілкових лідерів, полягає ще й у тому, що всі господарські функції тепер у руках Адміністрації морських портів України (АМПУ), через що керівники філій позбавлені будь­яких повноважень. У людини проблеми зі здоров’ям – соцдопомогу потрібно узгоджувати з АМПУ. Внести доповнення в колдоговір – лише після підпису особисто голови Адміністрації. Для того, щоб прийняти на роботу спеціаліста, треба знову йти в АМПУ…

– Так, держава, як суб’єкт, котрий розпоряджається цією власністю, може впливати, але ж не доводити все це до абсурду. Хіба, щоб призначити прибиральницю, потрібно йти до вищого керівництва Адміністрації морських портів України? – доречно запитує голова профспілки працівників морського транспорту Іллічівського морського порту Сергій Бризгалов.

На жаль, нова система врядування зумовила й необґрунтоване зростання чисельності апарату керівництва, а це, у свою чергу, породило складний чиновницький механізм, який загрожує повним руйнуванням системи врядування портів. Окрім того, поступово з різних причин втрачають інтерес до морської галузі України іноземні інвестори, а в Міністерстві інфраструктури ігнорують розпорядження Прем’єр­міністра про те, що до складу конкурсної комісії на заміщення вакантних посад керівників держпідприємств мають бути включені й представники сторін соціального діалогу.

– Наявна законодавча база абсолютно не заважає Міністерству інфраструктури прислухатися до думки трудового колективу, що вони, в принципі, й зобов’язані робити, – наголошує голова Федерації морських профспілок України Максим Слюсаревський.

«Порти на межі виживання», – били в дзвони лідери профспілок на засіданні Координаційної ради. Для припинення негативних процесів у морській галузі необхідно в найкоротші терміни провести низку кардинальних реформ. Потрібно якомога швидше внести зміни в нормативні та інші документи, що встановлюють статус АМПУ, в яких чітко розме­жувати адміністративні функції й господарські. Невластиві АМПУ господарські функції передати іншим держпідприємствам, наприклад, морським портам. Необхідно скоротити адміністративні обмеження та провести ретельну інвентаризацію портового господарства на предмет вилучення низки об’єктів зі списку стратегічних для їх подальшої приватизації з метою вкладення отриманих коштів у розвиток галузі. Потребує негайної оптимізації й система врядування на базі досвіду роботи передових портів ЄС.

– Ми розуміємо, що успіх наступного етапу портової реформи також значною мірою залежатиме від конструктивного діалогу між працедавцем і трудовими колективами в особі їхніх виборних органів – профспілок. Отже, хочу запевнити, що профспілки – за конструктивний діалог із Міністерством інфраструктури. Але ми хочемо справжнього діалогу, – зауважив Володимир Зайков.

На Координаційній раді виступив і представник Адміністрації морських портів України, який погодився з тим, що в роботі АМПУ є недоопрацювання.

– Питання щодо узгодження фінплану актуальні, ми цим займаємося, хоча нам нічого сьогодні не заважає виплачувати зарплати, проводити ремонтні та днопоглиблювальні роботи в портах. А ось якщо казати про зміни до закону про держзакупівлі, то питання залишається відкритим… Адже цей закон має відповідати вимогам Євросоюзу щодо того, як витрачати держкошти й кошти підприємства, прирівняні до держбюджету, – коментує критичні зауваження перший заступник голови Державного підприємства «АМПУ» Юрій Наконечний.

Наприкінці заходу за традицією виступив почесний президент Одеського морського порту, Герой України Микола Павлюк, який констатував, що портова реформа – це робота попередньої влади, котра створювала під себе Адміністрацію морських портів України, щоб приватизувати порт «Южний».

– Вихід один: нинішню Адміністрацію потрібно прибрати й створити організацію відповідно до закону, яка займатиметься виключно адміністративними питаннями. А портам потрібно повернути господарські функції, – переконаний Микола Павлюк.

Підбиваючи підсумки, координатор ради Володимир Зайков повідомив, що учасники засідання сформували робочу групу з членів Координаційної ради, котра вестиме діалог із керівництвом Міністерства інфраструктури для обговорення шляхів удосконалення державного управління морською галуззю. Тим паче Асоціація портів разом із громадською радою при Міністерстві інфраструктури вже направила відповідні вимоги до профільного відомства. І це дає надію, що до голосу профспілок урешті прислухаються, а отже, права трудових колективів будуть дотримані.

 

Автор: Євген ТИЩУК

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата