Місцеві вибори: нові правила

Закон хоч і не досконалий, але точно кращий за попередній. Із такою аргументацією Верховна Рада 14 липня схвалила нові правила місцевих виборів авторства народних депутатів Вадима Денисенка й Сергія Алєксєєва (обоє з фракції «Блок Петра Порошенка»), Ігоря Попова та Юрія Чижмаря (члени фракції Радикальної партії), а також представниці фракції «Народний фронт» Олени Ледовських. Нині головне завдання – пояснити виборцям суть змін і оперативно навчити членів виборчих комісій, адже часу на підготовку вкрай мало: виборчий процес стартує за 50 днів до чергових виборів 25 жовтня. У ЦВК уже заявили, що в держбюджеті відсутні кошти на проведення навчальних тренінгів, друк необхідної літератури та інші складові повноцінної роз'яснювальної кампанії.

Представляючи підготовлений до другого читання документ у сесійній залі, голова профільного Комітету з правової політики та правосуддя Руслан Князевич розповів: із понад півтори тисячі поправок і пропозицій враховано лише 198. Жодна з них не розглядалася в сесійній залі, натомість парламентарій озвучив низку змін, узгоджених фракціями коаліції вже перед голосуванням. Зокрема, погодження центральними керівними органами партій рішень місцевих осередків про висування кандидатів.

Видимість «преференцій»

Ухвалений 257 народними депутатами закон передбачає, що вибори депутатів сільських і селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідно села чи об'єднаної сільської або селищної територіальної громади.

Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад проводяться за пропорційною виборчою системою в багатомандатному виборчому окрузі за виборчими списками місцевих організацій політичних партій із закріпленням кандидатів у територіальних виборчих округах, на які поділяється багатомандатний виборчий округ, що збігається з територією відповідно АРК, області, району, територією міста згідно з адміністративно­територіальним устроєм або територією об'єднаної міської територіальної громади.

У зв'язку з нормою, що в одному окрузі партія може висунути лише одного кандидата, у Головному науково­експертному управлінні апарату Верховної Ради констатували: виборець фактично не має альтернативи під час голосування.

– Його голос, відданий за список партії, «автоматично» зараховуватиметься тому кандидату, що «прикріплений» партією до відповідної території. Тобто запропонована конструкція створює лише видимість «преференцій» під час виборів за партійними списками, а насправді не дає виборцям можливостей для реального впливу на персональний склад місцевих рад, – вважають фахівці.

Кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата у відповідному окрузі, обчислюється шляхом ділення сумарної кількості голосів виборців, поданих за місцеві організації партій, що отримали 5 і більше відсотків голосів виборців у відношенні до сумарної кількості голосів виборців, поданих за місцеві організації партій.

Кандидати в депутати, чиї прізвища внесені до виборчого списку від місцевої організації партії, за яку подали свої голоси виборці у кількості, меншій, ніж виборча квота (5 відсот­ків), не мають права на участь у розподілі депутатських мандатів у відповідному виборчому окрузі, навіть якщо перемогли в ньому.

Такі норми закону найбільше вигідні рейтинговим партіям, а також самовисуванцям, бо останні не залежать від прохідного бар’єра.

Половина + 1 голос – мінус другий тур

Вибори міських голів у містах, кількість виборців у яких дорівнює або є більшою, ніж 90 тисяч, проводяться за мажоритарною системою абсолютної більшості, коли для перемоги кандидат має набрати щонайменше 50 відсотків +­ 1 голос виборців. Інакше оголошується другий тур виборів.

Вибори сільських, селищних і міських (у містах, де налічується менш як 90 тисяч виборців) голів відбуваються в один тур за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі.

Автори законодавчої ініціативи не приховують, що такі зміни виборчої системи – це питання політичної доцільності й компромісу між інтере­сами різних фракцій. При цьому зауважують, що ці новели, з одного боку, забезпечують зв'язок виборця з кандидатами, однак розв’язують основну проблему мажоритарної виборчої системи – «купівлі округу». Окрім того, рейтингова система спонукатиме місцеві організації політичних партій висувати реальних кандидатів у територіальних округах, проводити справжню виборчу кампанію та активно працювати з виборцями.

Нове: відкликання, гендерна рівність, старости

Однією з найдискусійніших норм стала можливість відкликання депутатів за народною ініціативою. Для цього створена ініціативна група має зібрати за таку пропозицію підписів у такій кількості: в багатомандатному окрузі – більше за виборчу квоту, в одномандатному – більш як половину кількості виборців, що взяли участь у відповідних місцевих виборах у конкретному окрузі. Якщо кандидата в депутати висунула місцева організація партії, рішення про відкликання депутата за народною ініціативою приймається з'їздом відповідної партії, самовисуванця – територіальною виборчою комісією.

Натомість експерти позитивно оцінили гендерну квоту – обов'язкове представництво не менш як 30 відсотків однієї статі у виборчих списках.

Законом вилучено з переліку суб'єктів виборчого процесу виборчі блоки. Попри зауваження окремих депутатських фракцій, у виборах зможуть взяти участь усі партії, зареєстровані на момент опублікування цього закону.

Документ ураховує норми Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» та унормовує обрання старост для тих населених пунктів, які в результаті об’єднання громад втратили власну раду та голову.

Чітко встановлено також кількісний склад відповідних місцевих рад, який визначатиметься ЦВК до початку виборчого процесу чергових виборів залежно від кількості виборців. Загальний склад (кількість депутатів) місцевої ради за чисельності виборців: 1) до 1 тисячі становить 16 депутатів; 2) від 1 тисячі до 3 тисяч – 20 депутатів; 3) від 3 тисяч до 5 тисяч – 30 депутатів; 4) від 5 тисяч до 20 тисяч – 36 депутатів; 5) від 20 тисяч до 50 тисяч –  46 депутатів; 6) від 50 тисяч до 100 тисяч – 50 депутатів; 7) від 100 тисяч до 250 тисяч – 60 депутатів; 8) від 250 тисяч до 500 тисяч – 76 депутатів; 9) від 500 тисяч до 1 мільйона – 90 депутатів; 10) від 1 мільйона до 2 мільйонів – 110 депутатів; 11) понад 2 мільйони – 120 депутатів.

Кандидатури до складу ЦВК подати… главі держави

Окрім того, 17 липня Верховна Рада прийняла Постанову «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2015 році».

– З одного боку, це абсолютно технічна процедура: зафіксувати ту дату виборів, яка і так встановлена Конституцією. Однак у зв'язку з абсолютно специфічною ситуацією, яка склалася за наслідками російської агресії, це питання перейшло в розряд політичних, – пояснив з парламентської трибуни Голова Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Сергій Власенко.

Тому фракції прийняли узгоджене рішення, згідно з яким чергові вибори депутатів усіх місцевих рад та усіх сільських, селищних, міських голів на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим та міста Севастополь не призначаються.

У разі неможливості організувати проведення місцевих виборів на окремих територіях Донецької та Луганської областей через збройну агресію Російської Федерації проти України, неможливість дотримання стандартів проведення виборів ОБСЄ, уникнення терористичної загрози, а також у зв’язку з необхідністю забезпечення безпеки громадян України Центральна виборча комісія приймає рішення про неможливість проведення виборів відповідних місцевих рад сільських, селищних, міських голів і на цих територіях. Таке рішення невідкладно після його прийняття подається ЦВК до Верховної Ради.

Парламентарії також встановили низку умов, які дадуть народним депутатам змогу проголосувати за призначення виборів: виведення всіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих Російською Федерацією, російських окупаційних військ, їхньої військової техніки з території України; відновлення повного контролю України за державним кордоном України; роззброєння всіх незаконних збройних формувань та найманців, які діють на тимчасово окупованих територіях України; відновлення конституційного ладу та правопорядку на тимчасово окупованих територіях України; забезпечення безпеки громадян України, які проживають на відповідних територіях Автономної Республіки Крим, Донецької і Луганської областей та міста Севастополь, що створить можливості для дотримання стандартів Організації з безпеки і співробітництва в Європі стосовно проведення виборів.

Насамкінець розгляду постанови голова фракції «Блок Петра Порошенка» Юрій Луценко заявив, що зміна членів ЦВК, термін повноважень яких закінчився ще в червні 2014 року, буде проведена «без жодного протистояння». Усе, що потрібно, – це подати пропозиції кожної фракції щодо можливих кандидатів главі держави.

Автор: Ігор БЕККЕР