№15, серпень 2015
У ці дні теплого літа кожна душа радіє сонцю, зелені, квітам, добрим словам. А той, хто передає це відчуття, ділиться ним з усіма навколо, наповнюється творчою наснагою.
Художник, член Національної спілки художників України.
Народилася 10 квітня 1956 року в м. Оренбург (Росія) в сім’ї військового Лаврова Павла Петровича та лікаря Волох Валентини Олександрівни.
У 1978 році закінчила Київський державний університет будівництва та архітектури.
Працювала в Управлінні консульського корпусу у В’єтнамі, Центральному будинку художника НСХУ, викладала в студії «На Лівому березі» та арт-студії «На Подолі» малюнок і живопис.
Учасниця щорічних всеукраїнських та міжнародних виставок НСХУ та Мінкультури, а також виставок у різних галереях Києва («Мистецтво», «Фортуна», Будинок актора тощо).
Такою комунікацією є виставка талановитої художниці Людмили Лаврової у салоні «Багет» по вулиці Золотоворітській, 2а в Києві.
Для художників тут є можливість показати своє надбання, побачити себе, почути відгуки друзів, шанувальників мистецтва. Людмила Лаврова недавно вступила до Національної спілки художників України.
Цього року прийняли молодих мистців. Спілка тримається багато років. І має триматися, бо художник, хоч і творить індивідуально, інтимно, та колектив дає рух, порівняння, спілкування, дає можливість жити і виживати в ці скрутні часи. Здавалося б, людство світу котиться в якусь безодню, матеріальні, політичні проблеми, війни гублять людську душу, а вона ж, та душа чиста, жива, вона, як дитя безневинне, мусить жити.
Отож є люди, є якісь самобутні талановиті від народження, котрі не можуть не співати (писати, грати, вишивати, малювати, творити красу, яку дає природа).
Художниця Людмила Лаврова закохана в це творіння, яке відчуває, бачить, любить і малює. Її твори мистецько продумані, професійно виконані. Та й не могли би бути інакшими, бо поруч – чоловік Віктор Левченко, відомий художник, педагог, знавець класики мистецтва. Вони щасливі тим, що живуть одним ніби змаганням, хто з них напише краще.
Полотно, фарби, етюдник – і на пленер! Це вже невід’ємне, це радість. А полотна чарують глядача. Квіти, пейзажі літа, осені, зими, весни – усе на полотні.
Кожна квіточка, пелюсточка – то для Людмили рідне, вони ніби розмовляють одна до одної. Та, власне, так і творить ходожник: пошепки, таємно, загадково передає своє сприйняття живого.
Фарби переливаються в теплі, холодні, голосні, грає музика. Природа малює, вона вічна, дорогб, бо дана Всевишнім. Людино, ти мусиш берегти, оберігати себе і Дар Божий природи, то і є життя.
Цього прагне пані Людмила і ті, хто допомагає їй. Виставка в салоні принесе радість тим, хто завітає побачити, а може, й придбає геніальні твори художниці Людмили Лаврової.
Віра БАРИНОВАКУЛЕБА.
Архів журналу Віче
![]() |
№7 |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Вивезення будівельного сміття. Що потрібно знати
Ексдержсекретар Трампа розповів, яким може бути його "мирний план" для України
Сікорський про дозвіл Україні бити вглиб РФ: Крапля камінь точить
Як знайти надійний пункт прийому алюмінію в Києві?
Почему опытные туристы выбирают Lowa
Порівняння вісків для виготовлення свічок
Президент Словаччини погрожує Україні через припинення транзиту роснафти
Чехія готує нову ініціативу з постачання Україні снарядів на 2025 рік
Штаб Трампа подав скаргу на Гарріс через передачу грошей із фонду Байдена
Польський міністр назвав вирішення історичних суперечок щодо Волині умовою вступу України до ЄС