№13, липень 2015
Парламентський журнал «Віче» продовжує знайомити читачів з авторами патріотичних плакатів та їхніми роботами, які паралельно можна переглянути й оцінити на офіційному сайті видання.
Сьогоднішній герой багатосерійної рубрики «Плакат – брат барикад» є героєм не лише в метафоричному, а й у прямому розумінні цього слова. Дизайнер, арт-директор журналу «Музеї України», автор понад тисячі плакатів Юрій НЕРОСЛІК – сапер 92-ї окремої механізованої бригади, який воює за Вітчизну в зоні АТО. 7 липня на черговому фронтовому перепутті він відзначає своє 53-річчя. Вітаємо!
Про випадковість, згідно з якою життя винесло Юрія на крутий віраж, можна розмірковувати з високочолим знанням світоустрою. А можна просто прийняти як постулат бородату формулу: не буває нічого випадкового. Харківський дизайнер у цілковитій узгодженості з власним внутрішнім «Я» потрапив на Євромайдан у своєму місті. Далі життєвий тумблер клацнув, і Юрій, щойно очоливши художню частину столичного видання, подав документи до військкомату як доброволець. На війні молодший сержант Нерослік уже рік.
Нічого нелогічного в такому переключенні немає. Адже любити Батьківщину не патетичними фразами, а власним прикладом – цілком природно, якщо ти є патріотом правдивим, а не показним. І саме завдяки природності вчинку та несурогатності почуття Юрія Неросліка його історія сміливо вкладається в ненаписаний поки що сценарій кінострічки про невідомі сторінки новітньої української історії.
Без псевдопафосу й прикрас там показали б мудру людину з мужньою графікою обличчя. Дизайнера, що від пензля та комп’ютера перенісся прямо в іловайське пекло й для якого, приміром, селище Щастя не є абстрактним географічним поняттям зі щоденного новинарного серіалу. Відчайдуху, котрий після травми хребта на фронті трохи полежав у госпіталі й повернувся в зону АТО. Воїна, який у перервах між боями придумує пронизливі сюжети своїх плакатів, спрямованих на виховання у співвітчизників почуття патріотизму (хоч як це і звучить заяложено після агітаційних спічів публічних трибунів).
...Нам надзвичайно пощастило. Ми дізналися про людський та мистецький подвиг Юрія саме тоді, коли він перебував у двотижневій відпустці на столичній землі. Й поцікавилися:
– Що найстрашніше на війні?
– Найстрашнішою на війні є війна, – відповів сапердизайнер.
– Як на фронті почувається художник?
– Так, як усі люди. Можливо, лишень гостріше переживає те, що відбувається. Це відбивається в моїх роботах. Моя зброя – плакат і автомат.
– Чи змінилася ваша свідомість за цей рік?
– Сказати, що звик до пострілів та смертей? До цього звикнути неможливо. Переломилася хіба що та частка свідомості, яка відповідає за безпеку. Її відчуття притуплюється.
Нині наш відважний новий знайомий знову боронить Україну від непроханих прибульців. А влучним завершенням цієї оповідки стане слоган одного з плакатів Юрія Неросліка – заклик, який переадресовуємо художнику: «Повертайся живим!».
Автор: Ольга КЛЕЙМЕНОВА
Архів журналу Віче
|
№10 |
| Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
ЄС відкрив кластери 2 та 3 у переговорах про вступ України
Міністр оборони Німеччини: дизельна угода з РФ показала безвихідь Трампа
Лідери ЄС обговорять з Зеленським підтримку України 16 жовтня в Брюсселі
Cибіга: у нападі Росії на торгові судна поблизу вод Болгарії постраждали українці
Сибіга: співраця зі США щодо розвідданих триває
Зеленський підписав зміни до закону про освіту, що знімають вето Угорщини на рух України в ЄС
У Єврокомісії розповіли деталі переговорів в Маямі щодо миру в Україні
У НАТО кажуть, що постачання Україні зброї зі США через PURL продовжиться
Кос привітала закон про освіту нацменшин і підтвердила відкриття кластерів завтра
Угорщина 12 жовтня має дати остаточну згоду на відкриття кластерів 2 і 3 для України