№1, січень 2007

Серйозна гра в демократію

Що таке громадянська освіта у школах України, чи правильно ми називаємо те, що робимо у цьому напрямі й чи правильно робимо взагалі? Навряд чи я зможу дати вичерпні відповіді на ці питання, але принаймні хочеться їх порушити.

По-перше, не погоджуся з терміном «громадянська освіта» хоча б тому, що в усіх підручниках і посібниках з такою назвою йдеться про вивчення основ демократії, отже, варто було так і назвати цей курс.

По-друге, вивчення основ демократії має починатися з чіткого розуміння, що саме потрібно вивчати за відповідно вибудованою програмою викладання предмета. До речі, рекомендації американської організації «Система досконалої освіти» та Інституту Хадсона передбачають чотири основних компоненти навчальної програми.

Перший – теоретичні джерела і різноманітні напрями розвитку демократичної думки. Тобто дослідження розвитку демократії від Давньої Греції та Риму до повалення диктатур у двадцятому столітті.

Розділ знайомить із найважливішими історичними документами, такими, як Велика хартія вільностей, французька Декларація прав людини і громадянина, «Білль про права» у США, прийнята ООН Декларація прав людини та інші.

Другий компонент допомагає учням зрозуміти, як демократичні ідеї були втілені у конкретні соціально-політичні інституції і реалізовувалися на практиці за різного часу у країнах світу.

Третій – має забезпечити вивчення й аналіз історії розвитку демократії у тій країні, де живуть учні.

І, нарешті, завдяки четвертому учні розуміють сучасний стан демократії у світі, де вона існує, де за неї борються і які є її альтернативи.

Готуючи статтю, переглянув підручники «Основи правознавства», «Людина і світ», «Всесвітня історія», «Історія України», «Українознавство та власне «Громадянська освіта», і виявив, що жоден із них не містить цих чотирьох компонентів. Більше того, одні теми дублюються, а деяких просто не вистачає, щоб дотриматися зазначених вимог для досягнення ефективності навчання.

Зрозуміло, що єдиної думки стосовно запровадження ідеї громадянської освіти не було – чи окремим предметом, чи комплексно, інтегруючи її елементи до змісту інших предметів.

Тож значно кращий вигляд має позакласна робота. Принаймні, у ній є зрозумілим стратегічне значення громадянської освіти – демократизація всіх сфер життя.

До переліку форм позакласної роботи передусім хотілося б внести шкільне самоврядування, шкільну пресу, «Євроклуби», «Дебат-клуби» та інші, котрі найліпше залучають учнів до активного, спільного, заснованого на критичному аналізі навчання основ демократії.

Я мав можливість наочно переконатися, що за організацією та ілюстрацією ефективних педагогічних стратегій у навчанні основ демократії досконалим є проект «Європейський вимір в освіті України», за яким другий рік поспіль проводять навчальний семінар-тренінг у німецькому місті Бад-Урах. Організований спільно асоціаціями керівників шкіл України і Києва та Німецьким Європейським центром під керівництвом доктора Карлхайнца Дюерра тижневий семінар відкриває для учасників набір форм і методів, нескладних в організації, та дієвих за наслідками. Скажімо, у змішаних групах (учні і вчителі) під час проведення гри-симуляції «Прийняття рішень у Парламенті Європи» керівниками груп були учні, і така зміна ролей дала можливість дітям виявити навики лідерства, а головне, закріпила важливу думку про те, що всі члени демократичного суспільства мають право брати участь у його житті, а також, щоб їх вислухали. Стиль навчання, орієнтований на співпрацю, засвідчив, окрім високої ефективності, ще й психологічну комфортність усіх без винятку учасників.

За наслідками роботи семінару-тренінгу я дійшов певного висновку: підхід і програми, які обирають для навчання основ демократії для кожного суспільства і для кожної школи, – унікальні, і якщо десь не викладають предмет «Громадянська освіта», це не означає, що вона відсутня, свого часу Майдан проілюстрував це наочно.

Бо насправді поняття громадянської освіти виходить за рамки шкільного навчально-виховного процесу, поширюється на всі сфери діяльності людини. Вплив школи на формування особистості – ніщо порівняно з реальним життям. Уроки справжньої демократії починаються за дверима навчального закладу і наше завдання дати дітям усебічне розуміння демократичних процесів у суспільстві.

У Німеччині ми відвідали одну специфічну школу, щось на кшталт підготовчих курсів з відривом від виробництва для молоді віком від 17 до 23 років. Так от, найбільше мене вразило те, як учні реагували на розповідь викладача, на відповіді однокласників, гостей – вони аплодували кожному виступу, виявляючи повагу до доповідача, їм було справді цікаво почути чужу думку. Мабуть, це і є найбільший вияв громадянської освіченості: вміти говорити і слухати.

Що стосується нашого навчального закладу, то свого часу в основу концепції розвитку гімназії було покладено фундаментальну цінність – людину і її гідність. З огляду на це формується така обстановка, яка відповідно до рівня розвитку дитини передбачає максимальну незалежність дій і відповідальність за них. Ми намагаємося навчити дітей з раннього віку думати самостійно, відчувати відповідальність за інших, формувати клімат взаємодовіри і співробітництва.

Авторитарна обстановка у школі і класі, коли акцент робиться на слухняності, виконанні конкретних графіків і планів, навряд чи сприятиме громадянській освіченості учнів. Антагонізм або ієрархічний розподіл між учителями й адміністрацією здатні лише послабити демократичну атмосферу у школі і дати негативний досвід учням. Як і будь-яке демократичне суспільство, школа має працювати в рамках правил, котрі всі розуміють і підтримують. Тому важливо стимулювати громадське управління школою, залучати до цього процесу батьків, учнівське самоврядування, шкільні ради та ради піклувальників. Водночас зовсім не обов'язково, щоб усі учасники управління перебували у стані спокою, домовленостей і компромісів. Важливо, щоб відчувалася певна боротьба, своєрідне переважування шальок терезів у той чи інший бік, але головне таки прагнути рівноваги. Слід це прийняти як правила гри у широкому розумінні слова, адже... все наше життя – гра.

Автор: Олександр КОВАЛЬЧУК

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Прем’єр Бельгії: Деякі євродепутати поширювали роспропаганду за гроші Сьогодні, 29 березня

1 млн снарядів навесні, новий пакет зброї з Німеччини, переговори з урядом Польщі: новини дня Сьогодні, 29 березня

Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики Сьогодні, 29 березня

Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі Сьогодні, 29 березня

Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном Сьогодні, 29 березня

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Вчора, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Вчора, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Вчора, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Вчора, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Вчора, 28 березня