Загинули за Україну. Вічна пам'ять героям!

Починаючи з імен загиблих героїв Небесної Сотні, з березня 2014 року «Віче» публікує список жертв Революції гідності. Вона почалася на Майдані й триває нині. Бо війною на Україну пішли терористи, будучи при владі, ведуть її і нині проти свого народу з-за кордону. Вони закликали свого російського патрона ввести війська в Україну. І він увів. Україна зазнає жертв.
А тероризм і його адепти досі не покарані.
Герої не вмирають!

ПОБЕДИНСЬКИЙ Артем

1992 р. н., с. Давидо­Микільське, Луганська область. Молодший сержант Луганського прикордонного загону.

Загинув 23 червня. Застрелений вранці о 4:30 у селі Давидо­Микільське, коли пішов побачитися з матір’ю. На околиці рідного села був ідентифікований бойовиками як український прикордонник і вбитий пострілом у голову. Тіло знайшли на території школи.

 

ПРИХОДЬКО Олексій Олегович

1992 р. н., Ромни, Сумська область. Молодший сержант 72­ї окремої механізованої бригади.

Загинув 24 червня у Красноармійську під час виконання бойового завдання.

 

БЄЛКІН Андрій

1978 р. н., Алушта, АР Крим. Підполковник. Командир екіпажу гелікоптера Мі­8, командир вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 16­ї окремої бригади армійської авіації 8­го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України (Броди, Львівська область). На Рівненщині в селі Балки Радивилівського району, де проживав, залишилася дружина та троє дітей: 14­річний син, 3­річна та 12­річна доньки.

Загинув 24 червня під Слов’янськом у районі гори Карачун у збитому військовому гелікоптері Мі­8, який повертався з блокпоста з фахівцями, що встановлювали апаратуру з метою організації моніторингу простору, фіксації фактів порушення перемир’я в зоні проведення АТО.

 

МАЗУНОВ Руслан

1981 р. н., с. Михайлючка, Хмельницька область. Майор. Борттехнік гелікоптера Мі­8 16­ї окремої бригади армійської авіації 8­го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України (Броди, Львівська область). Був мобілізований із резерву. Залишилися дружина та син.

Загинув 24 червня під Слов’янськом у районі гори Карачун у збитому військовому гелікоптері Мі­8, який повертався з блокпоста з фахівцями, що встановлювали апаратуру з метою організації моніторингу простору, фіксації фактів порушення перемир’я в зоні проведення АТО.

 

ШИНГУР Дмитро

1978 р. н., Алушта, АР Крим. Капітан. Член екіпажу гелікоптера Мі­8 16­ї окремої бригади армійської авіації 8­го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України (Броди, Львівська область).

Загинув 24 червня під Слов’янськом у районі гори Карачун у збитому військовому гелікоптері Мі­8, який повертався з блокпоста з фахівцями, що встановлювали апаратуру з метою організації моніторингу простору, фіксації фактів порушення перемир’я в зоні проведення АТО.

 

ВОЛОХОВ Олексій

Місце народження – Кіровоград. Солдат, спецпризначенець з кіровоградського полку.

Загинув 24 червня під Слов’янськом у районі гори Карачун у збитому військовому гелікоптері Мі­8, який повертався з блокпоста з фахівцями, що встановлювали апаратуру з метою організації моніторингу простору, фіксації фактів порушення перемир’я в зоні проведення АТО.

 

КОНДАКОВ Олександр

Місце народження – Кіровоград. Старший солдат, спецпризначенець з кіровоградського полку.

Загинув 24 червня під Слов’янськом у районі гори Карачун у збитому військовому гелікоптері Мі­8, який повертався з блокпоста з фахівцями, що встановлювали апаратуру з метою організації моніторингу простору, фіксації фактів порушення перемир’я в зоні проведення АТО.

 

ПЕТРАЩУК Олександр

27 років, Чернівці. Старший лейтенант Служби безпеки України, спецпідрозділ «Альфа». Після навчання за направленням УСБУ в Чернівецькій області працював у Києві. На Буковині в нього залишилися батьки та молодша сестра.

Загинув 24 червня під Слов’янськом у районі гори Карачун у збитому військовому гелікоптері Мі­8, який повертався з блокпоста з фахівцями, що встановлювали апаратуру з метою організації моніторингу простору, фіксації фактів порушення перемир’я в зоні проведення АТО.

 

ГОРБЕНКО Ігор

13 січня 1983 р. н., Ніжин, Чернігівська область. Офіцер зв’язку Служби безпеки України. Закінчив ніжинський військовий ліцей та Полтавський інститут зв’язку. Службу проходив у Гостомелі Київської області. Залишилися дружина та 3­річна донька в Гостомелі, брат та батько – у Ніжині.

Загинув 24 червня під Слов’янськом у районі гори Карачун у збитому військовому гелікоптері Мі­8, який повертався з блокпоста з фахівцями, що встановлювали апаратуру з метою організації моніторингу простору, фіксації фактів порушення перемир’я в зоні проведення АТО.

 

ШКІРЯ Володимир

33 роки. Підполковник Служби безпеки України, оперативник у спецпідрозділі розвідки. Залишилася донька.

Загинув 24 червня під Слов’янськом у районі гори Карачун у збитому військовому гелікоптері Мі­8.

 

ШПАК Марко Валентинович

Співробітник Служби безпеки України – прапорщик.

Загинув 24 червня під Слов’янськом у районі гори Карачун у збитому військовому гелікоптері Мі­8, який повертався з блокпоста з фахівцями, що встановлювали апаратуру з метою організації моніторингу простору, фіксації фактів порушення перемир’я в зоні проведення АТО.

 

Чоловік, прізвище невідоме

Загинув 24 червня під час нападу бойовиків на опор­ний пункт сил АТО, який забезпечував охорону й оборону на певній ділянці східного державного кордону задля уникнення потрапляння в Україну бандформувань і зброї.

 

Чоловік, прізвище невідоме

Загинув 24 червня під час нападу бойовиків на опор­ний пункт сил АТО, який забезпечував охорону й оборону на певній ділянці східного державного кордону задля уникнення потрапляння в Україну бандформувань і зброї.

 

ЗЕЛЕНСЬКИЙ Євгеній Олександрович

1991 р. н., Потсдам, Німеччина. Командир групи 8­го окремого полку спеціального призначення, старший лейтенант. Призваний у Збройні сили України 17 липня 2008 року. 2012­го закінчив Академію сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного у Львові. У Євгенія залишилися батьки та дві сестри.

24 червня помер, перебуваючи в реанімаційному відділенні Центрального військового клінічного госпіталю (м. Київ). Смертельним стало поранення, яке він отримав 17 червня під час виконання бойового завдання.

 

ЦИБОРА Віталій Вікторович

6 жовтня 1993 р. н., с. Мовчанівка, Житомирська область. Закінчив Житомирський технологічний коледж. Військовослужбовець за контрактом 72­ї окремої механізованої бригади (Біла Церква) 8­го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України. Залишилися мати та старша сестра.

Загинув 24 червня під час перемир’я. Коли рота поверталася з бойового чергування на блокпості, бойовики несподівано поцілили керованою ракетою у БМП­2, в якій перебував Віталій. Від отриманих важких поранень помер на місці.

 

ГУЛИК Артур Ярославович

17 липня 1983 р. н., Борислав, Львівська область. Військовослужбовець 1­ї роти 1­го взводу 2­го відділення 2­го резервного батальйону Національної гвардії України.

Загинув 26 червня під час перемир’я, коли бойовики здійснили масований (із застосуванням танків і мінометів) штурм блокпоста № 1 під Слов’янськом (у районі селища Мирне). Зранку 29 червня на Майдані в Києві відбулася церемонія прощання з бійцем 2­ї сотні самооборони Євромайдану. У Києві Артур був поранений осколками в око та голову і мав їхати на лікування до Польщі, але пішов добровольцем захищати незалежність України.

 

ДОБРЯНСЬКИЙ Максим Сергійович

6 червня 1988 р. н., Коростишів, Житомирська область. Старший солдат 95­ї окремої Житомирської аеромобільної бригади 8­го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України.

Загинув 26 червня під час масованого (із застосуванням танків і мінометів) штурму бойовиками блокпоста № 1 під Слов’янськом (у районі селища Мирне).

 

ВАЩУК Ігор Олексійович

1994 р. н., Овруч, Житомирська область. Військово­службовець за контрактом 95­ї окремої Житомирської аеромобільної бригади. Не одружений.

Загинув 26 червня під час масованого (із застосуванням танків і мінометів) штурму бойовиками блокпоста № 1 під Слов’янськом (у районі селища Мирне).

 

КОГАН Андрій Ігорович

26 квітня 1974 р. н., Вінницька область. Сержант, командир відділення протитанкового взводу 95­ї окремої Житомирської аеромобільної бригади. Проживав із дружиною та дітьми у військовому містечку села Велика Піч Житомирської області

Загинув 26 червня під час масованого (із застосуванням танків і мінометів) штурму бойовиками блокпоста № 1 під Слов’янськом (у районі селища Мирне).

 

КОЗАЧЕНКО Олексій

32 роки. Військовослужбовець прикордонних військ.

Загинув 26 червня. Разом із кількома знайомими Олексій прийшов до супермаркету, розташованого у кварталі Ольховський (Луганськ). Компанія зайшла до магазину, а Олексій затримався на ґанку – докурити. Через 5 хвилин, коли знайомі потерпілого вийшли з магазину, Олексій вже був мертвий. Свідки інциденту розповіли, що нападниками були молодий хлопець і дівчина. Нападник вистрілив упритул у груди Олексію.

 

БОДНАР Петро

1976 р. н., с. Панка, Чернівецька область. Солдат 95­ї окремої Житомирської аеромобільної бригади за мобілізацією. Залишилися дружина і 1,5­річна донька.

Загинув 28 червня під час обстрілів бойовиками позицій сил АТО під Слов’янськом.

 

ОРДИНСЬКИЙ Леонід

1973 р. н., с. Чемериси­Барські, Барський район, Він­ницька область. Молодший сержант 95­ї окремої Житомирської аеромобільної бригади, мобілізований з резерву 27 березня. Працював електриком у будинко­управлінні. Залишилися дружина та 15­річний син.

Загинув 28 червня під час обстрілів бойовиками позицій сил АТО під Слов’янськом.

 

ЗАКУСИЛО Олександр Іванович

1974 р. н., с. Білилівка, Ружинський район, Житомирська область. Сержант 95­ї окремої Житомирської аеромобільної бригади. Залишилися мати й чотири брати.

Загинув 28 червня під час обстрілів бойовиками позицій сил АТО під Слов’янськом.

 

БЄЛІКОВ Віталій Миколайович

Місце народження – Скадовськ, Херсонська область. Старший лейтенант, командир взводу 128­ї окремої механізованої гірсько­піхотної бригади (Мукачеве). 2012 року закінчив Академію сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного у Львові. У Євгенія залишилися дружина та донька.

Загинув 28 червня під час нападу на колону тилового забезпечення сил АТО.

 

НАЛИВАЙКО Василь Васильович

Місце народження – Ставне, Закарпатська область. Солдат 128­ї окремої механізованої гірсько­піхотної бригади (Мукачеве).

Загинув 28 червня під час нападу на колону тилового забезпечення сил АТО.

 

УПОРОВ Ігор Романович

29 років, Володимир­Волинський, Волинська область. Старший солдат 51­ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ. Був мобілізований до лав Збройних Сил України у квітні. Колишній миротворець, у складі українського контингенту перебував у Косово. Залишилися вагітна дружина та 5­річна донька.

Загинув 30 червня. Під час бою у Луганській області був поранений осколком у живіт, помер від втрати крові у вертольоті під час транспортування до шпиталю.

 

ЧЕРУТА Валентин

1977 р. н., с. Хрущівка, Черкаська область. Боєць батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних Сил України. Учасник Майдану. Мешкав у Золотоноші. Залишилися кохана жінка, двоє її дітей (дівчина та хлопець), яких Валентин виховував.

Загинув 30 червня від кулі снайпера, перебуваючи у складі дозорної трійки, котра потрапила під мінометний і снайперський обстріли.