№13, липень 2014
У Національному музеї Тараса Шевченка (Київ) відбулися перші покази стрічки режисера і сценариста Костянтина Коновалова «Експедиція». Картина, зафільмована в жанрі документальної драми, присвячена аральському відрізку життя Тараса Шевченка.
Нещодавно стрічка відкрила Дні українського кіно в Болгарії. І ось, нарешті, дісталася вітчизняного глядача.
1848го засланий на чужину Шевченко вирушив у статусі штатного художника на шхуні «Святий Костянтин» в експедицію Аральським морем. Той рік кобзаревої біографії вважався мало дослідженим. Один із тих, хто взявся латати цю прогалину, – постановник картини зі своєю творчою командою. Насправді Костянтин Коновалов глибоко занурився в тему ще десять років тому, коли працював над публікацією для одного журналу. Потім зі співавтором Денисом Замрієм звертався до цього епізоду в кіноромані «Художник».
Крокуючи до 200річного ювілею Кобзаря, Костянтин Коновалов продовжив свої досліди вже від Національної кінематеки України (Київнаукфільму) – як режисер стрічки «Експедиція» (на замовлення Державного агентства України з питань кіно). Упродовж року Коновалов і його соратники перелопатили тонни архівних матеріалів. А отже, зробили безліч відкриттів про творчу спадщину Шевченка, котрий наперекір забороні писати всетаки залишив епістолярний і віршований доробок. Враження від експедиції надихнули митця на створення графічних й акварельних робіт. За цими безцінними аркушами – складний емоційний стан поневоленого поета, життєве тло якого, з одного боку, складалося із непоборної жаги писати й малювати, з другого – із царської системи з її покараннями.
На презентації картини режисер розповів про бажання показати неканонічного Шевченка у важкий для нього період, з якого поет вийшов переможцем.
Чуттєвий стан головного героя, дух експедиції і, врешті, атмосфера епохи поестетському відображені художникомпостановником Ігорем Філіповим. Завдяки візуальній картинці глядач повністю підвладний так званому ефекту присутності.
Зйомки відбувалися в жовтні минулого року в Севастополі. Відшукати зразки матеріальної культури середини XIX століття допомогли місцеві мешканці – зокрема, члени клубів, що займаються реконструкцією минувшини. Приміром, вони надали кіношникам форму та зброю доби Миколи I. Севастопольців також задіяли в масовці.
Аж ніяк не розчарувала акторська робота Павла Алдошина в ролі Шевченка. Народного улюбленця, а за версією соцмереж, «найталановитішого актора, музиканта, поета і фотографа», Пашу нелегко впізнати у гримі. Лицедій вжився в образ, перевтілився на всі сто. Він, до слова, повідав на прем’єрі, що грати таку екстраординарну особистість, людину незламного характеру, сильну духом було дуже непросто.
Автор: Ніла ІВАНЕНКО
Архів журналу Віче
![]() |
№7 |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Допомога на поховання на підприємстві: як отримати у 2025
МЗС викликало представника США на розмову щодо військової допомоги
Преміум партнером ФК «Олександрія» став ліцензований букмекер betking
У Макрона кажуть, що він закликав Путіна до припинення вогню в Україні
Канада передала Україні $1,7 млрд доходів від заморожених активів РФ
ЄС офіційно продовжив секторальні санкції проти Росії ще на пів року
МЗС та Міноборони Німеччини закликали ЄС "пошукати" у себе ППО для України
Глава МЗС Німеччини прибув до Києва
TrapTox – процедура 21 століття: краса і комфорт завдяки ботоксу в трапецію
Лікування алкоголізму: як позбутися