№9, травень 2014

Ми на своїй землі!Ми на своїй землі!

Як відомо, 3 травня Мустафу Джемілєва не пустили до Криму, офіційно заявивши про заборону в'їзду на півострів у найближчі п'ять років. Тисячі кримських татар у відповідь на це прийшли до контрольно­пропускного пункту під Армянськом, щоб заблокувати трасу, яка веде до півострова.

Ця заборона для кримських татар – дуже чутлива тема, особливо – 18 травня, в 70­ту річницю депортації.

У разі, якщо російська влада не скасує свого рішення й не дозволить лідерові кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву в'їхати у Крим,на півострові можливі серйозні конфлікти.

Це недобрий знак, коли відому людину, керманича одного з народів, котрі населяють Крим, не пускають додому. Простий татарин має право захвилюватися. У нього неодмінно з'являться питання щодо особистої безпеки.

За фактом «не пущать», як правило, криється низка подій, що ведуть до масового конфлікту. Адже сценарій пам'ятного мітингу 18 травня не може не писатися навколо особистості Джемілєва і його ролі в історії кримськотатарського народу. Відповідно, якщо Мустафі­ага заборонять в'їзд, радикалізм серед кримських татар посилиться. Очевидно, це викличе невдоволення серед російських націоналістів. Можливі зіткнення й перехід до відкритого масового конфлікту.

4 травня прокурор Криму Наталія Поклонська зачитала голові Меджлісу Рефату Чубарову попередження про неприпустимість екстремістської діяльності, пригрозивши ліквідацією Меджлісу й забороною цієї організації на російській території. Напередодні кримські татари під його керівництвом перекрили дорогу Херсон—Керч і кілька годин утримували так званий російський пропускний пункт «Турецький вал» на кордоні Автономної Республіки Крим із Херсонською областю для зустрічі Мустафи Джемілєва, якому в квітні заборонили в'їзд на територію РФ до 2019 року.

– Це цинізм і підлість – забороняти в'їзд людині, котра 15 років провела в радянських тюрмах за право народу повернутися на свою батьківщину, – наголосив Рефат Чубаров.

– Дії самопроголошеної влади Криму незаконні й підпадають під кримінальний кодекс. Ми звернемося до Європейського суду з прав людини й, упевнений, виграємо цей процес, адже юрисдикцію Росії ніхто не визнавав і не збирається визнавати. Обурливо, що люди, які приїхали з іншої країни, визначають, кому жити в Криму, а кому – ні, – зазначив Мустафа Джемілєв. Він анонсував, що в складі Генпрокуратури України можуть створити підрозділ, який займатиметься питаннями Криму та протиправними діями так званої кримської влади.

На жаль, парламентарій не виключив силового розгону демонстрацій кримських татар під час траурних заходів 18 травня до 70­річчя роковин депортації, оскільки вони планують вийти з національними та українськими прапорами. Через заборону авіасполучення на території Криму з іншими країнами в заходах не братимуть участі представники діаспори з Румунії, Туреччини, США та інших країн.

Мустафа Джемілєв підкреслив, що татари використовуватимуть російські паспорти як аусвайси за часів німецької окупації й в жодному разі не відмовляться від українського громадянства.

А що стосується національного референдуму про статус Криму, то кримські татари оголосять його, як тільки будуть створені необхідні умови для прозорого волевиявлення, зокрема, гарантії безперешкодного проведення й участь міжнародних спостерігачів.

P. S. Лідерові кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву вирішили присудити«Нагороду Солідарності». Про це написав у Twitter міністр закордонних справ Польщі Радислав Сікорський. Мустафа Джемілєв одержить 250 тисяч євро особисто, 700 тисяч євро будуть доступні для проектів допомоги в галузі розвитку, якіобере він сам.

«Нагороду Солідарності» вручають за примноження ідеалів свободи, вона є польським аналогом Нобелівської премії миру. Нагороду присуджують із приводу 25­ї річниці перших незалежних виборів, які стали початком падіння комуністичної системи в Центральній і Східній Європі.

Ігор БЕККЕР, Лія ПАВЛОВА.

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата