Доля з епохи

Історик, журналіст, заслужений працівник культури України Микола Литвин презентував книжку власних спогадів «Не лукавя перед собой» (мовою оригіналу – Ред.). У ній автор розповідає про себе, аналізуючи епоху, в якій довелось жити, ділиться багатим життєвим досвідом, здобутим, зокрема, під час роботи на керівних державних посадах в часи СРСР та незалежної України.

У презентації книги в Українському фонді культури взяли активну участь найближчі друзі й соратники Миколи Литвина, які здебільшого є персонажами презентованих мемуарів, тому їхні одкровення сприймалися як оповідання­допов­нення до вже написаного Миколою Олексійовичем. Так, Василь Дурдинець, ділячись враженнями від мемуарів і підкреслюючи особливу працездатність та скромність автора, описував проведені пліч­о­пліч з Миколою Литвином роки роботи в Кабміні і розповів історію про те, як він, перший віце­прем’єр­міністр, змушений був відмовити Президенту України Леоніду Кучмі у проханні перевести Миколу Литвина до адміністрації глави держави, оскільки той був незамінною людиною в уряді.

Автор мемуарів, спираючись на особисті спогади і документи, показав зсередини процеси, які відбувались у владних кабінетах і про які далеко не всім і не все відомо.

Академік НАН України, генеральний директор Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Олексій Онищенко зазначив: для того, щоб зрозуміти епоху другої половини XX століття, обов’язково треба прочитати книгу Миколи Литвина. За його словами, це не просто автобіографія чи спомини, а критичний аналіз державних процесів, які відбувалися на Печерських пагорбах, та цілої доби з життя людей, спроектований на майбутнє.

Автор: Тарас РОМАНЮК