Голова Миколаївської облдержадміністрації Микола КРУГЛОВ: «Не втратити довіру людей. Це вважаю головним»

На степовому півдні України розташована Миколаївська область. Її унікальне географічне положення, що визначається сусідством із чотирма областями – Одеською, Кіровоградською, Дніпропетровською та Херсонською, оточенням з півдня теплими водами Чорного моря, сприяє як економічному, так і природно-рекреаційному й туристичному розвитку. Однак Миколаївщина – край корабелів і хліборобів – сьогодні також асоціюється з красенями-кораблями та рекордними врожаями на сільськогосподарській ниві… Про те, якими шляхами рухається в майбутнє один із важливих центрів національних і міжнародних транспортних зв’язків, наша розмова з його очільником – головою Миколаївської облдержадміністрації Миколою КРУГЛОВИМ.

– Миколаївщина, особливо її обласний центр, традиційно належала до регіонів з моноструктурною економікою, що свого часу, у 90­ті роки минулого століття, поглибило вплив системної кризи, – розповідає Микола Петрович. – Суднобудування, яке ми почали втрачати саме в цей період, дістало непоганий імпульс із прий­няттям пролобійованого нами Закону «Про вільну економічну зону «Миколаїв». Однак після того, як дію закону було заблоковано й шанс на участь у суднобудівному бумі виявився втраченим, виникла об’єктивна необхідність у перегляді усталеної попередніми десятиріччями стратегії розвитку регіону.

Знадобилося змінити акцент на вияв конкурентних переваг регіону та оптимізацію вже наявних мереж економічної взаємодії, сконцентрованих у його географічних межах. Тобто потенційних кластерів.

– По суті, перший крок на шляху кластеризації економіки Миколаївщини було зроблено ще 1999 року, з прийняттям рішення щодо продажу незадіяних потужностей Чорноморського суднобудівного заводу (зокрема, незавершеної набережної для будівництва авіаносців) зерновиробнику та зернотрейдеру – СГП «НІБУЛОН». Продаж незавершеного об’єкта разом із земельною ділянкою вважався оптимальною альтернативою його консервації.

Після цього в регіональній економіці почали спостерігатися дві тенденції. Так, «НІБУЛОН» став базовим підприємством для створення кластера, задіявши згодом і суднобудування (спорудження барж та буксирів), і проект відродження річкового судноплавства. Посилення місцевої конкуренції стимулювало зростання місцевої економіки. Слідом за НІБУЛОНівським терміналом один за одним у Миколаєві почали з’являтися перевантажувальні комплекси для зернових, харчової олії, рибопродуктів, метало­ й нафтопродуктів тощо. Водночас «НІБУЛОН» також почав будувати нові зерноперевантажувальні термінали і в Миколаївській області, і за її межами.

– Так. Його перспективність і в подальшому засвідчує особлива увага, що приділяється нині проблемі продовольчої безпеки в Україні та світі, а також належна оцінка міжнародними організаціями (інвесторами) і зернового потенціалу нашої країни, і можливостей розвитку портового господарства.

У Миколаївській області ще є достатньо вільних ділянок для розвитку портів і потужного морегосподарського кластера. З одного боку, порти є сполучною ланкою між підприємствами, галузями промисловості. З другого – воротами для міжнародної торгівлі.

Окрім Миколаєва, потужний потенціал у цьому плані має й портове місто Очаків. Спорудження тут порту, за прогнозами фахівців, стане поштовхом для розвитку виробництва будматеріалів, позаяк порт – це ще й залізниця, а на території області розташована низка кар’єрів. Зазначу, що декілька інвестиційних проектів уже реалізуються, а загалом наша будівельна індустрія посідає одну з перших позицій в Україні.

До Очакова, нагадаю, безпосередньо прилягає Кінбурнська коса – з національним заповідним парком, а також заповідник «Ольвія». Сукупність цих чинників, враховуючи благодатні можливості узбережжя та близькість виноградарських і виноробних комплексів, обіцяє нам у перспективі розвиток багатопрофільного кластера каліфорнійського типу: виноградарство, виноробство плюс ексклюзивні можливості для розвитку туризму.

Помітний інвестиційний прорив спостерігається в переробній промисловості регіону, питома вага якої в загальному обсязі реалізованої продукції становить понад 70 відсотків. Такі підприємства, як «Сандора», «Лакталіс­Миколаїв», «Агро­ф’южн», нині мають істотні переваги для подальшої успішної роботи в умовах багатоструктурної економіки.

– Близькість Чорного моря сприяє розвитку морегосподарського комплексу. З одного боку, порти та термінали виконують свою головну функцію – обробку й перевезення вантажів. Із другого – морегосподарський комплекс «тягне» за собою суднобудування, транспортну інфраструктуру, будівництво, енергетику, сферу обслуговування, торгівлю.

Якщо раніше це були тільки бази для перевалки вантажів, то нині порти спеціалізуються за окремими напрямами. Аби мінімізувати витрати на транспортування, з’явилися контейнерні вантажі, навальні тощо. До того ж у морегосподарський комплекс приходять представники недержавної форми власності, а приватник не обере для себе безперспективної галузі. Ще одна тенденція: власники портів розміщують виробництво безпосередньо на цих територіях, що поліпшує логістику, зменшує собівартість. Є зацікавленість і щодо земельних ділянок.

– Однак на майже двох мільйонах гектарів ріллі вирощуємо зернові й олійні культури, виноград, продукцію садівництва, овочі. Я зустрічався з представниками всесвітньо відомих агропромислових компаній, кот­рі переконані: Україна належить до однієї з двох країн світу, котра може серйозно заявити про себе на міжнародному продовольчому ринку. У нас земля майже вся розпайована, вона на 90 відсотків перебуває в недержавному секторі. Є довіра інвесторів до того, що земельна реформа, яка розпочалася в країні, дасть позитивні результати. Наше завдання – забезпечити ефективне використання земельних ресурсів і захищати права її власників, не втративши ріллі як національного ресурсу.

У поточному році очікуємо врожай у 530 тис. тонн овочів, 180 тис. тонн картоплі, 44 тис. тонн плодів і ягід та 60 тис. тонн винограду.

Для зберігання й переробки такої продукції лише торік побудовано та здано в експлуатацію: три овочесховища загальною потужністю 20 тис. тонн одночасного зберігання та одне фруктосховище; консервний цех з переробки фруктів на пюре в асептичній упаковці; два тепличні комплекси площею 2,2 гектара.

– На сьогодні в Миколаївській області реалізується низка проектів із запровадження альтернативної енергетики. Так, ТОВ «Вітряний парк Очаківський» реалізує інвестиційний проект будівництва вітрових елект­ростанцій, який відповідає напряму «Нова енергія» національних проектів України. У серпні 2011 року розпочато роботи зі встановлення першої черги 10 вітрових енергетичних агрегатів загальною потужністю 25 МВт, які завершено в грудні 2011 року, а з 2012­го – здійснюється промислове виробництво елект­роенергії. Торішнього червня введено в дію ще 5 установок загальною потужністю 12,5 МВт (друга черга). Загальна сума інвестицій – 750 млн. гривень.

2013 року розпочато будівництво трьох вітроелектростанцій у Березанському районі, котрі матимуть загальну потужність 105 МВт, обсяг інвестицій – 260 млн. доларів США.

Обсяг електроенергії, який очікується виробити вітровими електростанціями поточного року, становитиме 140 кВт­год. Це рівнозначно річній сумі споживання електроенергії загалом у Березанському, Очаківському районах і м. Очакові.

Нині вже виконуються пусконалагоджувальні роботи на геліостанції «Вознесенськ» у Вознесенському районі. Потужність станції – 31 МВт. Реалізація цього проекту дала змогу створити 120 нових робочих місць на етапі спорудження станції і 20 постійних робочих місць для її обслуговування й експлуатації. Проект реалізує група міжнародних інвесторів повністю за рахунок іноземних інвестицій.

Проводяться також роботи зі встановлення сонячної електростанції в Березанському районі (ТОВ «Восход Солар» – 54 МВт). Планується розпочати будівництво низки об’єктів геліоенергетики різної потужності в Казанківському, Баштанському та Снігурівському районах.

– Завершення будівництва та реконструкція об’єктів соціальної сфери є пріоритетними напрямами роботи інвестиційного комплексу області. У регіоні будується важливий об’єкт – Навчально­методичний центр державного комплексу соціальної реабілітації дітей­інвалідів, зведення якого розпочалося ще 2011­го. Під час робочого візиту Президента України Віктора Януковича до Миколаївської області в квітні нинішнього року була досягнута домовленість про фінансування будівництва закладу за рахунок коштів держбюджету.

Варто уваги й те, що з 2010­го по 2013­й рік управління капітального будівництва спорудило та здало в експлуатацію понад 2000 учнівських місць у загальноосвітніх школах області, 284 місця у дошкільних навчальних закладах. Зокрема, реконструйовано дитячі садки у Врадіївці, Очакові, Новопетрівському Новоодеського району, загальноосвітні школи у Березнегуватому, Веселинівці, а також Яструбиновому Вознесенського району, Братському, Доманівці.

Нові загальноосвітні школи зведено в Богданівці Доманівського району, Баштанці, Трихатах Миколаївського району, Казанці, а також школу­інтернат у Вознесенську.

Двадцять років за рахунок коштів обласного бюджету тривають ремонтні роботи в музейному містечку на базі пам’ятки архітектури національного значення – Старофлотських казарм. 2011­го ввели в дію першу чергу музейного містечка. На ремонтно­реставраційні роботи було спрямовано понад 29 млн. гривень. Триває реконструкція другої черги Старофлотських казарм. Тож пам’ятка архітектури національного значення набула сучасного вигляду, зберігаючи при цьому свою історичну цінність. Так само торік розпочали створення спортивного містечка в Парку Перемоги і здали його в експлуатацію у вересні ц. р.

– Усе, про що йшлося вище, і є нашими головними досягненнями: як голова облдержадміністрації, я маю координувати зусилля багатьох людей, котрі й створюють усе, чим ми можемо пишатися.

Особисто для себе вважаю за головне не втратити довіру людей. Гадаю, поки що це вдається.　

Вів розмову Євген ТИЩУК.