№18, вересень 2006
Анатолій Петровський належить до людей, в яких журналісти не допитуються, ким би вони стали, якби замолоду життєві обставини склалися інакше. Бо уявити його кимось іншим – не будівельником – неможливо, мабуть, і йому самому: обрав цю професію не випадково, а цілком осмислено і на все життя. Як обирають долю.
Після закінчення Кам'янець-Подільського будівельного технікуму його направили до столиці, де працював на об'єктах Головкиївміськбуду. Пройшов шлях від робітника до начальника будівельного управління, водночас і навчався. Не лише в Київському будівельному інституті, а й у справжній школі життя, де щоденна відповідальність, де маєш вибудовувати і свої стосунки з такими різними, іноді й випадковими людьми, котрі приходили на будмайданчик тимчасово, аби тільки зачепитися у стольному граді. Сьогодні у колективі Анатолія Францовича випадкових людей немає: будівельно-транспортна компанія «ІНАП і К» – це кількасот професіоналів, і такими їх вважає не лише генеральний директор.Архів журналу Віче
|
№11 |
| Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
ЗМІ: "лідер" Придністров’я прилетів у Кишинів попри заборону подальшого виїзду
Опитування: лише 14% французів позитивно оцінюють діяльність Макрона
Кушнер про мирні переговори: з’явилися нові ідеї, які можуть привести до прориву
Білий дім підтвердив тристоронню зустріч Трампа, Сі і Путіна наступного тижня
Гроші під заставу техніки: як киянину не прогадати з короткою позикою
У справі ексміністра уряду Орбана знайшли мільйони готівки, частину – закопану у лісі
Лідери ЄС визначились з представництвом Європи на переговорах про мир в Україні
Politico: лідери ЄС наблизились до узгодження формату перемовників щодо України
Мерц каже, що Німеччина долучиться до мирних переговорів щодо війни в Україні
Більше сотні конгресменів США вимагають відновити Україні доступ до Starshield