ЩОБ ДІМ – ЯК ДОЛЯ...

Анатолій Петровський належить до людей, в яких журналісти не допитуються, ким би вони стали, якби замолоду життєві обставини склалися інакше. Бо уявити його кимось іншим – не будівельником – неможливо, мабуть, і йому самому: обрав цю професію не випадково, а цілком осмислено і на все життя. Як обирають долю.

Після закінчення Кам'янець-Подільського будівельного технікуму його направили до столиці, де працював на об'єктах Головкиївміськбуду. Пройшов шлях від робітника до начальника будівельного управління, водночас і навчався. Не лише в Київському будівельному інституті, а й у справжній школі життя, де щоденна відповідальність, де маєш вибудовувати і свої стосунки з такими різними, іноді й випадковими людьми, котрі приходили на будмайданчик тимчасово, аби тільки зачепитися у стольному граді. Сьогодні у колективі Анатолія Францовича випадкових людей немає: будівельно-транспортна компанія «ІНАП і К» – це кількасот професіоналів, і такими їх вважає не лише генеральний директор.

Замовники (а серед них і господарське управління Кабміну, і такі перебірливі, як ЗАТ «Пивзавод «Славутич») знають: Петровському і його людям можна довірити найскладніше. Сотні об'єктів, зведених якісно і вчасно, – найкраще підтвердження цього. Це та візитівка, якою колектив дорожить, а тому день при дні примножує досвід і охоче береться за такі завдання, виконання яких потребує нестандартних рішень і освоєння нових технологій – і на високих риштуваннях, і під водою, а останнім часом і в так званих проблемних ґрунтах. Безтраншейне прокладання трубопроводів – ще одна новація, якою колектив під керівництвом Анатолія Петровського володіє віртуозно.

Сам він постійно наголошує: «Теперішній будівельний бум – це добре, але маємо бути конкурентоспроможні за будь-яких умов». А умови вже сьогодні змінюються – в Україну прийшли турецькі та інші зарубіжні компанії, ось уже й іспанська корпорація «Сакреса» зацікавилася перспективою будівництва житла, розважально-торговельних та офісних центрів у Києві. Зарубіжні інвестори беруться, як правило, за найвигідніші проекти, тож дехто з тутешніх будівельників починає навіть ремствувати, але не Петровський. І не лише тому, що його компанія налагоджує співпрацю з європейцями (вже нині вона є дилером відомих німецьких фірм, які постачають будівельну техніку та обладнання), а й завдяки упевненості, що серйозні інвестиції – це благо, що ринок будівельних компаній розвиватиметься і залишаться на ньому лише ті, хто вміє працювати за європейськими стандартами, не покладаючись на мінливу прихильність представників влади. Залишаться такі, як компанія «ІНАП і К».

З вікон дедалі вищого Дому компанії добре дивитися навсібіч. І усвідомлювати, що наша доля таки тут, що тримається вона на земній і рукотворній тверді.