№13, липень 2012
Законодавець намагається навести лад
До першої двадцятки найпопулярніших серед українців ліків входять ті з них, що активно рекламують у ЗМІ. Отже, вибір препаратів під впливом реклами та поширення у зв’язку з цим неконтрольованого самолікування вже набули загрозливих масштабів.
13 січня 2012 року набув чинності Закон № 4196-VI від 20.12.2011 р. «Про внесення змін до деяких законів України у сфері охорони здоров’я щодо посилення контролю за обігом лікарських засобів, харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок». Згідно з документом з 14 липня 2012 року легітимно можна буде рекламувати лише ті лікарські засоби, які продають без рецепта лікаря та не внесені до Переліку заборонених до рекламування лікарських засобів. Перелік та критерії, що застосовуються під час визначення таких лікарських засобів, затверджуються Міністерством охорони здоров’я. Рішення про віднесення лікарського засобу до тих, рекламування яких заборонено, прийматиметься під час державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів. Вимоги до реклами таких препаратів встановлюються Законом «Про рекламу». Виходячи з цього, Міністерство охорони здоров’я до 14 липня 2012 року повинно затвердити та ввести в дію з цієї дати критерії заборони реклами медичних препаратів. Проект наказу МОЗ України від 10 травня поточного року «Про деякі питання заборони рекламування лікарських засобів» пройшов публічне обговорення. Його мета – мінімізувати безконтрольне вживання населенням лікарських засобів.
Згаданий закон № 4196-VI ще під час обговорення в парламенті передбачав цілковиту заборону реклами лікарських засобів, однак народні обранці зійшлися на компромісі – необхідності розробки критеріїв такої реклами. Через півроку після ухвалення закону виникла ще ціла низка ініціатив щодо заборони рекламування лікарських засобів.
Зокрема, 6 червня Кабінет Міністрів передав у Верховну Раду законопроект № 10563 «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони реклами лікарських засобів», окрім реклами, що розміщується в спеціалізованих виданнях, призначених для медичних закладів та лікарів, а також яка поширюється на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики. Натомість можна рекламувати медичну техніку, методи профілактики, діагностики, лікування та реабілітації, дозволені Міністерством охорони здоров’я до використання в Україні, застосування яких не потребує спеціальних знань і підготовки. Реклама такої техніки й методик не повинна містити посилань на терапевтичні ефекти стосовно захворювань, що не піддаються або важко піддаються лікуванню; зображень зміни людського тіла або його частин унаслідок хвороби, поранення тощо.
Окрім того, у рекламі медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування та реабілітації забороняється участь лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів. Такі обмеження не стосуються реклами, що розміщується у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних закладів та лікарів, а також яка поширюється на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики. Проектом забороняється й реклама послуг народної медицини (цілительства) та осіб, які їх надають. Виняток – лише за наявності відповідного спеціального дозволу на заняття народною медициною (цілительством), виданого МОЗ України. Документ має містити номер, дату видачі зазначеного дозволу та назву органу, який його видав.
Наступного дня народні депутати України, ще не встигнувши розглянути згаданий урядовий проект, ратифікували Конвенцію Ради Європи «Про підроблення медичної продукції та подібні злочини, що загрожують охороні здоров'я». Її положення стосуються медичної продукції, незалежно від того, захищена вона правами інтелектуальної власності чи ні, патентована чи ні. Такі само вимоги щодо аксесуарів, призначених для використання разом із медпристроями, а також активних речовин, ексципієнтів (будь-яких речовин, які не є активними речовинами або готовим лікарським препаратом, але є частиною складу лікарського препарату для людського або ветеринарного використання), частин та матеріалів, призначених для використання у виробництві медичної продукції. Згідно з документом кожна сторона вживає необхідних законодавчих та інших заходів для визнання злочинами своїм національним законодавством умисного виготовлення підробленої медичної продукції, активних речовин, ексципієнтів, частин, матеріалів та аксесуарів. Зокрема, конвенцією передбачається встановлення кримінальної відповідальності фізичних осіб за низку злочинів, пов’язаних із підробленням медичної продукції, а також відповідальності юридичних осіб за діяльність, аналогічну відповідним злочинам фізичних осіб, та за відсутність належного нагляду і контролю, що призвело до виготовлення підробленої медичної продукції. А також – норми щодо юрисдикції країн – сторін конвенції в питаннях переслідування за вчинення відповідних діянь, розслідування таких діянь, а також щодо міжнародної співпраці. Для забезпечення ефективного виконання сторонами положень конвенції вона встановлює особливий механізм моніторингу.
5 липня Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за фальсифікацію або обіг фальсифікованих лікарських засобів». Ним пропонується викласти в новій редакції статтю 442 «Порушення обмежень, встановлених для працівників лікувально-профілактичних, фармацевтичних (аптечних) закладів та їх керівників, під час здійснення професійної діяльності» Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтю 3211 «Фальсифікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів» Кримінального кодексу, який також передбачається доповнити новою статтею 3212 «Порушення встановленого порядку доклінічного вивчення, клінічних випробувань і державної реєстрації лікарських засобів».
8 червня народні обранці прийняли в першому читанні законопроект № 10560 «Про внесення зміни до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо встановлення обмежень під час провадження керівниками та працівниками лікувально-профілактичних і фармацевтичних (аптечних) закладів професійної діяльності». Відповідно до нього керівники та працівники лікувально-профілактичних і фармацевтичних (аптечних) закладів не мають права:
– одержувати від суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво та/або реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення, їх представників: а) винагороду в будь-якій формі (за винятком винагороди, передбаченої договорами про проведення клінічних досліджень лікарських засобів або клінічних випробувань виробів медичного призначення); б) зразки лікарських засобів, виробів медичного призначення (за винятком випадків, пов'язаних із проведенням відповідно до договорів клінічних досліджень лікарських засобів або клінічних випробувань виробів медичного призначення);
– рекламувати в будь-який спосіб лікарські засоби, вироби медичного призначення, зокрема виписувати лікарські засоби на бланках (рецептурних бланках), що містять інформацію рекламного характеру, а також на яких надруковано найменування лікарських засобів та/або їх виробників (торговельних марок);
– зазначати під час призначення лікарських засобів, виробів медичного призначення найменування їх виробників (торговельних марок);
– не надавати або надавати недостовірну чи не в повному обсязі інформацію про наявність лікарських засобів, що мають однакову міжнародну непатентовану назву, зокрема приховувати інформацію про наявність лікарських засобів, виробів медичного призначення, що мають аналоги за нижчою ціною.
За роки незалежності, на жаль, не відбулося кардинального реформування системи охорони здоров'я. Але, як бачимо, вже започатковано чимало серйозних ініціатив, ідей і пропозицій, що мають стати основою для подолання кризи в медичній та фармацевтичній галузях і забезпечити гідний рівень медичної допомоги. А місія держави полягає в жорсткому контролі за дієвою реалізацією таких ініціатив.
Автор: Світлана ФІЛОНЕНКО
Архів журналу Віче
№10 | |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Фіцо мріє про "нормальні відносини з РФ" після війни в Україні
Україна отримала систему Patriot від Румунії
У Польщі вітають крок України в бік відновлення ексгумацій жертв Волинської трагедії
Сибіга і Сікорський не мали у Варшаві офіційної зустрічі, але перетнулись на "дружню розмову"
У Франції відхилили ініціативу ультралівих щодо імпічменту Макрону
Суд ЄС підтвердив законність заборони на юридичні послуги для російських компаній
Ідеї де і як організувати тимбілдинг у Києві
Регистрация оффшорных компаний: ключевые моменты
Новий прем’єр Франції у програмній промові пообіцяв підтримку Україні
Парламент Румунії схвалив створення навчального центру для підготовки українських морпіхів