Море як скарбниця здоров'я нації

Навчитися вирощувати власну морську продукцію: ця тема є актуальною для нас, жителів Причорномор'я

Потенційні можливості України, що має досить протяжний морський кордон, дають змогу досхочу нагодувати морепродуктами населення держави, а також постачати мідії, устриці, рапану, рибу за кордон. За даними вчених, річний обсяг ринку морепродуктів у Криму перевищує 140 000 тонн. Реальна цифра видобутку на сьогодні – 7200 тонн. А могло бути б значно більше.
За ініціативою Севастопольської торгово-промислової палати й за підтримки Німецького бюро міжнародного співробітництва (Deutschen Gesellschaft für Technische Zusammenarbeit (GIZ) GmbH) створено Асоціацію «Кластер «Продукти моря» (КПМ). Зроблено перші кроки з реалізації кластерної ініціативи: сформовано робочі та ініціативні групи з підготовки та проведення установчих зборів. У розробці стратегічного плану створення кластера взяли участь чимало громадських і професійних асоціацій, державних та наукових установ, міська та районні ради, ЗМІ. Неоціненну консультаційну допомогу надали фахівці Німецького бюро міжнародного співробітництва (GIZ).
Що зміниться в галузі видобутку й вирощування морепродуктів – це та інші запитання кореспондент журналу «Віче» адресувала голові правління кластера «Продукти моря», кандидату біологічних наук, старшому науковому співробітникові Інституту біології південних морів Національної академії наук України Оксані ВЯЛОВІЙ.

– Оксано Юріївно, чому про розвиток галузі нині так багато говорять?

– Збільшення населення планети створює в окремих регіонах земної кулі дефіцит продовольства. Тому продовольча безпека людства є першорядною проблемою. Один із можливих варіантів її розв’язання – використання водних біоресурсів, так звана аквакультура або марикультура, якщо йдеться про вирощування морських видів. І це цілком зрозуміло: дари моря корисніші, містять набагато більше вітамінів порівняно із сільськогосподарськими продуктами. Нинішнього року понад 50 відсотків світового споживання риби забезпечується за рахунок продукції аквакультури. Згідно з оцінками ФАО (Продовольчої та сільськогосподарської організації при ООН), важливий показник здоров'я нації – це рівень споживання саме свіжих продуктів моря. Кількість свіжої морської риби на душу населення становить у середньому 2,43 кг на рік, а, приміром, молюсків, що містять унікальний склад мікроелементів, каротиноїдів та амінокислот, – лише 110 г.

Ємність рибного ринку України становить 1–1,5 млрд. доларів, із яких менш як 25 відсотків припадає на продукцію вітчизняного виробника. Морське узбережжя країни довжиною 2275 кілометрів має зручні бухти й затоки. Зокрема, на кримський берег припадає 1600 кілометрів. Географічні та гідрологічні умови (температурний і соленосний режими, рельєф дна, придонні течії, глибина шельфової зони до 40–50 м) створюють гарний базис для розвитку рибної галузі, зокрема аква- та марикультури. Цей розвиток згодом, безперечно, приведе до зростання соціально-економічної складової прибережних територій, поліпшення екологічної ситуації, формування цілісних рекреаційних комплексів.

Сумарна річна потреба українців у рибі та інших морепродуктах – близько 1 млн. тонн на рік. До речі, найбільша питома вага (61 відсоток) у загальному обсязі вилову риби та добування інших водних живих ресурсів традиційно припадає на підприємства Севастополя. Щороку вони забезпечують понад 70 відсотків національного обсягу вилову риби у водах виключно морських економічних зон інших держав. В економічній зоні Україні задіяно 21 відсоток рибогосподарських компаній Криму, 14 – Запорізької та 10 – Донецької областей. Важлива й законодавча основа вдосконалення галузі.

Закон України «Про рибне господарство, промислове рибальство і охорону водних біоресурсів», прийнятий 2011 року, визначає принципи діяльності та державного регулювання в галузі. Також розпорядженням Кабінету Міністрів від 5 жовтня 2011-го схвалено Концепцію Державної цільової економічної програми розвитку рибного господарства на 2012–2016 рр., мета якої – виведення України на світовий рівень споживання риби та рибних продуктів. Виконання програми здійснюватимуть у два етапи.

На першому (2012 р.) передбачається забезпечити організацію і розвиток підприємств аквакультури, активізацію міжнародної та зовнішньоекономічної діяльності, створення умов для залучення інвестицій та міжнародної технічної допомоги.

Другий етап (2013–2016 рр.) передбачає модернізацію та будівництво суден вітчизняного флоту рибної промисловості, забезпечення діяльності оптових ринків продукції рибного господарства, розширення, реконструкцію, технічне переоснащення та розвиток морських рибних портів.

– Не заперечую думки тих, хто вважає, що потрібні зміни в нормативно-правовій базі для державного та місцевого комплексу мотивацій та для інвестування в інноваційні технології морегосподарського комплексу. У Чорному морі є перші успішні спроби культивування завезеної тихоокеанської устриці. І хоч як це парадоксально, але за українськими законами вченому заборонено розводити нашу власну чорноморську устрицю. І при тому вона на межі зникнення! Так само, як і чорноморський гребінець. Проблеми треба терміново вивчати і знаходити рішення з відтворення виду.

Є й інші аспекти: відсутність регіональних та державної програм розвитку марикультури. Бракує фахівців. Неможливо добитися виділення землі на березі для розташування інфраструктури. На шляху вітчизняного виробника стійко горить червоне світло.

Представники вітчизняної аквакультури, базуючись на власному досвіді, вважають, що через брак фінансування державних рибних ферм активними темпами розвиватимуться виключно приватні рибні господарства. Тим часом для успішного розвитку дрібних і середніх морських фермерських господарств і видобувних рибних компаній необхідно структурувати їхню діяльність, узгодити дії шляхом об'єднання у професійні спільноти різних форм. Однією з таких спільнот, наприклад, є кластери.

– Для формування кластера в Севастополі взяли прогресивну модель «потрійної спіралі» – об'єднання спільних зусиль влади, бізнесу та науки. Такий підхід передбачає інтегровану взаємодію всіх структур у напрямках «згори-донизу» і «знизу-догори», передачу навичок і знань між висококваліфікованими фахівцями науки, комерційними структурами, органами державної влади та самоврядування. У Статуті організації прописана основна її мета – задоволення й захист законних прав та інтересів своїх членів, громадських інтересів у різноманітних сферах соціального життя, створення коопераційних зв'язків між ними, посилення конкурентоспроможності та економічної стабільності, прискорення економічного розвитку регіону.

У 2011 році підписано договір про співробітництво та фінансову допомогу з Німецьким бюро міжнародного співробітництва (GIZ). Його керівництво обговорило й підтримало всі спільні заходи, заплановані на цей рік. Першим кроком правління кластера було створення інформаційного сайта – не лише джерела інформації, а й засобу комунікації, опитування населення, зв'язків із іншими кластерами та організаціями регіонів України, з фахівцями зарубіжних країн, моніторингу ринку України. Адреса сайта www.seafood-cluster.org. Надалі планується створити його робочу версію англійською та німецькою мовами.

– Це – активна інформаційно-рекламна робота для формування його позитивного іміджу, просування товарів і послуг його членів, проведення інформаційно-просвітницьких акцій із метою підвищення впізнаваності, широкої інформованості бізнес-спільноти України про роботу організації, популяризація ідей органічного морського фермерства та прищеплення культури споживання свіжої морської продукції.

Торік проведено перший гастрономічний фестиваль страв із мідій під назвою «Мідійний експрес». Ідея фестивалю виникла з кількох причин. У Севастопольському регіоні та Криму загалом є виробники свіжих чорноморських мідій (ТОВ «Софія-Крим», ТОВ «Яхонт ЛТД»), про які мало хто знає. Поінформувати людей про діяльність виробників, запропонувати свій формат подієвого туризму (приміром, гастрономічного або дегустаційного) – ось іще одне із завдань форуму. Під час фестивалю проведено два семінари: «Управління якістю і безпекою при переробці риби і морепродуктів» і «Розробка та впровадження системи управління безпекою продукції на підприємствах ресторанного бізнесу». До фестивалю організатори підготували широкий вибір сувенірної та рекламно-інформаційної продукції. Проводилися консультації з морського фермерства. Відбулися переговори з представниками італійських і російських компаній про подальшу співпрацю з кластером «Продукти моря» і виробниками Криму. Загалом за два дні фестиваль відвідало понад 1000 осіб. 7–9 вересня 2012 року в Севастополі відбудеться наступний гастрономічний фестиваль. Дуже символічно, що перший його день пройде в рамках Міжнародного інвестиційного форуму. У подальших планах кластера – організація рибного фестивалю «Барабулька-фест» і дегустаційних вечорів «Устриця на Різдво».

Іще однією помітною подією цього року стало святкування 140-річчя Інституту біології південних морів НАН України, що входить до складу кластера «Продукти моря». Представники кластера та ІнБПМ узяли участь у серії семінарів під загальною назвою «Комерціалізація наукових розробок», організованій USAID ЛІНК. Найперспективнішими розробками ІнБПМ є створення морських ферм з вирощування молюсків і риб, біотехнології отримання морських водоростей, збагачених мікроелементами, технології переробки морських організмів для медичних та біопрепаратів, створення нових продуктів харчування. Крім цього, проведено науковий семінар «Біологічно активні речовини з морепродуктів. Їх роль, значення та застосування в житті людини». Великий інтерес викликали пропозиції вчених стосовно використання мікроводоростей як добавок до харчової морської солі, мармеладу, сирів, кисломолочних продуктів, кулінарних виробів. Удостоїлися уваги й патенти на виробництво косметичних засобів і лікарських препаратів (водорозчинної бактерицидної композиції, яка містить наночастинки срібла; полікомпонентний препарат з мідій, що має протипухлинну активність тощо). Наукові розробки інституту також були представлені на виставці агровиробників Криму «Терра Мадре» (Сімферополь, жовтень 2011 року).

Торік кластер «Продукти моря» отримав майнове право на запатентовану роботу з виконання бізнес-плану щодо створення та функціонування інтегрованої мультитрофічної морської ферми для промислового вирощування риби (райдужної форелі, її різновидів та порід) і молюсків у Чорному морі. Бізнес-проект був представлений на кількох інвестиційних форумах. Так, у вересні відбувся телеміст Севастополь – Київ у рамках засідання Клубу приватних інвесторів за участю 250 представників міжнародних і українських інвестиційних компаній, банків, приватних інвесторів, фахівців у галузі інвестицій та інновацій (організатори USAID ЛІНК та Українська біржа проектів «STARTUP.UA», Київ). За результатами фінального голосування запропонований проект визнано найкращим і найпривабливішим для інвестицій.

– Для успішного розвитку індустрії промислового вирощування риби та морепродуктів, їх переробки, транспортування, зберігання й реалізації необхідна підготовка кваліфікованих кадрів. Це може бути і профільна підготовка студентів різних вишів, і організація Школи морського фермерства, і проведення спеціалізованих навчальних семінарів та тренінгів. Представники кластера вже брали участь у студентській науково-практичній конференції «Удосконалення механізму створення та функціонування інноваційних економічних кластерів у Севастопольському регіоні», яка відбулася в Європейському університеті (Севастополь). Студенти підготували повідомлення про світовий досвід побудови і роботи кластерів. Також у розпалі співпраця з викладачами та студентами філії Московського державного університету імені М. В. Ломоносова. Представники кластера здійснювали керівництво студентськими курсовими роботами щодо написання бізнес-планів з організації та функціонування морської ферми, маркетингових досліджень українського ринку морепродуктів. Ці роботи високо оцінили російські й українські фахівці.

Правління кластера має намір організувати два семінари. Їхні теми стосуватимуться основної законодавчої бази щодо морського фермерства в Україні, фінансової звітності, нового податкового законодавства, сучасної правової та фінансової бази України та Європейського Союзу з аквакультури на ринку риби і морепродуктів, імпорту та експорту морепродуктів і риби. Буде проведено навчання зі складання типових бізнес-планів, договорів і контрактів, заповнення податкових декларацій, рольові тренінги.

Кластер «Продукти моря» має намір розширювати співпрацю з іншими кластерними ініціативами країни, брати участь у всеукраїнських та міжнародних виставках, ярмарках, форумах, найближчі з яких «Барвиста Україна» та «АГРО-2012», Другий міжнародний інвестиційний форум (Севастополь).

Підбиваючи підсумки першого року роботи кластера «Продукти моря», можна сказати, що початок був успішний. У цьому велика заслуга партнерів кластера – Севастопольської торгово-промислової палати, Німецького бюро міжнародної співпраці (GIZ), USAID ЛІНК, міжнародної організації Крим Слоу Фуд, Севастопольського міського управління промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу, Інституту біології південних морів НАН України, КП «Агентство економічного розвитку м. Севастополя», Севастопольського регіонального центру з інвестицій і розвитку та інших.

Автор: Лучія ПУЗИКОВА