№13, липень 2012

Флагшток, вігвам і ґудзик

Міжнародний фестиваль сучасної скульптури Kyiv Sculpture Project. Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка.
Червень-липень 2012 р.


Другий місяць поспіль ботсад на Печерську нагадує невідому планету. Земляни-кияни (та гості столиці) блукають між ірреальними об’єктами, споглядають об’єми та форми.

Особливістю скульптурної події є локація просто неба. Злиття вибриків мистецької фантазії з невимовною красою міських пагорбів, купання ідей в океані хмаринок дивним чином розширяють межі події.

Досвід облаштування фестивально-скульптурного парку для України новий. Та, як свідчить життя, Київ миттю підхоплює будь-яке оригінальне починання, а згодом народжує на власному ґрунті щось надзвичайно цікаве. До слова, недарма партнером фестивалю є Yorkshire Sculpture Park. Цей найвеличніший у Європі скульптурний парк дбає про спадковість гарної справи на українських теренах.

Наприкінці фестивалю 15 учасників, що прибули з шести країн, розділять між собою грошові винагороди. Але жодна премія не зрівняється за силою віддачі із захопленням глядачів.

Полікольорове павутиння з металевих прутиків («Структура світла» українки Ганни Надули) насичує відчуттям щастя. Каміла Шейнох із Польщі імпровізує на тему непорушних стереотипів, як-от флагшток: п’ятиметровий патик для прапору має деформовану верхівку, що, ймовірно, уособлює толерантність, компромісність як альтернативу залізобетонному конформізму («Флагшток»). Нашого співвітчизника Олексія Сая не полишає в спокої тема офісного планктону («Покинута стоянка корпоративних кочівників»): потрощені вігвами символізують тимчасовість спільноти людей, що мандрують робочими місцями заради кращої долі. Тема перекотиполя продовжується в роботі «Великі сфери» британки Рейчел Картер, котра під враженням тривалих спостережень за рослинами створила невагомі на вигляд лозяно-металеві кулі. 700-кілограмова черепична мушля перегукується з дахами будинків, що навіть далеко з-за саду компонуються з експонатом у єдиний сюжет (Жанна Кадирова, Україна. «Мушля»). Несподівано для всіх ґудзик-велетень вживається в роль іграшки вуаєриста: його дірочки стають віконцями, крізь які, вдаючи гнома, можна роздивлятися, приміром, Києво-Печерську лавру (група GREVIS, Ізраїль–Україна. «Ґудзик»).

Автор: Ольга КЛЕЙМЕНОВА

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

США надіслали на Близький Схід 10 тисяч перехоплювачів, випробуваних у боях в Україні Сьогодні, 14 березня

Зеленський: з перемовинами ціла Санта-Барбара, місце і час досі не узгоджені Сьогодні, 14 березня

Молдова попросила у ЄС допомоги через забруднення Дністра внаслідок обстрілу РФ Вчора, 13 березня

Каллас: США прагнуть розділити Європу Вчора, 13 березня

Зеленський обговорив з прем’єром Румунії розбудову енергомережі і оборонну підтримку Вчора, 13 березня

"Грабіж серед білого дня": 35 євродепутатів написали фон дер Ляєн про незаконні дії Угорщини Вчора, 13 березня

ЗМІ: Ердоган через Фіцо домагається зняття санкцій ЄС з росолігарха Усманова Вчора, 13 березня

США критикують Чехію, яка схвалила видатки на оборону, менші за 2% ВВП 12 березня

Президент України прибув до Бухареста 12 березня

Як обрати форму дзеркала для інтер'єру: Кругле чи Прямокутне? 12 березня