Флагшток, вігвам і ґудзик

Поділитися

Міжнародний фестиваль сучасної скульптури Kyiv Sculpture Project. Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка.
Червень-липень 2012 р.

Другий місяць поспіль ботсад на Печерську нагадує невідому планету. Земляни-кияни (та гості столиці) блукають між ірреальними об’єктами, споглядають об’єми та форми.

Особливістю скульптурної події є локація просто неба. Злиття вибриків мистецької фантазії з невимовною красою міських пагорбів, купання ідей в океані хмаринок дивним чином розширяють межі події.

Досвід облаштування фестивально-скульптурного парку для України новий. Та, як свідчить життя, Київ миттю підхоплює будь-яке оригінальне починання, а згодом народжує на власному ґрунті щось надзвичайно цікаве. До слова, недарма партнером фестивалю є Yorkshire Sculpture Park. Цей найвеличніший у Європі скульптурний парк дбає про спадковість гарної справи на українських теренах.

Наприкінці фестивалю 15 учасників, що прибули з шести країн, розділять між собою грошові винагороди. Але жодна премія не зрівняється за силою віддачі із захопленням глядачів.

Полікольорове павутиння з металевих прутиків («Структура світла» українки Ганни Надули) насичує відчуттям щастя. Каміла Шейнох із Польщі імпровізує на тему непорушних стереотипів, як-от флагшток: п’ятиметровий патик для прапору має деформовану верхівку, що, ймовірно, уособлює толерантність, компромісність як альтернативу залізобетонному конформізму («Флагшток»). Нашого співвітчизника Олексія Сая не полишає в спокої тема офісного планктону («Покинута стоянка корпоративних кочівників»): потрощені вігвами символізують тимчасовість спільноти людей, що мандрують робочими місцями заради кращої долі. Тема перекотиполя продовжується в роботі «Великі сфери» британки Рейчел Картер, котра під враженням тривалих спостережень за рослинами створила невагомі на вигляд лозяно-металеві кулі. 700-кілограмова черепична мушля перегукується з дахами будинків, що навіть далеко з-за саду компонуються з експонатом у єдиний сюжет (Жанна Кадирова, Україна. «Мушля»). Несподівано для всіх ґудзик-велетень вживається в роль іграшки вуаєриста: його дірочки стають віконцями, крізь які, вдаючи гнома, можна роздивлятися, приміром, Києво-Печерську лавру (група GREVIS, Ізраїль–Україна. «Ґудзик»).

Автор: Ольга КЛЕЙМЕНОВА

Архів журналу Віче

	№9
	Реклама в журналі Інформація авторам Передплата

Останні новини

У Кремлі назвали "неможливою" зустріч Путіна із Зеленським у Маямі Сьогодні, 13 вересня

У Румунії поблизу Сучави розбився дрон Сьогодні, 13 вересня

Буданов розповів, чи захистить Україна Європу у разі нападу РФ та від чого це залежить Сьогодні, 13 вересня

Зеленський пояснив, чому членство України в НАТО вигідне Росії та Європі Вчора, 12 вересня

Єврокомісар прокоментував інцидент з літаком Зеленського та дроном 11 вересня

У ЄС спростували російський фейк про вимогу мобілізації жінок в Україні 11 вересня

Кубілюс у Брюсселі відкрив установче засідання Альянсу дронів ЄС-Україна 11 вересня

Канада та Україна підписали угоду про енергетичну співпрацю 11 вересня

ЄСПЛ визнав неприйнятною заяву проти України зі скаргами про обстріл ЗСУ 11 вересня

Україна та Канада підписали декларацію про 100-річне партнерство 11 вересня