Привітне місто Львів

Ще шість років тому на сесії Львівської міської ради депутати прийняли стратегічну програму підготовки до Євро—2012, офіційний слоган якої – «Львів відкритий для світу та привітний для людей». Згідно з програмою «Привітне місто» було сформовано штаб із 17 робочих груп, до яких увійшли представники міської ради, державних закладів і громадських організацій. Усі вони відповідали за головні ланки міської інфраструктури та сфери послуг. Це робочі групи «Таксі», «Ресторани», «Вокзал», «Аеропорт», «Транспорт» та інші. Головне завдання – навчитися забезпечувати такий рівень стосунків, за якого у людей, що перебувають у незнайомому місті, створюється позитивний настрій.
Про те, як реалізовували програму «Привітне місто» у Львові, наша розмова з директором департаменту «Адміністрація міського голови» Олегом БЕРЕЗЮКОМ.

— Ті підприємства і заклади, працівники яких пройшли тренінги у міській раді та виконали всі вимоги щодо прийому гостей до Євро 2012 , підвищили рівень надання послуг, одержали смайлики «Привітне місто». Який людський чинник найбільше вплинув на здійснення програми?

— Як правило, стосунки між людьми створюють відповідну атмосферу міста. Необхідно, щоб відбулися внутрішні зміни в людині, щоб вона була налаштована на позитив, щоб могла творити в собі цю привітність і її віддавати. Можна під час гостини й не зауважити відсутності якихось побутових дрібничок, без яких ти раніше не обходився, їх компенсує теплий прийом.

Як іноді буває, коли ми потрапляємо в гості до людей, де за столом не вивищуються, не лицемірять, не пліткують, і нас накриває така хвиля спілкування, коли ми переконані, що нам справді тут раді. Тоді на згадку про гостини залишається радісне почуття душевного комфорту. Ось це і є основною ідеєю програми «Привітне місто».

– Коли ми на початку травня святкували День міста Львова, то тут було до 200 тисяч учасників цих уродин. Уявити важко, але в такій потужній системі громадського харчування, як «МакДональдс», того дня закінчилися запаси морозива, в ресторанах закінчилися страви, пропоновані в меню. До такого напливу людей заклади громадського харчування ще не готові. Це був сигнал тривоги. Тому треба вміти спрогнозувати ситуацію і бути готовими прийняти значно більшу кількість гостей. 34 тисячі футбольних фанів уміщує наш стадіон. А їх приїде за прогнозами втричі більше. І всі вони хочуть швидко й смачно поїсти, щоб мати більше часу на прогулянки. Наші ресторатори розробили фан-меню з 5–10 страв швидкого приготування за спрощеним технологічним процесом. Меню написане трьома мовами. Львівський ресторатор Вардекс Арзуманян переконаний, що кожне фан-меню має залишити смак Львова.

У Львові є понад тисячу кав’ярень. За останніх шість років ми маємо феномен однієї промоційної компанії, яка відкрила 20 підприємств громадського харчування.

– Це правда, однак феномен їх у тому, що вони процвітають, адже відвідувачі, а особливо туристи від них у захваті. І це незаперечний факт їхнього успіху. У Львові за ці роки створено 100 тисяч робочих місць, є знані і ресторатори, і баристи. Ми вже маємо ресторани кращі, як у Європі. Однак ще трапляється, коли приїздять до нашого міста круті хлопці і вважають, що, найнявши доброго кухаря, вони запросто опанують ресторанний бізнес, або, залучивши фахового менеджера, створять престижний готель. До того ж самі хочуть цим керувати десь із віддалі Мальдівів. Я спостерігаю за цими процесами в місті й бачу: кожний різновид підприємницької діяльності потребує не лише вкладення грошей, а й відданості започаткованій справі. Бізнесмени, котрі це розуміють, є лідерами у створенні якісних підприємств із надання належних послуг у будь-якій сфері побуту. До них належить президент гільдії рестораторів Львова Марк Зархін. У його ресторанах клієнти одержують послуги на рівні найсучасніших вимог.

На День міста, 5 травня, за заслуги перед містом, за активну громадську позицію сприяння промоції Львова мерія відзначила «Золотим гербом міста Львова» директора кав’ярні «Світ кави» Маркіяна Бедрія, переможця конкурсу баристів.

– Під час підготовки до Євро-2012 виник новий напрям у готельному бізнесі – хостели. Сьогодні вони надають для туристів 2 тисячі місць. Але з власниками доводиться багато працювати. Вони не завжди розуміють, що мають гарантувати належний сервіс і безпеку клієнта в цих хостелах. Ми проводимо постійні тренінги й навчання. Окремо діє програма «Комунікація і гостинність», де представників львівського сервісу безкоштовно навчають ефективної комунікації. На жаль, ще не в усіх закладах – ресторанах, готелях – можна скористатися кредитною карткою.

Цього року кардинально змінили структуру міського транспорту. Це була своєрідна революція, було чимало невдоволених. Напруженість уже спала, але процес удосконалення транспортних розв’язок ще триває. Весь транспорт має бути муніципальним, бо він є контрольованим. Адже приватний транспорт їздив лініями громадського. І ці «пижики» знищили комунальний транспорт. Щоб відновити його, закуплено 20 трамваїв у Німеччині. Ми єдині, хто відмовився від продукції місцевого автобусного заводу, бо ці машини вже через шість місяців починали виходити з ладу. Тож придбали секонд-хендівські німецькі автобуси, вони прибутковіші. Стереотипи мислення треба ламати. Транспорт має курсувати за графіком і не їздити порожняком. Адже налагоджена робота міського громадського транспорту великою мірою впливає на життя львів’ян.

Звичайно, процес утілення програми «Привітне місто» непростий, постає чимало труднощів, але найголовніше у ньому – прагнення людей працювати й щось поліпшити на своїй ділянці роботи.

Автор: Лариса МАРЧУК