Робота не вовк, шукайте її не в лісі

Пауло Коельйо відправною точкою свого успіху вважає втрату роботи

Відомий і модний нині бразильський письменник Пауло Коельйо, книжки якого перекладено 60 мовами й видано в 150 країнах світу, відправною точкою свого успіху вважає втрату роботи. Якщо ви опинилися в такій само ситуації, спробуйте угледіти в ній нові можливості для себе: від кар'єрного і професійного росту до зміни професії. Можливо, кардинально ви не поміняєте свою професійну долю, але точно здобудете навички пошуку роботи, що вже саме по собі є роботою.

Сьогоднішній ринок праці в Україні парадоксальний. Щасливе возз'єднання охочих самовіддано працювати й готових платити за це належні гроші відбувається нечасто. Безробіття існує поряд із реальним дефіцитом кадрів. Шлях роботодавця до потрібного співробітника кривий і неторований. У пошуку нині й одні, й інші.

А Україна вступає в нову для себе стадію: гряде битва за найкращих і найталановитіших. Якщо раніше висококваліфіковані фахівці звертали погляд лише за кордони Вітчизни, то тепер можна з упевненістю констатувати: високооплачувана робота чекає їх удома. Раніше домінував сталінський тезис «незамінних людей немає», зараз дедалі більше керівників схиляються до того, що «кадри вирішують усе».

Інтернет-сайти великих рекрутингових компаній переконливо демонструють, що загалом по Україні на одне резюме припадає 1,5 вакансії, а в Києві цей показник майже вдвічі вищий.

Ще одна нова тенденція для молодого українського капіталізму – це пошук висококваліфікованих управлінців, здатних замінити втомлених керівників-власників із 15–17-річним досвідом ведення бізнесу в екстремальних умовах на пострадянських теренах (особливо на початку, в 1990 – 1995 рр.) . Буквально кожен із них може розповісти цікаві історії про перемовини з тим чи іншим бандитським угрупованням про різного роду виплати. А багато хто – й про напади на офіси озброєних молодиків у масках. Тож нині, досягнувши 37–47 років і «скуштувавши» справжнього адреналіну, багато хто із задоволенням доручив би управління власним бізнесом найманим менеджерам. Фахівців такого рівня в Україні практично не готує жоден навчальний заклад. Їх «вирощують» усередині колективів. А далі справа техніки і професійних навичок «хедхантерів» (тобто мисливців за головами) – представників нової професії. Вони полюють на професіоналів вищих ланок управління. Пошук ведеться серед людей, які успішно працюють і навряд чи шукатимуть роботу найближчим часом. Тож переконати успішного топ-менеджера змінити наявну роботу на нову – річ тонка й непроста.

Війна за таланти між роботодавцями вже не обмежується рамками однієї галузі або регіону. Цим, очевидно, й пояснюється вирівнювання торік окладів спеціалістів у столиці та регіонах.

На кожному ринку є свої лідери затребуваності. Найчастіше це менеджери зі сфери просування (маркетологи, PR-менеджери), що мають навички управління фінансовими потоками. У зв'язку з розширенням українських компаній у регіони збільшується попит на регіональних директорів, територіальних менеджерів. Розвиток виробництва потребує висококласних вузькопрофільних фахівців інженерних спеціальностей, хіміків, технологів, ливарників. Переважна більшість людей цих професій у період занепаду й застою виробництва перейшли в інші сфери (зазвичай обслуговування і торгівлі) й втратили кваліфікацію. А молодь останнім часом обирала популярні професії юриста та економіста. Тож нині спостерігається перенасичення ринку бухгалтерами та юристами. Через це молоді фахівці цих професій стикаються з проблемою пошуку не так високооплачуваної роботи, як узагалі роботи за спеціальністю.

Основна тенденція 2006–2007 років – кваліфіковані кадри. Очікуваний приплив інвестицій в Україну спричинить зростання попиту на особистості з великим потенціалом, професіональним досвідом, що готові вирішувати складні завдання організації бізнесу «з нуля».

За зростання дефіциту кадрів такого ґатунку збільшиться попит на фахівців у сфері будівництва – технічних та інженерно-технічних спеціалістів, керівників і кваліфікованих робітників, головних бухгалтерів; у галузі інформаційних технологій – програмістів, дизайнерів, системних адміністраторів. А також керівників у галузі виробництва.

Прогнозується зростання попиту (і пропозиції) на менеджерів із закупівлі/збуту, секретарів/офіс-менеджерів, менеджерів-кадровиків, торгових представників і помірне підвищення попиту за такого ж дефіциту класних спеціалістів – керівників вищої ланки, директорів магазинів/супермаркетів, логістиків, дизайнерів, конструкторів (зокрема й меблів), технологів харчової промисловості. Стабілізується попит на технічних та комерційних директорів, маркетологів, регіональних менеджерів, директорів філіалів, супервайзерів. А тенденція падіння попиту чекає на фінансистів, бухгалтерів, економістів, перекладачів, юристів, мерчандайзерів і рекламістів.

Автор: Катерина КОРОЛЬ