№13, липень 2011

Володимир ВОЙТОВИЧ: «Ми маємо великі шанси забезпечити в Україні реальність справжнього народовладдя»Володимир ВОЙТОВИЧ: «Ми маємо великі шанси забезпечити в Україні реальність справжнього народовладдя»

Голова Волинської обласної ради Володимир ВОЙТОВИЧ прийшов у місцеву владу та політику з учительської роботи. Толерантність педагога стала запорукою успіху в пошуку компромісів, яких частенько бракує у стосунках виконавчої та представницької влади на місцях. Із перших днів перебування на високій посаді голови облради він зумів налагодити тісну співпрацю з очільником ОДА Борисом Клімчуком. Відтак, стверджує Володимир Войтович, керівники області перетягуванням владної ковдри не переймаються й часу на підкилимні інтриги не марнують.

Володимир ВОЙТОВИЧ народився 21 квітня 1954 року. Закінчив Луцький державний педагогічний інститут імені Лесі Українки, за фахом учитель української мови та літератури.
Трудову діяльність розпочав у 1975 році вчителем. З 1978-го по 1983 рік працював директором низки шкіл, а з лютого 1983-го по травень 2003-го – завідувачем Рожищенського районного відділу освіти. З червня 2003-го по березень 2005-го – голова Рожищенської райдержадміністрації. Завідував секто­ром Волинської обласної організації Народної партії. Пра­цював начальником відділу управління освіти і науки, заступником начальника управління освіти і науки, начальником головного управління з питань внутрішньої політики та зв’язків із громадськістю Волинської облдержадміністрації. З липня 2008-го по червень 2010-го – голова Рожищенської райдержадміністрації. Пізніше заві­дував Рожищенським районним методичним кабінетом, очолював Рожищенський районний комітет профспілки працівників освіти і науки. 18 листопада 2010 року обра­ний головою Волинської облас­ної ради.

– Володимире Івановичу, нині точиться чимало розмов про необхідність реформи місцевого самоврядування. Навіть напрацьовано кілька концепцій. Вочевидь, ви знайомі з цими документами.

– Реформа місцевого самоврядування повинна відбутися як наслідок змін у адміністративній сфері та в рамках адміністративно-територіальної реформи. Асоціація голів обласних і районних рад України напрацювала Концепцію реформування місцевого самоврядування. Мені особисто імпонує, що нинішній уряд почав реформу із себе. Нам у владі потрібна не кількість стільців, а ефективний менеджмент, який продукував би конструктивні ідеї та працював на результат. Маю на увазі розвиток, що забезпечив би стабільність і впевненість у завтрашньому дні. Простому громадянину не цікаво, якою машиною й куди їздить керівник області, скільки в нього заступників, де вони поділися після того, коли їхні посади скоротили. Людину, зайняту улюбленою роботою та забезпеченням сім’ї всім необхідним, такі речі геть не цікавлять. Мета адміністративної реформи в тому, щоб поліпшити надання послуг людям.

Тепер кілька слів про місцеве самоврядування. Щоб влада на місцях була справжньою, вона має бути самодостатньою та забезпеченою фінансами для виконання повноважень. Я є прихильником пропозиції, щоб 60 відсотків коштів залишалися в місцевих бюджетах, тоді громада матиме чим розпоряджатися. У нас на Волині є сільські ради, в яких бюджет дотується на 90 відсотків. Яка тут може бути самостійність у прийнятті рішень? На основі чого будувати свою роботу та утримувати мережу соціальних закладів? Виходить так, що районний бюджет їх фінансує, а громада й сільська рада, не маючи власних доходів, вирішує, бути чи не бути там амбулаторії. Фінансовий ресурс треба віддати громаді, щоб вона приймала рішення відповідно до можливостей. Тоді вона вирішуватиме, мати амбулаторію чи ФАП, утримувати школу І–ІІІ ступенів чи, можливо, достатньо І–ІІ. Звісно, є певні ризики, бо деякі громади не зможуть розраховувати на достатньо великий фінансовий ресурс. Але ця ситуація або стане стимулом для поступового підвищення рівня економічної активності такої території, або ж така сільська рада приєднається до іншої. Тоді не виникатиме питань щодо укрупнення сільських рад. Розмірковувати на цю тему можна дуже багато, однак сьогодні важливо не втратити момент. Адже ми маємо великі шанси забезпечити в Україні реальність справжнього народовладдя, але воно має бути фінансово обґрунтованим. Тоді ми не просто хизуватимемося, що ратифікували Європейську Хартію місцевого самоврядування, а на ділі дотримуватимемося її засад.

– Які можливості, передбачені повноваженнями облради, може використати депутатський корпус для підвищення економічної активності Волині?

– Найперше це прийняття ефективних рішень. В області діє понад 80 регіональних програм, які фінансуються з обласного бюджету й, відповідно, приймалися за згодою депутатського корпусу. Вони передбачають розвиток різних галузей. Ми не можемо похвалитися потужними бюджетними можливостями для підвищення економічної активності краю, але в цьому є свій позитив: Волинь не дозволяє проїдання бюджетних грошей. Ми вкладаємо їх у розвиток. Передбачаючи фінансування обласних програм, ретельно досліджуємо, які дивіденди з цього матиме громада, й тільки тоді даємо згоду на затвердження. У цьому ракурсі хотів би відзначити низку програм у галузі АПК, якими стимулюється розвиток вирощування сільськогосподарських культур, м’ясного скотарства, поліпшення технічного оснащення підприємств, розвиток особистих селянських господарств. Волинь – аграрний регіон із величезним потенціалом. Отож сам Бог велів нам цим скористатися. Тож із метою збільшення виробництва жита та гречки маємо програму, яка передбачає часткове відшкодування витрат сільськогосподарським товаровиробникам із обласного бюджету, що пов’язані з виробництвом цих продовольчих культур. Ми виплачуємо дотацію на гектар посіву жита в сумі 300 гривень, а за посіяну гречку дотуємо виробництво з розрахунку 100 гривень за гектар. Це дає змогу підвищити рентабельність вирощування згаданих зернових як стратегічних продовольчих культур, а заодно й поліпшити фінансово-економічний стан сільськогосподарських підприємств і на основі цього підтримати розвиток інших галузей. У господарствах області, де низька розораність земель, стимулюється розвиток м’ясного скотарства. Для цього, знову-таки через відповідні програми, збільшуємо кількість пунктів штучного запліднення, допомагаємо в забезпеченні матеріально-технічним ресурсом. Ідеться не тільки про великотоварні сільськогосподарські підприємства, а й про фермерські та особисті селянські господарства. Вважаю, нам в Україні й тим паче на Волині соромно вести мову про дефіцит якісного молока та м’яса.

Маємо всі природні можливості для ефективного сільського господарства, але люди на селі не дуже хочуть залишатися, щоб розвивати цей бізнес. При цьому можна безкінечно нарікати та звинувачувати державу, а можна щось починати робити самим. Наші депутати рухаються в конструктивнішому напрямку. Ми чудово розуміємо, що нині треба дбати про розвиток інфраструктури сільської місцевості, сприяти розвиткові сільськогосподарської обслуговуючої кооперації для подолання стихійності аграрного ринку та створювати умови для ринків збуту.

Про інші аспекти. Нещодавно депутати затвердили регіональну програму підвищення енергоефективності області. Мета її впровадження – не тільки розв’язання проблем енергозбереження, а й розвиток виробництва на Волині альтернативних газу енергоносіїв.

Серед пріоритетів на 2011 рік облрада спільно з облдержадміністрацією визначили підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, посилення інвестиційної привабливості регіону, розбудову транспортної інфраструктури.

– Володимире Івановичу, нині в Україні важливим напрямом діяльності органів місцевого самоврядування стало залучення позабюджетних коштів для розвитку територіальних громад, зокрема міжнародної технічної допомоги, шляхом проектного менеджменту.

– У результаті системної роботи органів місцевого самоврядування області у сфері проектного менеджменту щороку зростають кількість проектів–учасників конкурсів із залучення міжнародної технічної допомоги та обсяги позабюджетних коштів, спрямованих на розвиток місцевих громад. Зокрема, у 2010 році територіальними громадами області розроблено й подано для участі в конкурсах понад 200 проектів, із яких переможцями стали більш як 90 загальною вартістю понад 33,5 млн. гривень.

Облрада бере участь у впровадженні проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», що співфінансується Європейською комісією та Програмою розвитку ООН в Україні, в рамках якого в області реалізовано 57 мікропроектів у сферах охорони здоров'я, охорони навколишнього природного середовища, енергозбереження, водопостачання та місцевого транспорту на суму понад 9,2 млн. гривень.

2011 року проектна діяльність територіальних громад є не менш активною. Крім звичних конкурсів проектів, органи місцевого самоврядування разом із польськими та білоруськими партнерами готують проектні заявки для участі в конкурсному відборі в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща–Білорусь–Україна Європейського інструменту сусідства та партнерства на 2007–2013 роки й, сподіваюсь, зможуть залучити значні кошти для розвитку регіону.

– Волинь вважається краєм мальовничих водойм та однією з найбільш заліснених територій України. Наскільки цей природний дар є джерелом доходів і поліпшення соціально-економічної ситуації в області?

– Волинь справді має величезні природні багатства. Понад 35 відсотків нашої території займають ліси. У нас протікає 137 річок. Серед західних областей України Волинська має найбільшу кількість озер – 265. Найбільші та наймальовничіші – Світязь, Пулемецьке, Турське, Біле, Люб’язь. В області під охороною держави перебувають 374 об’єкти природно-заповідного фонду, два національні природні парки – Шацький і «Прип’ять-Стохід». Відсоток заповідності по області сягає майже 10. Ми, як можемо, використовуємо ці природні багатства. Волинь має три санаторії – «Лісова пісня», «Пролісок», «Турія». До слова, всі вони є обласними комунальними закладами, успішно конкурують із найвідомішими оздоровницями України, бо надають якісні послуги з лікування та оздоровлення, ефективно використовуючи природні переваги Волині.

Основним господарем наших лісів є держава. Але місцеві громади також мають свої дивіденди. Згідно з Податковим кодексом збори від проведення рубок, формування та оздоровлення лісів надходитимуть у бюджети сільських рад. Цього року планується сплатити 3 млн. гривень. Збір за рубку деревини головного користування буде розподілено так: 50 відсотків – до обласного бюджету, стільки ж – до державного. Прогноз надходжень збору – 12 млн. гривень. Бюджети сільських рад отримають мільйон гривень зборів від заготівлі лісових матеріалів і від побічних лісових користувань. Ідеться про заготівлю живиці, пнів, лубу, кори, деревної зелені, сіна, про випасання худоби, заготівлю грибів, ягід, лікарських рослин. Ставки цього збору встановлює облрада. Ми затвердили відносно невеликі ставки зборів за використання лісів у культурно-оздоровчих, спортивних та рекреаційних цілях, а також на проведення науково-дослідних робіт. За нашими підрахунками, від цього збору бюджети сільських рад можна поповнити на 4 млн. гривень. До речі, у прийнятті відповідних регуляторних рішень наша облрада є практично першовідкривачем. Те саме стосується надання в оренду водних об’єктів місцевого значення. Ідеться про озера, ставки, водосховища. Облрада передала майже 700 водойм в оренду. В ідеалі маємо подвійну вигоду: по-господарськи використовується ставок чи озеро й наповнюються бюджети. Щоправда, маємо проблему з неефективними та недобросовісними орендарями. І тут виникає колізія: облрада не може впливати на ситуацію, бо не має відповідних контрольних та фіскальних повноважень. Але працюємо в цьому напрямі спільно з виконавчою владою.

Окрім того, нещодавно ми затвердили Програму розвитку рибного господарства Волинської області на 2011–2015 роки. Розробники документа мають досить амбітні плани досягти до 2015 року обсягів вилову риби та інших водних живих ресурсів у понад півтора мільйона тонн.

– А як ви оцінюєте туристичний потенціал краю?

– Про наші озера я вже сказав. Гадаю, кожен українець не раз чув і про чудовий Луцький замок. Але ми маємо ще низку привабливих туристичних об’єктів, про які, мабуть, менш відомо. Спільно з виконавчою владою нині активно працюємо над формуванням туристичного продукту з маркою «Золота діадема Волині», що може в майбутньому стати одним із найпопулярніших туристичних маршрутів. У нас унікальні пам’ятки містобудування та архітектури національного значення, які треба привести до ладу. Це – садиба геніального композитора Ігоря Стравинського в місті Устилузі, пам’ятки княжого Володимира, Зимненський монастир, садиба відомого громадського та політичного діяча В’ячеслава Липинського в селі Затурцях Локачинського району, Олицький замково-палацовий комплекс ХVI–XVIII сторіч, що належав князям Радзівіллам. Ми маємо історичні села Торчин та Загорів, оповиті легендами. Одне слово, Волинь у недалекому майбутньому дивуватиме туристів не тільки Світязем.

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Сьогодні, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Сьогодні, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Сьогодні, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Сьогодні, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Сьогодні, 28 березня

Чехія виділить кошти на свою ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України Сьогодні, 28 березня

ЄС розблокував пільги для України, Косово йде в Раду Європи, "коаліція бронетехніки": новини дня Сьогодні, 28 березня

ЗМІ: Заява Макрона про відправку військ в Україну розлютила американських посадовців Вчора, 27 березня

Словенія приєднається до ініціативи Чехії із закупівлі снарядів для України Вчора, 27 березня

Естонія готова підтримати прем’єра Нідерландів на посаду генсека НАТО Вчора, 27 березня