№10, травень 2006
20 років… Навіть не віриться, що так багато сплинуло часу від дня трагедії. У пам'яті залишився Київський вокзал – за два тижні вивезли майже всіх дітей. А місто жило своїм життям: працювало, стояло в чергах, обтиралося зволоженим рушником від пилу радіації (так рекомендували лікарі та високопосадовці), щоб урятуватися від страху. Уже пізніше всі ми довідаємося про недосконалість конструкції ЧАЕС, про звинувачення трьох академіків – Александрова, Доллежаля і Легасова. Це вже було потім. Як і узагальнення про те, що атомна енергетика – небезпечна. Коли до неї ставитися недбало.
…Уночі о 1 годині 24 хвилині вдарили чорнобильські дзвони. Лягли квіти, тремтіли вогнища поминальних свічок. Державні мужі і просто громадяни скорботно схилили голови перед жертвами Чорнобиля.Автор: Оксана ГРЕЧАНЮК
Архів журналу Віче
№4 | |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Канада виділяє ще майже $12 млн на виробництво дронів і снаряди для України
Дуда: Інциденти з ракетами РФ у повітряному просторі НАТО загрожують ширшою війною
У Польщі хочуть змінити правила прихистку для українців із простроченими документами
Зеленський назвав "Рамштайну" життєво важливі пріоритети для успіху України
В ЄС погрожують ухилянтам, очікування від допомоги США, "атака" дронів на Білорусь: новини дня
Туск назвав дату перестановок в уряді у зв'язку з європейськими виборами
У Польщі кажуть, що готові допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку
Глава МЗС Польщі: Росія бреше про польські плани анексувати частину України
Євродепутати просять владу Австрії вплинути на Raiffeisen щодо його бізнесу в Росії
Макрон захищає свою позицію про створення "стратегічної двозначності" для Росії