ПАРЄ закликала відкрити архіви та дослідити обставини Великого голоду

Парламентська асамблея Ради Європи своєю резолюцією 1723 (2010) від 28 квітня 2010 року вшанувала пам’ять жертв масового голоду на території країн колишнього СРСР, визнавши його злочином сталінського режиму.

Однак, водночас, ПАРЄ відхилила всі поправки, що стосувалися визнання Великого голоду геноцидом українського народу. «Існуючий у Радянському Союзі сталінський тоталітарний режим призвів до жахливих порушень прав людини, позбавивши мільйони людей права на життя. Однією з найтрагічніших сторінок став масовий голод у тих регіонах країни, котрі були зорієнтовані на вирощування зерна: розпочавшись наприкінці 1920-х, він досяг свого апогею в 1932–1933 роках», – ідеться в резолюції ПАРЄ.

«В Україні, яка постраждала найбільше, особливо сильно Великий голод вдарив по селянству... Ці трагічні події відомі як Голодомор (політично вмотивований голод) і визнані українським законодавством як акт геноциду проти українців», – зазначається в документі. Однак тут же констатується, що в Казахстані «рахунок жертв масового голоду також ішов на мільйони, причому, можливо, кількість загиблих по відношенню до всього населення була найбільшою серед народів колишнього СРСР». «За оцінками, в абсолютному вираженні населення Росії понесло найбільші втрати в результаті радянської сільськогосподарської політики», – йдеться в резолюції ПАРЄ. «Десятки тисяч селян також загинули в Білорусі й Молдові».

«Асамблея вшановує пам'ять всіх, хто загинув у результаті цієї безпрецедентної людської катастрофи, вважаючи їх жертвами жорстокого злочину радянського режиму проти власного народу», – наголошується в документі. Асамблея «рішуче відкидає будь-які спроби виправдати подібну згубну політику», а також «вітає зусилля, спрямовані на розкриття історичної правди про цю подію». Задля цього ПАРЄ закликала владу всіх країн колишнього СРСР розкрити свої архіви і спростити доступ до них як вітчизняних дослідників, так і експертів європейських держав: «Асамблея закликає істориків усіх країн колишнього СРСР, що постраждали під час Великого голоду, а також істориків інших країн здійснити спільні незалежні дослідження для того, щоб повно, об'єктивно і без політизації встановити справжні обставини цієї людської трагедії».

ПАРЄ також привітала рішення української влади встановити національний день пам'яті жертв Голодомору в Україні і закликала владу інших країн пострадянського простору зробити те ж саме стосовно жертв трагедії у їхніх країнах.

Перед безпосереднім голосуванням із проекту резолюції «Про масовий голод на початку 30-х років минулого століття на території колишнього СРСР» 28 квітня на засіданні ПАРЄ заслухали дві тематичні доповіді, підготовлені представником Туреччини Мевлютом Чавушоглу та Комісією з юридичних питань і прав людини ПАРЄ на чолі з британцем Полом Роуеном.

У звіті Мевлюта Чавушоглу підкреслюється надзвичайна важливість ушанування жертв Великого голоду в Україні й особливо проголошення українською владою Дня вшанування пам’яті жертв Голодомору. «Існують жахливі факти, які не залишають жодного сумніву стосовно того, що радянський режим несе повну відповідальність за смерті мільйонів людей в Україні, які стали безпосереднім наслідком його політики: на ньому лежить вина за злочин проти цих людей. Таке тлумачення стало офіційною позицією України щодо цих подій, яка була законодавчо підтверджена українським парламентом 2006 року». «Власті Білорусі, Казахстану, Молдови, Росії й України повинні згодитися на спільні акції, спрямовані на вшанування жертв Великого голоду, незалежно від їх національності», – підсумовує Чавушоглу.

В іншій доповіді «Вшанування жертв Великого голоду (Голодомору) на території колишнього СРСР», підготовленій Комісією з юридичних питань і прав людини ПАРЄ, засуджено політику сталінського режиму 1932–1933 років і визначено її як «злочин проти людства». Комісія визнає «недостатньо зрозумілим» те, що ця політика була спрямована безпосередньо проти українського народу, адже історичні факти не можуть бути адекватно оцінені через відсутність повної інформації про злочини радянського режиму, пов’язані з винищенням етнічних і соціальних груп. Однак Пол Роуен вважає, що «факти, котрі класифікують Голодомор як «геноцид українського народу», досить сильні». «Я надзвичайно здивований, що звіт Комісії з політичних питань було створено згідно з «російським» трактуванням проблеми, без перевірки аргументів «української» версії», – зазначає П. Роуен. Основним питанням залишається таке: «Сталін прагнув винищити селян у регіонах, поглинутих голодом, тому, що вони були селянами, чи тому, що вони були українцями?» «Але, як на мене, – зазначає Пол Роуен, – тому, що вони були українськими селянами – кістяком національно-визвольного руху, який страшив Сталіна».

Реакція «постраждалих» на такі висновки є неоднозначною. 13 квітня 2010 року представники партії «Наша Україна» оприлюднили заяву, в якій обстоюється позиція визнання Голодомору геноцидом українського народу. «Якщо світ не засвоїть страшного уроку, не засудить організаторів Голодомору, не визнає його актом геноциду, такі масові злочини зможуть повторюватися знову і знову – в інші часи і в інших куточках земної кулі», – резюмували автори заяви.

Нагадаємо, коли навесні 2008 року українська делегація внесла пропозицію щодо обговорення на засіданні ПАРЄ теми Голодомору 1930-х років, представники Росії рішуче виступили проти цієї ініціативи. Однак українська влада на цьому не зупинилася: у травні 2009 року СБУ порушила кримінальну справу за фактом геноциду в Україні 1932–1933 років, унаслідок якого загинули мільйони громадян. В листопаді 2009 року СБУ назвала список винних у геноциді українців із двох десятків осіб, першим із яких зазначено Йосипа Сталіна.

Протягом останніх років Україна і 24 держави світу визнали Голодомор в Україні геноцидом українського народу.

А відповідно до результатів голосування по резолюції 1723 (2010), 81 депутат ПАРЄ віддав свій голос «за», 4 – «проти» (представники Вірменії) і троє утрималися (Німеччина).

Автор: Юлія ЦИРФА