№7, квітень 2010
1 квітня народні депутати направили до Конституційного Суду для отримання висновку проект закону «Про внесення змін до Конституції України (щодо строків повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів)». Законопроектом пропонується внести зміни до статей 136 і 141 Основного Закону щодо встановлення п’ятирічного строку повноважень депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, обраних на чергових виборах.
Там же визначено, що вибори до місцевих органів влади відбудуться 27 березня 2011 року. Водночас до початку передвиборної кампанії народні обранці декларують намір здійснити довгоочікуваний перегляд виборчого законодавства, ухваливши так званий Виборчий кодекс. Ідеться, зокрема, про зміну виборчих систем, які застосовуються на виборах народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських рад, міських голів і передусім районних та обласних рад, оскільки чинна нормативна база не відповідає їх конституційному статусу виразників інтересів територіальних громад.
Наразі документ направлено до депутатських фракцій для ознайомлення. Чи проголосують вони за проект кодексу, стане зрозуміло за підсумками «круглого столу» (запланованого на 28 квітня в Комітеті з питань державного будівництва та місцевого самоврядування) й парламентських слухань: «Реформування законодавства України про місцеві вибори в інтересах територіальних громад», які відбудуться 12 травня.
До речі, Голова Верховної Ради Володимир Литвин уже спрогнозував, що після обговорення в сесійній залі проект відправлять на повторне перше читання, чітко зазначивши у відповідній постанові, яку саме виборчу систему хочуть бачити законодавці на всіх рівнях. Він також наголосив, що сьогодні «вкрай важливо не «спалити» цієї колосальної роботи».
Наразі жодна з політичних сил, представлених у Верховній Раді, не висловила зауважень до проекту кодексу, а тому спрогнозувати, хто виявиться невдоволеним запропонованою редакцією, досить складно. Нагадаємо, що робоча група з підготовки законодавчого акту створювалася за розпорядженням тодішнього керівника парламенту Арсенія Яценюка. Ініціаторами законопроекту стали народні депутати Юрій Ключковський («НУ–НС»), який очолював робочу групу, Сергій Подгорний (БЮТ), Сергій Гриневецький та Віктор Сінченко («литвинівці»). Також над документом активно працювали член ЦВК Олександр Шелестов, попередня посада якого – керівник юридичного департаменту Центрального апарату Партії регіонів, а також парламентарій третього та четвертого скликання за списком Компартії Георгій Крючков. Здавалося б, із таким колективом авторів законопроекту максимальна підтримка сесійної зали є гарантованою, однак, як це часто буває в політиці, все може змінитися за мить до голосування.
Стримано оцінює шанси проекту Виборчого кодексу одразу подолати перше читання й один зі співавторів – голова підкомітету з питань виборчого законодавства та об’єднань громадян Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Сергій Подгорний: «Відкриті» списки й «мажоритарку» нині декларують усі, а як настане час визначатися – голосів може не вистачити за жодну з новацій». Водночас, зазначає він, у будь-якому разі потрібно було з чогось починати, адже ніхто не заперечує необхідності узгодження й кодифікації вітчизняного виборчого законодавства.
Для прикладу Сергій Подгорний наводить процес організації парламентських і президентських виборів. Обидва типи є загальнодержавними, але виборчі округи чомусь «нарізаються» за різними схемами, що, в свою чергу, спричинює відмінності й у розподілі виборчих дільниць. Як бачимо, практика прийняття різних законодавчих актів, кожен з яких регулює окремий тип виборів (зокрема, загальнодержавних), призводить до виникнення розбіжностей у регулюванні схожих чи ідентичних виборчих відносин.
Проте проект Виборчого кодексу не лише об’єднує й уніфікує в собі 5 Законів України: «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад і сільських, селищних, міських голів», «Про Центральну виборчу комісію» та «Про Державний реєстр виборців», а й містить низку важливих законодавчих новел. Серед них:
– вибори народних депутатів проводитимуться за «відкритими списками» з поділом загальнодержавного виборчого округу на 30 регіональних. У кожному з них партія висуватиме окремий виборчий список зі щонайменше п’ятьма кандидатами в депутати. Формуючи списки, політична сила має забезпечити наявність у всіх п’ятірках кожного виборчого списку і чоловіків, і жінок;
– вибори депутатів сільських, селищних, міських і районних у містах радах відбуватимуться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах;
– вибори сільського, селищного, міського голови проводитимуть за мажоритарною виборчою системою відносної більшості. Головна територіальна виборча комісія відповідних виборів визнає обраним сільським, селищним, міським головою кандидата, який за підсумками голосування виборців дістане найбільшу порівняно з іншими кандидатами кількість голосів. У виборах міського голови (міста обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення, міста Києва) перемагає той, хто здобуде підтримку більш як 50 відсотків справжніх голосів виборців або матиме відрив від наступного за кількістю голосів виборців кандидата не менше як 20 відсотків;
– вибори депутатів районної, обласної ради проводяться на засадах відносної більшості у багатомандатних виборчих округах, що забезпечують передбачений статтею 140 Конституції України статус районних та обласних рад як органів місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст на території відповідних району й області.
Також у разі прийняття кодексу до роботи у виборчих комісіях залучатимуть лише тих, хто пройшов розроблений ЦВК курс підготовки й отримав спеціальний державний сертифікат.
Архів журналу Віче
№10 | |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
У Польщі вітають крок України в бік відновлення ексгумацій жертв Волинської трагедії
Сибіга і Сікорський не мали у Варшаві офіційної зустрічі, але перетнулись на "дружню розмову"
У Франції відхилили ініціативу ультралівих щодо імпічменту Макрону
Суд ЄС підтвердив законність заборони на юридичні послуги для російських компаній
Ідеї де і як організувати тимбілдинг у Києві
Регистрация оффшорных компаний: ключевые моменты
Новий прем’єр Франції у програмній промові пообіцяв підтримку Україні
Парламент Румунії схвалив створення навчального центру для підготовки українських морпіхів