передплата Українською | In English

№7, квітень 2010

Конституції Пилипа Орлика - 300 років

5 квітня 1710 року в Бендерах було ухвалено акт із розлогою назвою «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою».

Скорочена латинська назва тексту «Pacta et Constitutiones legum libertatumque exercitus zaporoviensis». Звідси й сьогочасне найменування документа – Конституція Пилипа Орлика. Текст, імовірно, було написано церковнослов’янською та латинською мовами. Єдиний відомий нині церковнослов’янський оригінал знайдено в Російському державному архіві давніх актів у 2009 році київським істориком Олександром Алфьоровим.

Держава – річ вельми ментальна. Вона неможлива без чуття традиції, певної спадковості. Саме цю роль правової традиції нині й виконує тристоронній Договір між Гетьманом, Генеральною старшиною та Військом Запорозьким. На сайті Верховної Ради текст договору подається в рубриці «Парламентаризм в Україні». Показово, що й самі автори договору також прагнули «вкоренити» державницьку й культурну традиції. Приміром, зазначали, що християнство поширилося в українських землях ще за часів панування Хазарського каганату, а самі козаки – нащадки хазар. Це прояв своєрідного політико-міфологічного мислення. Примітно, що теперішнє пієтичне ставлення до Конституції спостерігалося не завжди. Михайло Грушевський називав її лише «цікавим документом» і не більше.

Однак зазирнімо на сторінки договору. Чого прагнули договірні сторони?

1. «Найясніший гетьман (…) повинен пильнувати і рішуче ставати на перешкоді впровадженню у нашій руській Вітчизні будь-якої чужої релігії».

2. «Кожна держава постає й існує завдяки непорушності кордонів. Так і територія нашої Вітчизни (...) нехай не постраждає ані від нападу, ані внаслідок неправомірного рішення у своїх кордонах, що закріплені договорами з Річчю Посполитою, з найяснішою Портою Оттоманською та з Московською імперією».

3. «Оскільки (…) закони близького сусідства нерозривно в’яжуть і тісно поєднують долю козацького народу з Кримською державою, то (гетьман) зобов’язаний дбати про те, щоб не було ані найменших порушень тривкого договору з Кримською державою».

4. «Ясновельможний гетьман не повинен мати жодного права і не зазіхати ані на військовий скарб, ані на надходження до військової скарбниці; не обертати їх на власну користь».

6. «Ясновельможний гетьман повинен пильнувати, щоб простим козакам і посполитим не чинилось надмірних утисків, спустошливих поборів і здирств. Ті надужиття спонукають люд покидати обжиті місця і пускатися у чужі краї, аби пошукати собі поза межами вітцівської землі життя без тих прикрощів».

«Життя іде, і все без коректур» – це теж цитата, але з іншого тексту.

Автор: Валентин БУШАНСЬКИЙ

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №7/2016 №7
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Понад 40 держав зобов'язались у Лугано підтримати відновлення України Вчора, 05 липня

Швейцарія подвоїть підтримку України до понад 100 млн франків до кінця 2023 року Вчора, 05 липня

Зеленський у Лугано розповів про своє бачення відбудови України і потребу реформ Вчора, 05 липня

Зеленський підтвердив переговори з Туреччиною і ООН щодо експорту українського зерна Вчора, 05 липня

План ЄС по відбудові України, Швеція допоможе вступити у НАТО, Папа хоче до Києва: новини дня Вчора, 05 липня

Україна має завершити війну з Росією на своїх умовах – Джонсон Вчора, 05 липня

Укріплення берега річки 04 липня

В уяві Лукашенка Україна сама хоче нападу Білорусі 03 липня

Німецький міністр назвав крадіжку українського зерна Росією "огидною формою війни"  02 липня

Данія офіційно стала частиною спільної оборонної політики ЄС 02 липня