![]() ![]() |
Українською | In English |
№7, квітень 2010 Конституції Пилипа Орлика - 300 років5 квітня 1710 року в Бендерах було ухвалено акт із розлогою назвою «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою». Скорочена латинська назва тексту «Pacta et Constitutiones legum libertatumque exercitus zaporoviensis». Звідси й сьогочасне найменування документа – Конституція Пилипа Орлика. Текст, імовірно, було написано церковнослов’янською та латинською мовами. Єдиний відомий нині церковнослов’янський оригінал знайдено в Російському державному архіві давніх актів у 2009 році київським істориком Олександром Алфьоровим. Держава – річ вельми ментальна. Вона неможлива без чуття традиції, певної спадковості. Саме цю роль правової традиції нині й виконує тристоронній Договір між Гетьманом, Генеральною старшиною та Військом Запорозьким. На сайті Верховної Ради текст договору подається в рубриці «Парламентаризм в Україні». Показово, що й самі автори договору також прагнули «вкоренити» державницьку й культурну традиції. Приміром, зазначали, що християнство поширилося в українських землях ще за часів панування Хазарського каганату, а самі козаки – нащадки хазар. Це прояв своєрідного політико-міфологічного мислення. Примітно, що теперішнє пієтичне ставлення до Конституції спостерігалося не завжди. Михайло Грушевський називав її лише «цікавим документом» і не більше. Однак зазирнімо на сторінки договору. Чого прагнули договірні сторони? 1. «Найясніший гетьман (…) повинен пильнувати і рішуче ставати на перешкоді впровадженню у нашій руській Вітчизні будь-якої чужої релігії». 2. «Кожна держава постає й існує завдяки непорушності кордонів. Так і територія нашої Вітчизни (...) нехай не постраждає ані від нападу, ані внаслідок неправомірного рішення у своїх кордонах, що закріплені договорами з Річчю Посполитою, з найяснішою Портою Оттоманською та з Московською імперією». 3. «Оскільки (…) закони близького сусідства нерозривно в’яжуть і тісно поєднують долю козацького народу з Кримською державою, то (гетьман) зобов’язаний дбати про те, щоб не було ані найменших порушень тривкого договору з Кримською державою». 4. «Ясновельможний гетьман не повинен мати жодного права і не зазіхати ані на військовий скарб, ані на надходження до військової скарбниці; не обертати їх на власну користь». 6. «Ясновельможний гетьман повинен пильнувати, щоб простим козакам і посполитим не чинилось надмірних утисків, спустошливих поборів і здирств. Ті надужиття спонукають люд покидати обжиті місця і пускатися у чужі краї, аби пошукати собі поза межами вітцівської землі життя без тих прикрощів». «Життя іде, і все без коректур» – це теж цитата, але з іншого тексту. Автор: Валентин БУШАНСЬКИЙ |
Архів журналу Віче
Останні новини
Понад 40 держав зобов'язались у Лугано підтримати відновлення України Швейцарія подвоїть підтримку України до понад 100 млн франків до кінця 2023 року Зеленський у Лугано розповів про своє бачення відбудови України і потребу реформ Зеленський підтвердив переговори з Туреччиною і ООН щодо експорту українського зерна План ЄС по відбудові України, Швеція допоможе вступити у НАТО, Папа хоче до Києва: новини дня Україна має завершити війну з Росією на своїх умовах – Джонсон Укріплення берега річки В уяві Лукашенка Україна сама хоче нападу Білорусі Німецький міністр назвав крадіжку українського зерна Росією "огидною формою війни" Данія офіційно стала частиною спільної оборонної політики ЄС |