Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ: «Я знаю, що і як слід робити»

25 лютого новообраний Президент Віктор Янукович, поклавши руку на Конституцію та Пересопницьке Євангеліє, склав присягу українському народові на врочистому засіданні Верховної Ради й підписав її. Голова Конституційного Суду Андрій Стрижак вручив йому офіційні символи влади – Знак Президента, гербову печатку й булаву, а голова Центральної виборчої комісії Володимир Шаповал – посвідчення Глави держави. Лише поклавши документ до внутрішньої кишені піджака, В. Янукович дозволив собі широко посміхнутися.

На церемонії інавгурації Президента України в парламенті не були присутні члени фракції БЮТ та частина «НУ–НС», а також Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко й Перший віце-прем’єр Олександр Турчинов. Зате до законодавчого органу завітали другий Президент України Леонід Кучма, екс-прем’єр-міністри Віталій Масол, Вітольд Фокін, Євген Марчук та інші високі гості. 

Більш як сотня іноземних делегацій спостерігали за інавгураційною церемонією. Взяти участь у ній прибули до Києва, за даними МЗС України, 11 глав держав, чотири керівники урядів, чотири голови парламентів, 15 міністрів закордонних справ, високопосадовці міжнародних організацій. Голова Європейського парламенту Єжі Бузек, міністр закордонних справ Кетрін Ештон, член Єврокомісії Стефан Фюле, голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Казахстану Канат Саудабаєв, голова ПАРЄ Мевлют Чавушоглу, радник президента США з національної безпеки генерал Джеймс Джонс, представники НАТО, СНД, ГУАМ, ОЧЕС своєю участю в урочистостях підтвердили повагу міжнародної спільноти до вибору наших громадян.

Виклавши в своїй промові «перелік бід, із яких складається українська реальність» (відсутність державного бюджету на поточний рік, колосальні борги із зовнішніх запозичень, бідність, розвалена економіка, корупція), В. Янукович висловив упевненість, що державу можна не лише врятувати від соціально-економічного колапсу, а й швидко вивести на шлях прискореного розвитку. «Я знаю, що і як слід робити», – сказав він. Серед іншого новообраний Президент пообіцяв перетворити Кабінет Міністрів на команду професіоналів, а не «політичних офіціантів». Він закликав Верховну Раду підтримати створення ефективної системи державного управління, здатної працювати з Президентом у «синхронному режимі». Законодавчий орган, за словами Януковича, – це місце для дискусій, сильної опозиції та стабільної парламентської більшості.

Глава держави заявив, що всі обіцянки, дані народові України, буде виконано. Зокрема, заборгованість із заробітної плати та пенсій виплатять за рахунок скорочення витрат на бюрократичну систему.

Після закінчення врочистого засідання Президент прийняв командування Збройними Силами України.

Своїм першим указом Віктор Янукович реорганізував секретаріат Президента в адміністрацію й доручив зменшити її чисельність на 20 відсотків. Головою АП призначено народного депутата Сергія Льовочкіна, першим заступником – парламентарія Ірину Акімову, заступником – Ганну Герман. Також як консультативно-дорадчий орган при Президентові України утворено Комітет з економічних реформ і Національний антикорупційний комітет. 

Наступного дня після інавгурації В. Янукович провів зустріч із Головою парламенту Володимиром Литвином, на якій, зокрема, наголосив на потребі негайно створити дієву коаліцію та ефективний уряд. Першим етапом на цьому шляху стало оголошення про припинення діяльності демократичної коаліції.

Позитивним міжнародним сигналом для новообраного Президента Віктора Януковича стало прийняття Європарламентом резолюції, якою за Україною нарешті закріплено формальне право претендувати на членство в Євросоюзі, чого не раз добивалися прихильники євроінтеграції, зокрема голова профільного комітету Верховної Ради Борис Тарасюк.

Окрім того, Європарламент звернувся до Ради Європейського Союзу з тим, щоби надати Єврокомісії мандат для розробки дорожньої карти безвізового режиму для України.

Олексій СИЩУК, Микола БІЛОКОПИТОВ (фото).

***

Баланс «Схід-Захід» у зовнішній політиці збережено?

Під час візиту до Брюсселя 1 березня 2010 року Президент України Віктор Янукович наголосив: запровадження безвізового режиму між нашою державою та ЄС є пріоритетом зовнішньої політики України. У відповідь голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу зазначив, що «це залежатиме і від ЄС, і від України», не назвавши, до речі, жодних дат, коли ця подія може відбутися. Відомо, що консультації про «дорожню карту» Київ і Брюссель проводили ще в 2009 році. Однак, аби ЄС прийняв рішення про скасування віз, Київ має створити єдиний держорган з питань міграції та налагодити його роботу, а також реформувати систему виготовлення й обліку закордонних паспортів. Крім того, раніше Брюссель вимагав демаркації всього периметра державного кордону. Але українські дипломати впевнені, що скасування віз можливе до завершення демаркаційних робіт. Та навіть якщо всі завдання буде виконано до кінця поточного року, Єврокомісія не зможе самостійно прийняти рішення про скасування віз — воно має бути ратифіковане парламентами всіх 27 країн—членів ЄС. Ж. М. Баррозу підтвердив зрілість України як європейської держави, продемонстровану, зокрема, під час президентської кампанії. За словами Президента України, на зустрічі окрему увагу було приділено питанням поновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом та приведення економіки України в «робочий стан».

Одночасно з підтвердженням проєвропейського вектора української зовнішньої політики розвіялися тверді переконання в тому, що В. Янукович приведе Україну в ЄЕП і митний союз із Росією, Білоруссю та Казахстаном. Новопризначений заступник глави адміністрації Президента Ірина Акімова в ефірі телеканала «Інтер» 26 лютого заявила: «Розмову про митний союз завела прем’єр Тимошенко, а не Віктор Федорович. Віктор Федорович і у своїй інавгураційній промові, і під час передвиборної кампанії чітко і ясно показав, що будь-які нові кроки в міжнародному співробітництві з будь-якими країнами можуть будуватися тільки за умови дотримання вже укладених договорів. Оскільки митний союз прямо суперечить і дуже сильно ускладнюватиме членство України у Світовій організації торгівлі, на сьогоднішній день, та й на завтрашній, післязавтрашній, це питання стояти не може».

Юлія Цирфа.