ДП «Севастопольський морський торговий порт»: курс на розвиток

По закінченні літнього туристичного сезону в місті-герої під керівництвом начальника Севастопольського морського торгового порту Сергія Тараканова відбувся «круглий стіл», у роботі якого взяли участь директори південних портів і представники туристичного бізнесу Севастополя, Ялти, Феодосії, об’єднані ідеєю розвитку круїзного туризму у своєму регіоні.
Критично, по-діловому проаналізувати й оцінити підсумки спільної діяльності за минулий період, висловити один одному претензії і визначитися з пріоритетами в круїзному туристичному бізнесі – із таким закликом С. Тараканов звернувся до учасників зустрічі.
На засіданні «круглого столу» було обговорено питання взаємодії портів і автотранспортних підприємств, поліпшення послуг готельних і ресторанних комплексів та інші. Підсумувавши всі пропозиції, спрямовані на розвиток круїзного туризму, учасники зібрання вирішили створити на базі ДП «Севастопольський морський торговельний порт» Координаційний центр розвитку круїзного туристичного бізнесу в Криму.

Наприкінці жовтня представники ДП «Севастопольський морський торговельний порт» взяли участь у 35-й Асамблеї Асоціації круїзних портів Середземномор’я (MedCruise) у Монако. Севастопольці є членами цієї організації з 2000 року. Це не тільки почесно, а й пріоритетно, тому що практика відносин з асоціацією свідчить, що в результаті кількість суднозаходжень до Севастопольського морського порту  значно збільшується.

MedCruise працює у сфері розвитку круїзного бізнесу в усьому світі протягом багатьох років. До асоціації входять понад 60 портів Середземномор’я і Чорноморського регіону, а також великі круїзні компанії, туроператори, судновласники. У Князівстві Монако кримчанам, котрі почали відроджувати на нашому прекрасному півострові традиції круїзного туризму,  довелося вислухати чимало претензій стосовно обслуговування пасажирських лайнерів, що відвідали Крим.

Як зазначив начальник ДП «Севастопольський морський торговий порт» С. Тараканов, це був урок роботи над помилками, що спонукало керівників морської галузі згодом зібратися у своєму рідному домі для відвертої розмови, для своєрідного мозкового штурму.

35-та Асамблея Асоціації круїзних портів Середземномор’я не тільки дала урок, а й допомогла визначити шлях, завдяки якому учасники круїзного бізнесу неодмінно знайдуть належну підтримку своїх ідей на всьому морському просторі.

Є питання, які потрібно вирішити в найкоротший термін і оперативно реалізовувати. Це – професійне залучення інвестицій, вдосконалення роботи митно-прикордонної зони, регулярне проведення міжнародних виставок із метою просування послуг на круїзному ринку, підвищення якості методики проведення екскурсій з використанням культурно-історичної цінності українських міст Чорноморського регіону тощо.

Чому саме Севастополь став центром відродження кращих традицій круїзного бізнесу?

Севастополь – єдиний в Україні порт із природною глибиною за фарватером  понад 17 метрів. Це створює сприятливі умови для стоянки круїзних лайнерів великих розмірів. Порт до того ж є незамерзальним. А ще він має більш як 280 енергооснащених причалів загальною довжиною близько 20 кілометрів.

Зовсім недавно ДП «Севастопольський морський торговий порт»  за всіма економічними показниками був серед відсталих у своїй галузі. Становище для працездатного колективу з багатою біографією було незвичним, але через умови, що склалися, він не міг самотужки  змінити ситуацію.

 Час потребував керівника, спроможного здійснити прорив без рятувальних жилетів у ринковий простір. З приходом С. Тараканова, нинішнього начальника Севастопольського морського торгового порту, була створена команда однодумців, моряків, що навчилися гребти за будь-якої погоди.

До 1992 року основна діяльність порту була пов’язана з перевезеннями пасажирів, із будівельною індустрією міста і військово-промисловим комплексом. За розпорядженням Кабінету Міністрів з 1996 року Севастопольський порт відкрили для міжнародних пасажирських і вантажних перевезень, що дало можливість у 1997-му одержати статус міжнародного. Відтоді почався новий етап його розвитку. Сьогодні він посідає гідне місце серед круїзних портів Середземного й Чорного морів. Зручне розташування порту, розвинена система автомобільних магістралей, наявність досвідчених туристичних компаній дають змогу ефективно обслуговувати круїзні судна й забезпечувати проведення екскурсій  усією територією Криму.

Сьогодні в порту працює понад 600 осіб. Плинність кадрів тут не перевищує 0,2 відсотка. Середня заробітна плата за 10 місяців поточного року становить 3 954 грн., тобто збільшилася на 80%. Останні десять років підприємство працює рентабельно, спрямовуючи кошти на розвиток і соціальний захист працівників. Збережено портову поліклініку, яка обслуговує моряків і городян.

До порту Севастополя з початку нинішнього року зайшло 831 судно, це 104% від торішнього рівня. Зріс сумарний обсяг за модулем суден, що заходять. Цьогоріч заходили «серйозні» лайнери. Порт відкрив додаткову якірну стоянку на внутрішньому рейді, що дало можливість приймати судна довжиною понад 250 метрів.

Поточного року порт досяг певних домовленостей із власниками круїзних лайнерів про те, що в 2010-му кількість заходжень суден довжиною понад 250 метрів значно збільшиться. А це принесе додатковий дохід порту й місту.

Тепер Севастополь по праву може стати в один ряд із найбільшими містами-портами світу. Він має добрі стартові позиції у реалізації концепції «місто-ворота». Нові можливості Севастополя в зміцненні міжнародного статусу дає членство в таких асоціаціях, як BASPA (Асоціація портів Чорного й Азовського морів) і MedKruise (Асоціація середземноморських круїзних портів). У зв’язку з виходом на міжнародний морський простір особливого значення набуває розвиток наявних у порту  та створення нових транспортних і енергетичних мереж.

Історія ДП «Севастопольський морський торговий порт» багата на цікаві факти. Один із них свідчить про те, що період інтенсивного розвитку комерційної діяльності можна порівняти з ренесансом, а період промислово-оборонного розвитку – із декадансом.

У майбутньому севастопольські портовики планують здійснити реконструкцію морського вокзалу й причалів, що уможливить одночасне приймання до трьох круїзних лайнерів. Розглядаються пропозиції зі створення термінала ПММ (пально-мастильних матеріалів) у так званій нафтовій гавані.

Створення великого морського торговельного вузла – це тисячі нових робочих місць, значне збільшення податків і зборів у бюджет.

Сьогодні порт приймає більш як тисячу суден на рік, забезпечуючи їх міжнародним телефонним, телеграфним, телексним і факсимільним зв’язком, послугами зв’язку на радіоканалах коротких проміжних хвиль. Капітани лайнерів, що заходять у бухту, можуть розраховувати на те, що в севастопольському порту є можливим бункерування суден паливом і водою, здавання лляльних і фекальних вод, а також ремонт корпусу й механізмів суден. До речі, порт здійснює державний нагляд за безпекою мореплавання, лоцманське проводження, реєструє судна й видає суднові, кваліфікаційні та інші документи, необхідні для безперешкодного й безпечного пересування в морі. У порту створено власну базу судноремонту без залучення сторонніх організацій, що значно скоротило витрати й  поліпшило якість обслуговування.

За дев’ять місяців поточного року ДП «Севастопольський морський торговий порт»  виконав план за основними економічними показниками: з вантажопереробки – на 102%, перевезення платних пасажирів – на 98%. Чистий прибуток підприємства становить 189%. Варто також додати, що севастопольські моряки прорив «без рятувальних жилетів» усе-таки здійснили. У них, як і раніше, фарватер чистий. Навіть найстрашніший кризовий рік вони змогли зробити для себе і людей щасливим,  успішним і сприятливим.

Автор: Лучія ПУЗИКОВА