Свинячий грип: коментар Ірини ДЗЮБЛИК

"Сорок років учені чекають на пандемію, тому всі й стривожилися свинячим грипом", - каже завідувач кафедри вірусології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Шупика, доктор медичних наук Ірина Дзюблик

– Ірино  Володимирівно, деякі дослідники переконані, що новий грип – прямий нащадок «іспанки». Невже сумний досвід минулого століття дається взнаки?

Від початку епідемії в Україні, станом на 26 листопада, на грип та ГРВІ захворіло 1 мільйон 751 тисяча 546 осіб. Від грипу та його ускладнень померло 414 осіб. Виписано з лікарень 79 тисяч 397 пацієнтів, повідомляє офіційний сайт Міністерства охорони здоров'я.

За найоптимістичнішими (і не дуже) прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров'я, від епідемії грипу в Україні може померти від 34 тисяч до 240 тисяч людей. Міжнародна організація планує надати нам 5 мільйонів доз вакцини для профілактики пандемічного грипу.

Як повідомив міністр охорони здоров'я Василь Князевич, епідеміологи прогнозують спалах у 2010–2011 роках захворюваності на кір і краснуху. Але додаткової вакцинації проти цих недуг у 2009 році не буде.

Він наголосив, що вакцини, виділені міжнародними організаціями на щеплення проти кору й краснухи, Україна втратила через недовіру суспільства до масової вакцинації. Для подальшої закупівлі вакцин проти цих захворювань, за підрахунками МОЗ, необхідно 70–100 мільйонів гривень.

МОЗ також прогнозує другу хвилю епідемії свинячого грипу A/H1N1 на початку 2010 року.

– Так, проблема нового грипу є надзвичайно хвилюючою  й важливою не тільки для науковців, а й для кожної людини. Нагадаємо: за даними експертів ВООЗ, щорічно на грип  хворіють від 10 до 20 відсотків населення планети, а смертність від цієї хвороби та її ускладнень  сягає  250 – 500 тисяч випадків. Проте в період пандемії кількість хворих зростає в 4–5 разів! Пандемія грипу – це особливе й непередбачуване явище. Пандемія грипу, відомого як «іспанка» (Spanish Flu), – образно кажучи, «мати всіх сучасних пандемій». Вона виникла на початку ХХ століття, збігшись у часі з Першою світовою війною, й була і є на сьогодні незбагненною щодо кількості жертв та економічних наслідків для планети загалом. Через військову цензуру в країнах, що тоді воювали, й заборону друкувати «панічні чутки» перші відомості про нову епідемію з’явилися в Іспанії, яка не воювала. Тому й грип дістав назву «іспанка». Незвичний перебіг захворювання з переважанням тяжких легеневих розладів, який  доти ніколи не описувався, величезна кількість людей, що  перехворіли (від 500 млн. до 1 млрд.) та  загинули (до 50 млн.), – справді сумний досвід минулого.  Проте не слід очікувати, що нова пандемія 2009 року реально може повторити глобальні наслідки «іспанки». Цього не може бути бодай з однієї причини: наука не стоїть на місці, вона стрімко та невпинно розвивається. Накопичення величезних знань про природу вірусів грипу, їхній життєвий цикл, розуміння процесів, що відбуваються за різних форм захворювання, нарешті, відкриття антибіотиків, нових сучасних хіміопрепаратів із антивірусною дією та вакцин є надійною запорукою того, що «іспанка» не повториться!

– Розкажіть, будь ласка, яка спорідненість між вірусами – збудниками згаданих епідемій?

– Історія людства знає три пандемії грипу, що були зареєстровані в ХХ столітті: «іспанку» 1918 року, «азійський» 1957 року та «гонконгівський» 1968 року. Відповідно в ХХ столітті послідовно циркулювали три пандемічні варіанти збудника грипу А з антигенною формулою: Н1N1, Н2N2, Н3N2. Вірус грипу А (Н1N1), що спричинив горезвісну «іспанку», потрапив в організм людини від птахів через посередника – свиню. Саме в організмі свиней утворилися  умови для генетичної трансформації вірусу грипу птахів  у вірус грипу людини. У нас, вірусологів, цей процес має назву генетичної реасортації, або шифту. Саме шифтова мінливість вірусу грипу призводить до появи штамів із зовсім новими властивостями та супроводжується радикальним оновленням антигенів збудника. Наприклад, пандемічний вірус «гонконгівського» грипу також сформувався внаслідок реасортації генів, отримавши гени НА та РВ1 від пташиного донора та решту генів від попереднього «азійського» штаму.

Наприкінці квітня 2009 року у світі з’явився новий пандемічний вірус. Саме тоді в Мексиці, а потім у США та Канаді зареєстрували випадки захворювання, спричиненого новим вірусом грипу А (Н1N1)v, який утворився внаслідок потрійної реасортації генів вірусу грипу людини, вірусу грипу свиней і вірусу грипу птахів. Деякі вчені конкретизують, що сучасний пандемічний варіант вірусу грипу А (Н1N1)v можна вважати навіть чотириреасортантним, бо він має гени від вірусу грипу свиней  Північної Америки та від вірусу грипу свиней Європи й Азії на додаток до генів вірусів грипу людей і птахів. Тобто спорідненість між цими збудниками  є і забезпечується на генетичному рівні.

– Нині з’явилася низка публікацій – перекладів із іноземних наукових журналів про те, як може мутувати штам грипу A/H1N1  («свинячий грип»), що являє собою суміш одразу двох вірусів, серед яких і «пташиний». При цьому їхні особливості взаємодоповнюються: один має дуже низьку смертність, але дуже високу поширюваність (передається від людини до людини); другий, навпаки, з низькою поширюваністю, але високою смертністю. На думку дослідників, саме ці віруси утворили смертельний штам, який швидко поширюватиметься світом. Чи обґрунтовані, на вашу думку, такі побоювання?

– Я вже зазначала, новий пандемічний вірус отримав гени від вірусів грипу А людини, птахів і свиней. Виник так званий шифтовий штам вірусу грипу А. Саме такий штам безперешкодно став передаватися від людини до людини й в умовах цілковитої відсутності специфічного імунного захисту поширюється серед населення практично всіх  країн, спричиняючи пандемію. Підкреслюю: «в умовах цілковитої відсутності специфічного імунного захисту» означає, що такий вірус грипу в історії людства ще не траплявся. Тобто обґрунтованим є не побоювання, а тривога з приводу розвитку пандемії та її наслідків.

– Наприкінці грудня 2007 року з’явилась інформація, що під котлован нового будинку біля Центральної міської клінічної лікарні (ЦМКЛ) розрили могильник XVIII століття, де були поховані померлі від чуми, холери й сибірки. Подейкують, тут знаходилися «інфекційні бараки», які згодом знесли й побудували Олександрівську, перейменовану на Жовтневу, а потім – на ЦМКЛ. Що вам відомо про це? Киянам є чого боятися?

– Як фахівець з вірусології, можу впевнено сказати: принаймні вірусів і вірусних захворювань, якось пов’язаних із цією територією, боятися не треба.

– У багатомільйонній столиці інфекційне відділення Центральної лікарні давно закрили на капремонт. Територія вже поросла бур’янами, а жодних робіт не проводять. На все місто менш як 200 інфекційних ліжок. Для рятування тяжкохворих у розпорядженні інфекціоністів тільки десять реанімаційних ліжок. Постає закономірне запитання: куди госпіталізуватимуть хворих під час епідемії?

– Безперечно, це дуже важливо для киян, але, гадаю, з цього питання кваліфіковано мають висловитись інші фахівці, не вірусологи.

– Свого часу препарат «Таміфлю» оголосили панацеєю від «пташиного» грипу, однак його запаси досі не використано, а термін зберігання – лише п’ять років. Нині ВООЗ посилено рекомендує цей препарат уже для лікування «свинячого». Але нещодавно в Європі зареєстровано десятки випадків, коли цей грип абсолютно не реагує на «Таміфлю», до речі, дуже токсичний.  Як це можна пояснити?

– На сьогодні єдиною етіотропною терапією проти грипу всіх типів А і В є блокатори (інгібітори) нейрамінідази вірусу грипу – озелтамівір і занамівір. Це препарати другого покоління, й створені не так давно. Вони запобігають інфікуванню вірусом нових клітин епітелію респіраторного тракту і його подальшому поширенню в організмі людини. Також унеможливлюється розмноження вірусу, внаслідок чого грип не прогресує.

«Таміфлю» – це торгова марка озелтамівіру. Дослідження вірусу «пташиного» грипу А (H5N1) свого часу встановили, що серед усіх антивірусних препаратів він чутливий тільки до цього препарату. Було також підтверджено його чутливість до російського препарату арбідол. Що стосується нового пандемічного вірусу грипу А (Н1N1)v, який ще називається каліфорнійським, його наразі дуже пильно вивчають. Експерти ВООЗ разом із всесвітньо відомими науковцями рекомендують для лікування інгібітори нейрамінідази й саме озелтамівір, бо встановлено чутливість вірусу грипу А (Н1N1)v до цих препаратів. Стало відомо, що пандемічний вірус не чутливий до дії ремантадину. Важливо застосовувати для терапії, спрямованої на збудника,  ефективні й спроможні зупинити розмноження вірусу в організмі людини препарати. Щодо токсичності, то маю нагадати: курс лікування «Таміфлю» короткий (5 днів за стандартного режиму дозування). З обережністю слід призначати препарат хворим із нирковою недостатністю.

Тепер стосовно окремих випадків неефективного застосування препарату в Європі. Це пояснюється тим, що вірус грипу «намагається» уникнути впливу хіміопрепаратів, формуючи резистентні штами. Феномен резистентності  (стійкості) збудників до антиінфекційних хіміопрепаратів – загальнобіологічне явище, якого не можна уникнути.

– На думку медиків-науковців, імунна відповідь після щеплення може сформуватися лише через місяць-два, що автоматично виключає вакцинацію за нинішніх умов. Тобто під час спалаху сезонних ГРВІ, а тим паче епідемії робити щеплення не можна. Спочатку потрібно обстежити людину, визначити її імунний статус, інакше вона може не витримати вакцинального навантаження. У такому разі  чи не суперечать здоровому глузду заклики представників Міністерства охорони здоров’я «усім вакцинуватися», хоча процес реєстрації привезених в Україну вакцин триватиме ще кілька місяців?

– Передовсім маю обов’язково підкреслити, що ефективність будь-якої вакцини проти грипу залежить насамперед від віку та стану організму вакцинованого й рівня схожості між вірусами вакцини та вірусами, що циркулюють під час епідемії чи пандемії грипу. У більшості дітей і молодих дорослих людей після щеплення реєструються високі титри специфічних антитіл уже через два-три тижні після вакцинації. Безперечно, найвищих значень ці титри сягають за місяць-два. Коли віруси вакцини та віруси грипу, що циркулюють в епідемічний період, схожі за антигенами, вакцина запобігає захворюванню на грип приблизно у 70–90 відсотків здорових осіб віком до 65 років. У осіб похилого віку та пацієнтів із хронічними захворюваннями вакцина може бути ефективна в запобіганні вторинним ускладненням, зниженні ризику пов’язаної з грипом госпіталізації й частоти смертельних випадків.

По-друге, на сьогодні в Україні зареєстровані й пропонуються до застосування для сезону 2009–2010 тільки інактивовані протигрипозні вакцини (тобто без живого вірусу), які містять лише певні поверхневі білки вірусу грипу (найчастіше гемаглютиніни), до яких і виробляться специфічні антитіла, здатні захистити від захворювання. Дві інактивовані вакцини проти пандемічного вірусу грипу перебувають на реєстрації і поки що не можуть бути запропоновані.

По-третє, враховуючи світовий досвід з огляду на перебіг епідемічного процесу в державах Південної півкулі – Австралії, Новій Зеландії, країнах Південної Америки та Південної Африки (там захворювання на грип здебільшого спричинив новий пандемічний вірус, проте й було до 40 відсотків хворих на сезонний грип), ВООЗ закликає не забувати про сезонну вакцинацію тим країнам Північної півкулі, в яких спостерігається співциркуляція сезонних і пандемічного вірусів. Аналізуючи ситуацію, яка склалася нині в Україні, бачимо,  що, крім пандемічного вірусу, у нас циркулюють збудники сезонного грипу А (H1N1), А (H3N2) та В, значна роль яких у розвитку патології та смертності доведена і світовим, і вітчизняним досвідом.

Тож наше населення (принаймні групи медичного та соціального ризику) потребує захисту, а найкращим захистом є вакцинація. Проте питання стратегії вакцинопрофілактики, зокрема й проти грипу, коли й кого вакцинувати найперше, якими вакцинами тощо, в нашій державі за нинішніх умов  дуже складне. Однозначної відповіді на нього не дасть жоден фахівець.

– І останнє, традиційне запитання: що ви порадите читачам «Віча», щоб уникнути  «зустрічі» з новим вірусом або, якщо не пощастить, з її наслідками?

– Бережіть себе і своїх близьких, уникайте переохолодження, емоційного та фізичного перевантаження, намагайтеся під час епідемії грипу та гострих респіраторних інфекцій менше перебувати у приміщенні з великим скупченням людей, а якщо це неможливо, надягайте маски, більше бувайте на свіжому повітрі, повноцінно харчуйтеся. Усе це допоможе убезпечитися як від нового вірусу грипу, так і від «давніх знайомців», що спричинюють інші гострі респіраторні захворювання.

Якщо не поталанило й ви відчули перші ознаки захворювання, залишайтеся вдома. Не лікуйтесь самотужки, вчасно звертайтеся до лікаря! Хай усім щастить!