Здолати правовий нігілізм – завдання науки й суспільства

Щоб словосполучення «правова держава» набуло якісного змісту, Україні необхідно пройти непростий і тривалий шлях.
І як швидко ми його подолаємо, залежить від правників та правової науки. Пропонуємо увазі читачів інтерв’ю оглядача журналу «Віче» Світлани Філоненко з президентом Академії правових наук, ректором Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Василем Яковичем ТАЦІЄМ.

– Василю Яковичу, нас цікавить ваша думка як президента Академії правових наук України про розвиток правової науки в контексті її впливу на діяльність органів, що мають право законодавчої ініціативи.

–  Відповідно до Конституції України право законодавчої ініціативи належить Президентові, народним депутатам та Кабінету Міністрів. Рівень співпраці між суб’єктами законодавчої ініціативи та науковими установами на сьогодні є недостатнім. До того ж відповідальність за це несуть обидві сторони. Суб’єкти законодавчої ініціативи досить часто не беруть до уваги або прямо нехтують доробки юридичної науки. Академія правових наук намагається змінити такий стан справ. Усі наукові установи академії орієнтовані на розробку наукових тем, які мають вирішувати найважливіші питання розбудови Української держави, формування вітчизняної правової системи. Інститути академії лише за результатами торішніх досліджень розробили 169 проектів законодавчих актів, змін та доповнень до них, для центральних органів державної влади було підготовлено понад 130 наукових висновків, рекомендацій та експертиз. Керівників центральних і місцевих органів державної влади постійно запрошують для участі в роботі науково-практичних конференцій, які проводить академія. Власною працею ми переконуємо органи держаної влади в необхідності враховувати досягнення правової науки. Водночас і науковці інколи надто захоплюються дослідженнями, які не мають практичного ефекту та не можуть бути використані органами державної влади.

– За яких умов, на ваш  погляд, правова наука може змусити суспільство рухатися в напрямі верховенства права і що є визначальним для подолання політичної кризи й правового нігілізму?

– Українське суспільство розвивається під впливом багатьох чинників – економічних, політичних, правових, які в сукупності визначають напрями руху. Серед важливих завдань юридичної науки розробка доктрини верховенства права, умов її запровадження у вітчизняну правову систему, дослідження режиму законності та правопорядку. Суспільство рухатиметься в напрямі верховенства права лише коли переконається, що здійснення цієї  доктрини матиме позитивні наслідки, а тому метою досліджень є також складання науково обґрунтованого прогнозу, демонстрація переваг, які отримує суспільство, що існує в умовах верховенства права. Подолання правового нігілізму, що панує в суспільстві, є завданням, яке не може бути виконане миттєво, воно – на декілька десятиліть. Головною умовою вважаю підвищення загального рівня правової освіти населення починаючи з сім’ї, школи, навчання у вищих навчальних закладах. Особливу роль у цьому процесі відіграє підготовка кваліфікованих і професійних юристів, без яких правова система не може нормально функціонувати. Важливою умовою є також запровадження досконалого правового регулювання всіх суб’єктів правовідносин, особливо органів державної влади, створення дієвого режиму законності. В цьому контексті наведу приклад створення дуже важливого закону «Про нормативно-правові акти», який був розроблений фахівцями Академії правових наук ще у 1995 році, але й досі розглядається народними депутатами.

– У 2005 році Україна почала долучатися до Болонського процесу, що потребує докорінної перебудови системи вітчизняної освіти в доволі короткий строк. Як ви ставитеся до цього і що треба зробити для піднесення рівня юридичної освіти в Україні загалом?

– Болонський  процес – революційне явище для Європи ХХІ століття. Декларація міністрів освіти країн Європи, підписана в Болоньї 19 червня 1999 року, стала чинником інтенсифікації освітньої співдружності як інструменту розвитку демократичних суспільств, оскільки університети завжди відігравали визначну роль в інтелектуальному, культурному, соціальному й технічному розвитку Європи.

Реалізація Болонського процесу дає можливість створення єдиного європейського простору вищої освіти, розробки й запровадження універсальної схеми європейської вищої юридичної освіти. Завдяки реформуванню освіти буде створено єдиний ринок праці, забезпечено мобільність викладачів і студентів за рахунок стандартизації ступенів вищої освіти та дипломів. Водночас зросте конкуренція на ринку освітніх послуг і поліпшиться якість освіти, що гарантуватиме випускникам працевлаштування в Європі. Юридична академія з 2004 року є учасницею Великої хартії університетів, у 2008 році її прийнято до Європейської асоціації університетів (ЄАУ), яка працює над реалізацією положень Болонського процесу. В академії запроваджено кредитно-модульну систему організації навчального процесу, поступово змінюються структура й зміст освіти, навчальні плани, методи викладання навчальних дисциплін, критерії оцінювання знань студентів, упроваджуються освітні механізми, що відповідатимуть вимогам і очікуванням зовнішніх акредитацій органів ЄС, діють  магістерські програми, що дає змогу випускникам паралельно з українською фаховою підготовкою отримати ступінь магістра провідних  європейських вузів. У такий спосіб створюється навчальне середовище, що сприяє професійному зростанню й реалізації фахових потреб наших випускників.   

Для вдосконалення юридичної освіти загалом, на мій погляд, насамперед потрібна адаптація її до реальних потреб ринку праці, а також до міжнародних і європейських стандартів. Для цього треба завершити розробку і впровадити державні механізми вищої юридичної освіти з одночасним запровадженням  системи державного контролю за рівнем професійної підготовки юристів; вивчити стан забезпечення кадрами з вищою юридичною освітою органів державної виконавчої влади, правоохоронних, судових органів, органів соціального захисту населення; визначити потребу в спеціалістах за рівнями підготовки й спеціалізаціями; розробити та затвердити перелік посад, які можуть обіймати випускники вищих навчальних закладів з юридичною освітою відповідно до освітньо-кваліфікаційних рівнів; передбачити нові спеціалізації в юридичних навчальних закладах з урахуванням сучасних видів юридичної практики; розвивати міжнародні зв’язки щодо розробки навчальних програм та інших освітніх компонентів, спрямованих на інтеграцію юридичної освіти в світовий освітній простір, виникнення у зв’язку з цим нових сфер юридичної практики.

– 205 років тому нинішня юридична академія починалася з відділення моральних і політичних наук новоутвореного Імператорського Харківського університету. Розкажіть, будь ласка, які з тогочасних принципів навчання й виховання молодих юристів вам хотілося б відновити?

– Ми підтримуємо традиції, започатковані в XIX столітті. Тому, як і за того часу, «наш» студент – це передусім людина з високими моральними та діловими якостями, ерудована, здатна вдосконалюватися, з широким світоглядом, патріотична. І, що найголовніше, готова самовіддано служити суспільству, захищати права людей і стояти на варті інтересів держави. Всі ці якості передбачає професія юриста незалежно від органу, в якому доведеться працювати. Тому під час навчання ми звертаємо увагу не тільки на високий рівень знань, а й на моральні якості особистості, вчинки, що є складовими професійного портрета сучасного юриста.

– Василю Яковичу, в дитинстві ви захоплювалися фотографією, а згодом сконструювали власний паротяг і одержали медаль як учасник експозиції ВДНГ. Як відтоді змінилися ваші хобі? Що полюбляєте робити у вільний час?

– Важко однозначно відповісти на це запитання. Працювати доводиться так багато, що на відпочинок і розслаблення часу залишається обмаль. Цілий день я виконую управлінські завдання, працюю з людьми. Вечори присвячую науковій, навчально-методичній роботі, готую рукописи, редагую, тобто продовжую працювати. Тому розслаблятися можу, та й то умовно, переважно під час перегляду вечірніх інформаційних програм. Інколи випадають щасливі дні, як правило, в неділю, коли з сім’єю (з дружиною, дітьми й онуками) виїжджаю на дачу, в сад. Там  обговорюємо сімейні справи та проблеми, спілкуємося з онуками. Однак це буває досить рідко.

Щодо хобі, то з раннього дитинства я захоплювався спортом, хоча умов для цього практично не було. Маю різнобічні спортивні інтереси і досить високі спортивні досягнення. Коли закінчував десятирічку, вже здобув спортивні розряди з плавання, стрільби, лиж, легкої атлетики. Захопився ще й волейболом, виступав за полтавський «Спартак». Після переїзду до Харкова продовжував грати вже як студент юридичного інституту. І досі захоплююся волейболом, як і спортом загалом. У Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого створено всі умови для фізичного розвитку студентів: постійно діють 10 спортивних секцій: легкої атлетики, тенісу, футболу, баскетболу, оздоровчої аеробіки, спортивної аеробіки та інші. Гідно репрезентують вуз на змаганнях найвищого рівня спортивні клуби: волейбольний, шаховий, плавально-спортивний, спортивних видів боротьби, боксу та кікбоксингу.

– Щиро вдячна, Василю Яковичу, за розмову. Бажаю вам особисто й академії всіляких успіхів.

***

В АВАНГАРДІ ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ

25 червня цього року Президент України видав Указ «Про деякі питання Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого» № 85/2009, відповідно до якого підвищено статус і розширено сферу діяльності академії. На виконання цього указу Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про питання Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого» № 796 від 29 липня 2009 року, де головним положенням стало встановлення особливого статусу академії як самоврядного (автономного) дослідницького вищого навчального закладу.

Надання такого статусу пов’язано з тим, що за роки свого існування, особливо останнім часом, академія справді стала провідним науковим центром.

На це зорієнтовані всі зусилля ректорату академії та її наукової частини. Координує роботу наукового  сектору проректор, доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України А. П. Гетьман.

В академії ведуться широкі наукові дослідження з фундаментальних і прикладних проблем правознавства за 13 цільовими комплексними програмами, які становлять чотири наукові напрями.

Протягом останнього року випущено 1728 найменувань наукової, науково-практичної й науково-популярної літератури. Серед них – 46 монографій та 964 наукові статті, 28 найменувань коментарів, збірників нормативно-правових актів; 56 найменувань підручників та навчальних посібників. Видається академічний збірник наукових праць «Проблеми законності» та «Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (Серія: філософія, філософія права, політологія, соціологія)».

Учені академії беруть активну участь і у різних наукових заходах республіканського, регіонального та міжнародного рівнів (науково-практичних конференціях, симпозіумах і семінарах), присвячених актуальним проблемам правознавства. Так, минулого навчального року науковці закладу стали учасниками понад 90 конференцій, семінарів тощо, які відбувалися як в Україні, так і за її межами – в Росії, Білорусі, Узбекистані, Швейцарії, Чехії, Польщі, Болгарії, Італії, Бельгії, США.

Учені академії брали безпосередню участь у розробці чинної Конституції України, провадять значну роботу як члени різних робочих комісій і груп з розробки проектів кодексів, доповнень і змін до чинних кодексів – Кримінального, Цивільно-процесуального, Кримінально-процесуального, Адміністративно-процедурного, Податкового, Кодексу адміністративного судочинства та інших. За дорученням Верховної Ради України, її комітетів та Міністерства юстиції України розробляли, доопрацьовували й рецензували проекти окремих законів.

Професори й викладачі академії готують висновки та проекти рішень для Конституційного Суду України, у галузі нормотворчої діяльності постійно співпрацюють із секретаріатом Президента, Кабінетом Міністрів України, міністерствами й відомствами, органами місцевого самоврядування. Важко переоцінити вплив на практику застосування законодавства: більшість проектів постанов Пленуму Верховного Суду, Вищого господарського суду, Вищого адміністративного суду обговорюються кафедрами, за ними надають кваліфіковані висновки. Багато науковців академії є консультантами, членами консультативних рад  судових органів, Генеральної прокуратури, Міністерства юстиції, Міністерства внутрішніх справ тощо.

В аспірантурі та докторантурі готують науково-педагогічні кадри не тільки для своїх студентів, а й для інших вищих навчальних закладів України.  Сформовано відомі наукові школи, зокрема, із загальнотеоретичних проблем держави і права, проблем історії держави і права, конституційного, трудового та екологічного права, цивільно-правових та наук кримінального циклу.

Активно працює рада молодих учених.

Творча атмосфера й ефективна система управління підготовкою наукових кадрів і проведенням науково-дослідної роботи дали можливість зміцнити науковий потенціал академії,  а її наукові здобутки визнано не лише в нашій країні, а й за кордоном.

Підготував Іван Петров.