№21, листопад 2009
Ліки від травматизму
Згідно з офіційною статистикою, впродовж останніх 10 років рівень травматизму на виробництві зменшився вдвічі: якщо раніше щорічно травмувалися в середньому 2,5 тис. осіб, то в 2008-му зафіксовано лише 1005 випадків. Однак підвищення стандартів безпеки на виробництві потребує подальшого вдосконалення законодавства. Тож фахівці Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду підготували пакет законодавчих змін, його підтримали народні депутати на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці, яке вів перший заступник голови комітету Олег Шевчук.
Важливий крок у реалізації цих ініціатив уже зроблено: в червні Верховна Рада схвалила в першому читанні законопроект «Про промислову безпеку»; робота над документом триває. Пропонується також внести значні зміни до Закону «Про охорону праці».
– Власник підприємства, як фізична, так і юридична особа, мусить персонально відповідати за безпеку працівників. Тож пропонуємо збільшити штрафи щонайменше вшестеро, які нині становлять лише 10 неоподатковуваних мінімумів. Крім того, що вищий рівень травматизму на підприємстві, то більше відрахувань повинен сплачувати роботодавець у Фонд соціального страхування від нещасних випадків, – сказав, представляючи законопроект, тимчасовий виконувач обов’язків першого заступника голови Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду Степан Дунас.
Автори документа вважають, що необхідно створити інтегровані спеціалізовані міжрегіональні інспекції для здійснення наглядових заходів за безпекою на виробництві. Це дасть змогу не лише організувати максимально ефективний державний нагляд у найбільш травмонебезпечних галузях економіки та на об’єктах підвищеної небезпеки, а й скоротить загальну кількість перевірок.
Остання пропозиція – фінансова: в Держбюджеті на 2010 рік передбачити окремим рядком кошти на заходи з охорони праці, бо досі на цю мету грошей не виділяли.
Робота іноземців
Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо використання в Україні праці іноземців та осіб без громадянства, підготовлений народним депутатом Богданом Губським (БЮТ), передбачає впорядкувати перебування іноземців у країні та отримання ними дозволів на роботу.
Нині право на безвізовий в’їзд до України мають громадяни 47 країн – українці ж можуть вільно мандрувати лише 16 країнами світу. Тож автор формалізує процедуру отримання дозволу на роботу для іноземців, котрі перебувають в Україні без візи. Окремо виділено категорії громадян, що не потребують дозволу на працевлаштування. Кабінету Міністрів надано право залежно від економічної ситуації визначати граничну кількість іноземних громадян, котрі можуть отримувати такі дозволи. Згідно із проектом, опікуватися іноземцями в Україні мають не державні центри зайнятості, а центральний орган виконавчої влади, який потрібно створити.
Члени Комітету не підтримали документа.
По-перше, офіційно в Україні легально працює лише 11 тис. іноземців, до того ж 7 тис. із них – топ-менеджери.
По-друге, законопроект не ставить заслону нелегальній міграції, що є для країни більшою небезпекою, ніж легальна (за неофіційними даними, в Україні нині працює понад 2 млн. нелегалів).
По-третє, дублюються інші законодавчі акти, якими врегульовується правовий статус іноземців в Україні.
Архів журналу Віче
![]() |
№11 |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Польща проситиме відновити дозвільну систему для українських перевізників - Моравецький
Глава МЗС Австрії похвалив запрошення Лаврова на зустріч ОБСЄ: "Не треба боятися діалогу"
Уряд Польщі каже про домовленість із перевізниками щодо блокади кордону з Україною
РФ вперше не обрали до Виконавчої ради Організації із заборони хімічної зброї
Єдиний шлях врятувати ОБСЄ – перезапуск організації без РФ, наполягає Кулеба
Країни НАТО готуються до об’єднання ОПК, Україна від цього виграє – Кулеба
Ще кілька міністрів бойкотуватимуть зустріч ОБСЄ через Лаврова – Кулеба
Рада ЄС обговорить блокаду польсько-українського кордону
Кулеба у НАТО відкинув ідеї та пропозиції щодо територіального компромісу з РФ
Кулеба вперше зустрівся з новим головою МЗС Словаччини