До витоків! Радянські назви міст поступляться історичним

На нинішній сесії Верховної Ради України заплановано розглянути проект постанови «Про відновлення історичних назв населених пунктів України та про впорядкування всіх топонімічних об’єктів відповідно до сучасних реалій».

Посилаючись на указ Президента про ліквідацію символів тоталітарного режиму, народний депутат України Юрій ГнаткевиЧ від БЮТ пропонує перейменувати такі міста:

Артемівськ (Луганської обл.) на Катеринівку;

Артемівськ (Донецької обл.) на Бахмут;

Артемове (Донецької обл.) на Неліпівськ;

Дзержинськ (Донецької обл.) на Щербинівку;

Дніпродзержинськ (Дніпропетровської обл.) на Кам’янськ;

Дніпропетровськ (Дніпропетровської обл.) на Січеслав;

Димитров (Донецької обл.) на Гродівку;

Кіровоград (Кіровоградської обл.) на Єлисаветград;

Кіровськ (Луганської обл.) на Голубіївськ;

Кіровське (Донецької обл.) на Кленове;

Котовськ (Одеської обл.) на Бірзулу;

Красноармійськ (Донецької обл.) на Гришин;

Кузнецовськ (Рівненської обл.) на Вираш;

Новомосковськ (Дніпропетровської обл.) на Самар;

Орджонікідзе (Дніпропетровської обл.) на Покровськ;

Первомайське (Луганської обл.) на Олександрівку;

Первомайське (Миколаївської обл.) на Богопіль;

Первомайське (Харківської обл.) на Лихачове;

Першотравенськ (Дніпропетровської обл.) на Шахтарське;

Свердловськ (Луганської обл.) на Довжанськ;

Торез (Донецької обл.) на Чистякове;

Цюрупинськ (Херсонської обл.) на Олешки;

Щорс (Чернігівської обл.) на Сновськ;

Южноукраїнськ (Миколаївської обл.) на Костянтинівськ;

Южнокомунарськ (Донецької обл.) на Бунге.

Згідно з проектом постанови змінять назву дві області України: Дніпропетровська стане Січеславською, а Кіровоградська – Єлисаветградською.

– Багато топонімічних об’єктів в Україні досі називаються іменами людей, котрі не допускали української незалежності й фізично нищили українців. У Києві є вулиця Полупанова, загін матросів якого без суду й слідства розстріляв тисячі українців просто на вулицях Києва за українську мову, вишиванки й «оселедці» на головах, – каже Ю. Гнаткевич. – Водночас деякі з активних діячів міжнародного комуністичного руху не мають жодного стосунку до України, наприклад, болгарин Г. Димитров або француз М. Торез.

За словами народного депутата, топоніміка має велике виховне значення, неабияк сприяє самоідентифікації українців.

– Карта українських міст і селищ часто нагадує комуністичний цвинтар, тоді як імена славних українців на ній не вшановуються. Як можна виховувати любов до України, живучи в місті Котовську чи на вулиці Котовського, знаючи, що Г. Котовський розстріляв під селом Базар 359 українців, наймолодшому з яких було 18 років?! – запитує парламентарій.

Передбачається, що процес перейменування міст завершиться за два роки, до 20-ї річниці незалежності. Необхідно буде виготовити нові дорожні покажчики й таблички, а також штампи, печатки. Ю. Гнаткевич вважає, що немає потреби всім громадянам перейменованих населених пунктів змінювати паспорти, в яких указується місце реєстрації. Це стосуватиметься лише оформлення нових документів.

Практика перейменування міст України відповідно до їхніх історичних назв почалася за часів перебудови. Так, зокрема, Жданов у 1989 році став Маріуполем, Ворошиловград у 1990-му – Луганськом, Комунарськ у 1991-му – Алчевськом, Червоноармійськ у 1993-му – Радивиловом.