Сергій ЧЕРНОВ: «Ми реальними справами доводимо, що місцева влада здатна брати на себе відповідальність і розв’язувати

Харківщина здавна вважалася одним із найрозвиненіших промислово-аграрних
і науково-культурних регіонів України. Нині ситуація змінилася, але обласна влада не очікує «милості згори». Проекти стосовно поліпшення кадрової ситуації, охорони здоров’я, освіти, забезпечення робочими місцями є пріоритетними для депутатів облради й нині успішно реалізовуються. Про те, чим сьогодні живе Слобожанщина та як намагається розв’язувати проблеми регіону в умовах економічної кризи, наша розмова з головою Харківської обласної ради Сергієм ЧЕРНОВИМ.

– Сергію Івановичу, які проблеми нині найбільше турбують слобожан і які питання потребують першочергового вирішення органами місцевого самоврядування?

– Слобожан, як і всіх мешканців України, у важкі економічні часи, що їх нині переживає країна, найбільше турбують питання покращення умов життя чи бодай збереження їх на нинішньому рівні. Це і вчасна виплата заробітної плати, і збереження робочих місць, і якісне соціальне обслуговування. Тому першочерговим для органів місцевої влади є вирішення саме цих питань. Сьогодні потрібно докласти максимальних зусиль, щоб забезпечити завантаженість наших провідних підприємств, шукати нові ринки збуту їхньої продукції. За рахунок цього ми не тільки збережемо робочі місця та гідну заробітну плату працівникам, а й забезпечимо стале надходження коштів до місцевого бюджету. Станом на 1 червня загальна заборгованість із виплати заробітної плати була 116,9 мільйона гривень. Майже 34 тисячі штатних працівників вона вчасно не виплачується. Збитки місцевих бюджетів від невиплати зарплати вже становлять майже 18 мільйонів гривень. А це ставить під загрозу вчасне фінансування різних соціальних виплат, медицини тощо.

Одним зі стратегічних завдань, що нині постають перед нами, є недопущення зростання безробіття в регіоні. Сьогодні в області 41,2 тисячі безробітних, на одне робоче місце претендують 12 осіб. Це тривожні показники, які спонукають нас підтримувати підприємства, що нині мають можливість працювати, й створювати там нові робочі місця, забезпечувати умови для перепрофілювання звільнених працівників, надавати підтримку малому бізнесу й тим, хто тільки планує розпочати власну справу.

Обласна рада усвідомлює свою відповідальність перед жителями області. Тому ми тісно й плідно співпрацюємо з фахівцями облдержадміністрації, керівниками підприємств, представниками інших органів місцевого самоврядування, спілкуємося з людьми. Це дає можливість усебічно володіти ситуацією в області, розробляти й уживати заходів для розв’язання проблем, які турбують її мешканців.

– У лютому ухвалено два життєво необхідні документи для Харківщини: обласний бюджет і програму соціально-економічного розвитку. Які економічні показники та заходи щодо соціального розвитку краю заплановано в нинішньому році?

– Обсяг доходів обласного бюджету, згідно з рішенням облради, на 2009 рік встановлено в сумі 2,9 мільярда гривень відповідно до програми соціально-економічного розвитку. Обсяг промислового виробництва прогнозується на рівні 100,1 відсотка від минулого року. Це 3,4 мільярда гривень. Серед заходів для організації та забезпечення виконання основних показників Програми сприяння забезпеченню сталого функціонування промислового комплексу – моніторинг ситуації на бюджетоутворювальних підприємствах області та діяльності суб’єктів господарювання державної форми власності. Запроваджено програми для підвищення ефективності діяльності виробничих підприємств та виробництва за рахунок розвитку інвестиційної, інноваційної та маркетингової діяльності, ресурсозбереження. За січень–травень до зведеного бюджету області надійшло 2 788,5 мільйона гривень, або 101,4 відсотка від запланованої на цей період суми.

– Обласна рада порушувала питання перед Кабміном про недопущення скорочення фінансування видатків із державного бюджету. Наскільки нинішній бюджет області відрізняється від минулорічного? Які сфери залишилися недофінансованими? На чому доводиться економити насамперед?

– Загальна сума доходів обласного бюджету, нагадаю, це 2,9 мільярда гривень. Тобто на 568 мільйонів гривень менше порівняно з минулим роком. Економити доводиться передовсім на собі: держава зменшила фінансування видатків на утримання облради на мільйон гривень. А також на утримання місцевих рад, установ культури та мистецтва тощо. На цей рік у бюджеті зовсім не передбачено деяких субвенцій, які держава надавала торік. Приміром, на різницю в тарифах на теплову енергію, водопостачання та водовідведення минулого року було виділено 442,6 мільйона гривень, на соціально-економічний розвиток (будівництво та ремонт закладів соціально-культурного призначення, теплових мереж, водопостачання) – 73 мільйони.

– Чи приймалися якісь додаткові «антикризові» документи з метою соціально-економічного захисту населення краю, промисловості, малого бізнесу? І чи триває нинішнього року будівництво метрополітену?

– Депутати облради від Партії регіонів ще в листопаді минулого року виступили з ініціативою провести позачергову сесію, яка мала розглянути соціально-економічний стан Харківщини в умовах світової економічної кризи. На цій сесії облрада, з огляду на ознаки економічної кризи в області й неефективність заходів щодо стабілізації ситуації, доручила облдержадміністрації розробити комплекс дієвих заходів із запобігання розвитку негативних тенденцій в економіці регіону та із захисту населення від негативних проявів кризи. Також було ухвалене звернення до керівництва держави щодо вжиття невідкладних заходів для зупинення розвитку негативних тенденцій в економіці й забезпечення захисту населення в умовах кризової ситуації.

На виконання цього рішення фахівці облдержадміністрації, врахувавши пропозиції депутатів, розробили комплекс антикризових заходів, що був затверджений розпорядженням голови Харківської облдержадміністрації Арсена Авакова й поставлений на контроль. І вже в грудні 2008 року на сесії ми заслухали інформацію облдержадміністрації щодо його виконання. Депутати надали пропозиції, відповідно до яких ми рекомендували доопрацювати план антикризових дій. Окрім того, було створено робочу групу. До неї ввійшли депутати облради, фахівці облдержадміністрації, керівники провідних підприємств. За підсумками роботи напрацьовано рекомендації, які також увійшли до нової редакції програми дій.

У березні обласна рада, стурбована кризовою ситуацією, що склалася у фінансово-кредитній сфері України, реагуючи на численні звернення підприємців, які стали заручниками цієї ситуації, бо їхня діяльність, а відтак і майбутнє існування опинилися під загрозою, ухвалила відповідне звернення до Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів та Національного банку.

Питання протидії кризовим явищам в економіці постійно в полі зору депутатів облради. Ми тримаємо руку на пульсі життя регіону, аби мінімізувати негативні наслідки кризи для Харківщини й кожного її мешканця. Окремо хочу зазначити: вперше за 40 років будівництва метрополітену в Харкові держбюджетом на нинішній рік не передбачено його фінансування. Будівельна готовність пускової дільниці на сьогодні становить майже 78 відсотків, а деяких об’єктів на дільниці – 98 відсотків. Подальше зволікання з будівництвом метрополітену може призвести до непередбачуваних наслідків. Для нас будівництво Харківського метро – справа честі, тому докладаємо неабияких зусиль, щоб воно не припинялося.

– На початку року 75-річний ювілей відзначив колектив харківського заводу «Турбоатом». Відомо, що уряд не полишає наміру продати державний пакет акцій цього підприємства. Як повідомляє офіційний сайт Президента, Віктор Ющенко указом № 359/2009 зупинив дію свого ж попереднього указу № 1178/2008, яким заборонялася приватизація «Турбоатома», генеруючих компаній та низки інших об`єктів. Яка позиція обласної ради з цього приводу?

– «Турбоатом» завантажений замовленнями й стабільно працює. Його продукцією користуються на п’яти континентах земної кулі. Тож нинішній стан справ дозволяє нам бути впевненими в успішному майбутньому цього провідного бюджетоутворювального підприємства. І держава має докласти всіх зусиль для того, щоб зберегти право власності на такі підприємства, як «Турбоатом». Це питання не лише економічної доцільності, а й іміджу країни. Наша позиція однозначна: «Турбоатом» має залишатися в державній власності.

– На які нові енергозбережні технології планують перейти в регіоні?

– Торік на заходи з енергозбереження було виділено субвенцію з держбюджету в 36,1 мільйона гривень. На жаль, нинішнього року, як я вже зазначав, такої субвенції не передбачено. Харківщина має достатній науковий потенціал, щоб розробити передові технології енергозбереження. Більше того, наші вчені вже мають такі розробки. У лютому в Харкові відбулася науково-координаційна рада «Енергозбережні технології та альтернативні види енергії». На ній харківські вчені представили свої проекти й досягнення в цій галузі. Але без істотної матеріальної підтримки, зокрема з боку держави, всі винаходи, передові технології й досвід залишаються тільки теорією.

– Які плани має область щодо розвитку агропромислового комплексу?

– Агропромисловий комплекс – одна зі стратегічних галузей України. У ній закладено величезний потенціал. Деякі з керманичів нашої держави цього не усвідомлюють. Але, на щастя, це зрозуміло на місцях. Тому Харківська облрада приділяє особливу увагу розвиткові аграрного виробництва. У програмі соціально-економічного розвитку на 2009 рік, яку ми вже згадували, є окремий розділ, що стосується саме сільського господарства. Ставимо собі за мету підвищення рівня виробництва сільськогосподарської продукції і забезпечення нею населення. Основне завдання – забезпечити сільськогосподарські підприємства області тракторами та іншою необхідною технікою. До його виконання потрібно залучити промислові підприємства Харківщини й розробити умови проведення конкурсу з визначення сільгосппідприємств, яким буде надано часткову компенсацію за придбану нинішнього року техніку.

Особливу занепокоєність викликає стан цукрової галузі. Саме виробництво цукрового буряку завжди було провідною галуззю сільського господарства на Харківщині. Останніми роками вона, на жаль, у занепаді: зменшуються посівні площі, зупиняються цукрові заводи. Тож я особисто виступив із ініціативою звернутися до уряду про підтримку цукрової галузі в регіоні. Таке рішення прийняла облрада в жовтні минулого року. Я не бачу успішного майбутнього України без розвиненого сільського господарства.

– Іще на початку лютого ви звернулися до тодішнього міністра оборони Ю. Єханурова з проханням у найкоротші терміни розглянути звернення Харківської облради про недопущення виникнення надзвичайної ситуації  на 65-му артилерійському арсеналі в місті Балаклія. Після цього мала прибути спеціальна комісія для інспектування складів боєприпасів. Одне слово, «в Балаклії все спокійно», чи очікуватимемо на Лозову-2?

– Облрада прийняла це звернення після того, як до мене на прийом прийшла ініціативна група мешканців міста Балаклія, котрі проживають поруч із 65-м військовим арсеналом. До речі, цей, можливо, найбільший у Європі склад боєприпасів розташований у межах міста, тож зрозуміла стурбованість і мешканців Балаклії, і керівництва району. Адже будь-яка непередбачена ситуація на арсеналі може призвести до найтрагічніших наслідків. Після численних звернень нарешті до Харківщини завітала комісія Міноборони, очолювана виконувачем обов’язків першого заступника міністра оборони Валерієм Іваненком. Вона працювала 15–17 квітня й, крім арсеналу в Балаклії, відвідала військові склади в Малинівці Чугуївського району та в Шевченковому, а також арсенал у Лозовій, де торік сталася надзвичайна подія.

Я особисто був присутній під час відвідування комісією балаклійського арсеналу. Члени комісії відзначили високий рівень безпеки на цьому складі боєприпасів і професійність фахівців, які там працюють. Але залишається проблема його перевантаженості: за паспортної ємності в 150 тисяч тонн боєприпасів на складі їх зберігається 182 тисячі. Валерій Іваненко запевнив нас, що проблему буде розв’язано шляхом утилізації та передачі боєприпасів за призначенням у військові частини. Сподіваюся, Міноборони дотримається обіцянки й «другої Лозової» не буде.

– Сергію Івановичу, знаю, що, крім звернення стосовно Балаклії, черговою сесією облради прийнято ще чимало звернень до центральних органів влади. Які питання порушує в них депутатський корпус? Яка реакція перших осіб держави?

– Останні події в країні змусили Харківську облраду на минулій сесії прийняти звернення до Верховної Ради, Президента, Міністерства культури і туризму, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад щодо недопущення руйнування пам’ятників, пам’ятних знаків, військових поховань, обелісків, котрі відтворюють історію нашої країни. На мою думку, яку поділяють і більшість депутатів, ревізувати історію аморально. Тому вважаю це звернення своєчасним.

Активізація пропаганди євроатлантичної інтеграції в регіоні змусила Харківську облраду, яка не раз висловлювала чітку й тверду позицію щодо неприпустимості втягування держави в будь-які військові блоки, ухвалити заяву про недопущення поширення структур НАТО на території Харківської області. Наша позиція, викладена у зверненні, однозначна: заборонити діяльність установ Північноатлантичного альянсу в стінах навчальних закладів, вважаючи це приниженням статусу вищого навчального закладу як установи, що забезпечує освіту, навчання та виховання молодого покоління; домогтися заборони здійснення виконавчими органами влади будь-яких дій, спрямованих на підтримку поширення діяльності структур НАТО в регіонах країни до проведення всеукраїнського референдуму з питання вступу України до НАТО.

– Нещодавнє рішення УЄФА затвердити Харків, Донецьк і Львів містами, що прийматимуть матчі європейської футбольної першості 2012 року, мало широкий суспільний резонанс. Щоправда, керівництво федерації зауважило: це відбудеться в тому разі, якщо до кінця листопада буде враховано зауваження щодо будівництва готелів, стадіонів, аеропортів та інших інфраструктурних об’єктів. Сергію Івановичу, якими є шанси Харківщини приймати Євро-2012, адже це передовсім залежить від фінансування. Тобто інвестори, як відомо, гроші вкладають, а що відбувається з коштами, обіцяними Прем’єр-міністром?

– Харківщина мала шанс потрапити до списку міст, які прийматимуть фінальну частину Євро-2012, і завдяки скоординованим діям усіх гілок влади ми ним скористалися. Отже, досвід мобілізації зусиль у нас є, але, як то кажуть, спочивати на лаврах зарано. Рішення УЄФА накладає на нас величезну відповідальність і потребує ще більшої концентрації зусиль на шляху до мети. Часу, звісно, залишилося мало, а зробити треба ще дуже багато. На жаль, досі ми так і не отримали жодних коштів від держави. Усі роботи профінансовано спонсорами та коштом обласного й міського бюджетів. На державну допомогу поки що не розраховуємо. Але від самого початку підготовки до Євро-2012 ми не чекали державної підтримки, а все робили власними силами й змогли виконати необхідний обсяг робіт.

Можливо, після того, як Харків включили до списку міст, де відбуватимуться матчі фінальної частини чемпіонату, держава повернеться до нас обличчям і надасть додаткові кошти на будівництво стадіону «Металіст» і харківського аеропорту. Утім, підготовчі до Євро-2012 роботи тривають у повному обсязі. Розпочата реконструкція готелів, будуються нові. Є всі підстави вважати, що Харківщина успішно досягне поставленої мети.

– Слобожанщина славиться науковим потенціалом. Як розвиткові науки сприяють органи представницької та виконавчої влади?

– Харківська наука – предмет нашої особливої гордості. Це й вікові освітянські традиції, й всесвітньо відомі вчені, й сучасні наукові школи. Але для нас головним завданням є не лише розвиток науки і підтримка науковців, а й створення гідних умов, аби наші вчені, особливо молоді, працювали саме на Харківщині, прославляли та збагачували рідну землю. Для цього ми маємо вчитися триматися на світовому інтелектуальному ринку, де конкуренція не менша, ніж на будь-якому іншому.

Тож робимо все від нас залежне для збереження наукового потенціалу краю, підтримуємо молодих науковців. Нещодавно нагородили лауреатів обласного конкурсу «Найкращий молодий науковий працівник Харківщини». 11 його переможців отримали гранти для продовження наукових досліджень. Водночас вважаю: потрібна цілеспрямована державна політика підтримки науки, а надто – талановитої молоді.

– Недавно відбулося засідання Консультативно-дорадчої ради при голові обласної ради, учасники якого одностайно підтримали проект звернення до Національного комітету з питань телебачення і радіомовлення, а також до керівників регіональних засобів масової інформації та журналістів. Про що йдеться в документі?

– Телебачення, як найпопулярніший засіб масової інформації, має великий вплив на формування громадської думки та суспільних настроїв, на ціннісні, інтелектуальні, поведінкові аспекти людського життя. Той негатив, що «виливається» на громадян з телеекранів, формує в суспільстві атмосферу непевності, послаблює здатність до співчуття тощо. Особливо непокоїть факт, що більшість таких програм доступні найуразливішій частині глядацької аудиторії – дітям і підліткам, психіка та світогляд яких лише формуються. У зв’язку з цим нагадаю, що в пункті 2 статті 6 Закону «Про телебачення і радіомовлення» йдеться про недопущення використання телерадіоорганізацій для «…необґрунтованого показу насильства; трансляції програм або їх відеосюжетів, які можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, якщо вони мають змогу їх дивитися». Але ж найістотніша функція ЗМІ полягає у формуванні моральних ціннісних орієнтирів сучасного суспільства. Тому Консультативно-дорадча рада з питань місцевого самоврядування при голові Харківської обласної ради ініціювала створення дослідницької соціологічної групи для здійснення моніторингу контенту харківських телеканалів за певними критеріями: пріоритетні теми та проблеми; форма їхнього подання в ефір; кількісні дані про демонстрування різних форм насильства тощо. Таке дослідження дасть об’єктивні дані та підстави для формування інформаційної політики телевізійних організацій. А його результати мають оприлюднюватися з метою формування громадської думки про діяльність телеканалів.

Наше спільне завдання – підтримувати суспільний оптимізм, а не депресивні настрої. Сформувати таке комунікативне середовище, що допомагатиме кожній людині усвідомити свою цінність і суспільну корисність, мати впевненість у завтрашньому дні.

До речі, 1 червня, у День захисту дітей, я вийшов з ініціативою запровадити Дитячий телевізійний фестиваль «Дитятко». 25 червня депутати на сесії підтримали мене в цьому питанні. До участі в ньому ми запрошуємо дитячі творчі телевізійні студії, колективи та окремих авторів зі всієї України й близького зарубіжжя; телевізійні компанії та об’єднання, які роблять програми для дітей. Фестиваль відбудеться в Харкові наприкінці вересня, участь у ньому безкоштовна.

Ми хочемо привернути увагу державних, громадських і комерційних структур до проблем дитячого виховання, духовного розвитку і процесів формування особистості шляхом інформування через електронні ЗМІ. Саме від нас сьогодні залежить, яким буде наше суспільство в майбутньому, на яких духовних, етичних, культурних принципах виховуватимуться наші діти та онуки.

– Дякую за розмову.

Інтерв’ю взяла
Світлана ФІЛОНЕНКО.