№11, червень 2009
Із часу відновлення державної незалежності в Україні триває дискусія щодо реформування адміністративно-територіального устрою.
Спроби оцінити основні параметри адміністративно-територіальної структури України періодично робилися, й майже кожен із дослідників цього питання вказував на невідповідність нинішнього адміністративно-територіального устрою демократичним принципам територіального управління. Однак масштабні дослідження досі не спонукали до практичної оптимізації адміністративно-територіальної структури, зокрема через розбіжності в концептуальних підходах до її здійснення та брак системності в таких спробах. Низка науковців висновки щодо напрямів раціоналізації адміністративно-територіальної структури формулювала лише на основі деяких, іноді навіть вирваних із контексту, параметрів і критеріїв.
Особливістю цієї колективної монографії є спроба систематизувати наявні підходи до характеристики адміністративно-територіальної структури України та окремих результатів. Це уможливить формування об’єктивної картини адміністративно-територіальної системи та прогнозування подальших шляхів її реформування.
Варто звернути увагу на важливість здійснення адміністративно-територіальної реформи для функціонування системи державного управління загалом, її впливу практично на всі сфери суспільного життя, що й обґрунтовано в першому розділі. Адже проблема проведення та законодавчого забезпечення такої реформи постала не просто як наслідок бажання деяких юристів поширити законотворчий процес на сферу відносин між центральною та регіональною владою, а як необхідний результат загальної демократичної трансформації Української держави, системи державного управління й просторової організації публічної влади.
Як слушно зазначено в другому розділі монографії, за межами наукових досліджень залишилися такі проблеми, як зв’язок сучасного стану та перспектив розвитку адміністративно-територіального устрою із сучасним розвитком суспільства, проблемами проведення економічних, політичних та інших реформ і загалом – із особливостями сучасного етапу розвитку людства. Крім того, автори зробили спробу виявити закономірності циклічного розвитку системи адміністративно-територіального устрою.
На основі здійсненого у третьому розділі ґрунтовного аналізу всіх чинників і критеріїв, котрі визначально впливають на функціонування територіальної системи, встановлено, на якому етапі суспільної трансформації перебуває Україна й наскільки нинішня адміністративно-територіальна структура відстає від моделей територіального управління, що утвердилися останніми роками.
Аналіз європейського досвіду свідчить: саме ті країни, що успішно здійснили адміністративно-територіальну реформу та зміцнили систему місцевого самоврядування, змогли досягти високого рівня соціально-економічного розвитку й сформувати громадянське суспільство. Тому монографія цілком закономірно завершується розділом, присвяченим вивченню процесів реформування адміністративно-територіального устрою та системи місцевого самоврядування в країнах Євросоюзу.
Отже, монографія «Політико-правові проблеми адміністративно-територіальної реформи в Україні», підготовлена у відділі правових проблем політології Інституту держави і права імені В. М. Корецького, є однією з перших спроб комплексного, системного підходу до дослідження проблеми оптимального адміністративно-територіального устрою України.
Хотілося б висловити побажання, щоб результати цього вельми цікавого й корисного дослідження було використано для розробки відповідних нормативно-правових актів, спрямованих на вдосконалення політичної системи України. Правильно проведена адміністративно-територіальна реформа сприятиме зростанню ролі місцевого самоврядування, що, у свою чергу, може задати новий вектор змінам в управлінні державою. На відміну від конституційної реформи 2004 року, вона проводитиметься не з верху до низу, а з низу до верху.
Рецензована монографія, з погляду комплексного підходу до розробки та реалізації адміністративно-територіальної реформи, інтеграції знань із суміжних галузей наук, а також зростання наукового впливу на діяльність влади, є надзвичайно цінною й варта уваги не лише науковців, а й насамперед політиків, законодавців і державних службовців.
Автор: Михайло Баймуратов
Архів журналу Віче
№10 | |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Байден відмовляє Ізраїль від ударів по нафтових об’єктах Ірану
"Торгова війна" ЄС і Китаю, Молдову лякають путчем, рішення ЄС про сосиски: новини дня
Литва визнала Корпус вартових ісламської революції терористами і закликала ЄС брати приклад
Оборонний бюджет Польщі на 2025 рік буде рекордним
Фіцо мріє про "нормальні відносини з РФ" після війни в Україні
Україна отримала систему Patriot від Румунії
У Польщі вітають крок України в бік відновлення ексгумацій жертв Волинської трагедії
Сибіга і Сікорський не мали у Варшаві офіційної зустрічі, але перетнулись на "дружню розмову"
У Франції відхилили ініціативу ультралівих щодо імпічменту Макрону
Суд ЄС підтвердив законність заборони на юридичні послуги для російських компаній