Кризу викликали на килим

Раціональні ідеї, висловлені під час організованих Комітетом Верховної Ради з питань економічної політики слухань «Про соціально-економічне становище в реальному секторі економіки та пропозиції щодо антикризових заходів в Україні», рекомендуватимуть урядові для втілення в антикризовій програмі.

На думку голови парламентського комітету Олександра ТкаЧенка, скрутна економічна ситуація в Україні значною мірою спричинена тим, що уряд зробив ставку на зарубіжну допомогу замість створення умов для національного інвестора.

Першочерговим завданням влади на нинішньому етапі О. Ткаченко вважає реалізацію скоригованої регіональної політики, що має привести передусім до відродження сільських територій. З-поміж інших він виокремив такі заходи: розширення повноважень територіальних громад, збільшення місцевих бюджетів, трансформація системи місцевих податків і зборів, удосконалення механізмів перерозподілу податкових платежів та міжбюджетних трансфертів.

О. Ткаченко поінформував присутніх, що комітет звернувся до облдержадміністрацій із пропозицією визначити підприємства промисловості та аграрного сектору, які могли б за певної підтримки з боку держави дати поштовх економічному та соціальному розвиткові регіонів.

Заступник міністра економіки Сергій Романюк аналізував невтішне економічне становище в країні, ілюстрував викладки конкретними прикладами. «Торік на «Сумихімпром» надійшли замовлення на 180 тис. тонн добрив, а викуплено лише 10 тис. тонн», – повідомив він, розповідаючи про хімічну галузь.

С. Романюк вважає, що пріоритетними нині мають стати інфраструктурні проекти та проекти з енергозбереження. Слід також мінімізувати податкове навантаження на реальний сектор економіки, всіляко підтримувати внутрішній ринок. Ідеться, зокрема, про державні гранти в сумі 37 млрд. гривень, які буде спрямовано на будівництво доріг і здійснення інших інвестиційних проектів, передбачених програмою підготовки до проведення в Україні фінальної частини Євро-2012.

Посадовець звернувся до народних депутатів із проханням підтримати урядову програму подолання впливу на Україну світової фінансово-економічної кризи, закликав до конструктивної співпраці уряду, Національного банку та Верховної Ради.

Оптимістичнішим був виступ першого заступника міністра аграрної політики Юрія Лузана. Він повідомив, що на початку 2009 року збереглася позитивна динаміка в сільськогосподарському виробництві. «Аграрний ринок уже почав нести золоті яйця. І логіка підказує, що позитивні зрушення в АПК держава зобов’язана у своїх же інтересах активно підтримувати», – наголосив Ю. Лузан.

За його словами, порівняно з минулим роком видатки з держбюджету на галузь зменшилися на 7,5 млрд. і становитимуть 8,8 млрд. гривень. Фінансування програми з підтримки виробництва продукції рослинництва та тваринництва скоротилося у 5,4 разу, а зі здешевлення кредитів – у 3,5.

Урядовець подякував народним депутатам за ухвалення антикризових законів, які забезпечили захист внутрішнього ринку від іноземної сільськогосподарської продукції та зберегли пільги в оподаткуванні аграрного сектору, висловив упевненість у підтримці всіх законодавчих ініціатив Міністерства аграрної політики.

Розвиток внутрішнього ринку, зокрема аграрного виробництва, підтримав і директор Інституту аграрної економіки академік Петро Саблук.

За даними першого заступника міністра промислової політики Віталія Немилостивого, у структурі експорту нашої країни переважають низькотехнологічні й напівсировинні товари, що значно залежать від мінливості зовнішньої кон’юнктури. Крім того, переважна частина української продукції не відповідає європейським стандартам якості, тому в близькій перспективі не варто сподіватися на входження вітчизняних товаровиробників на ринок Євросоюзу.

Перспективним напрямом промисловості В. Немилостивий назвав літакобудування: «Це чи не єдина сфера високотехнологічного промислового виробництва, де ми маємо замовлення на 5 років наперед».

Заступник міністра регіонального розвитку та будівництва Дмитро ІсаЄнко у виступі докладно зупинився на роботі новоствореної, очолюваної особисто Прем’єр-міністром Ю. Тимошенко Ради з питань подолання наслідків впливу світової фінансової кризи на будівельну галузь. Один зі способів розв’язання проблеми рада вбачає в державному фінансуванні недобудованих об’єктів із високим ступенем готовності. «В 2009 році ми плануємо добудувати будинки, готові на 70 і більше відсотків, у 2010-му – на 50 відсотків», – розповів Д. Ісаєнко.

За його словами, нині для цього відібрано 400 об’єктів. Вартість їхньої добудови перевищує 7,5 млрд. гривень, а є лише 3 млрд., та «якісь зрушення в житловому будівництві» представник Мінрегіонбуду прогнозує.

Негативну тенденцію констатував голова Державного агентства України з інвестицій та інновацій Віктор ІвЧенко: збільшення на початку минулого року іноземних інвестицій змінилося значним їхнім відпливом у четвертому кварталі – майже на 1,9 млрд. доларів США.

Проте В. Івченко навів приклад «Київської політехніки», де триває реалізація 40 інноваційних проектів. На черзі – створення науково-технологічних парків з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності: новітні машини розроблятимуть у Дніпропетровську, а матеріали – в Харкові, виробництвом нових видів продуктів харчування займуться на Київщині, передбачено збільшити транзитний потенціал Одеси, оптимізувати природокористування.

Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічної політики Ірина АкІмова вважає, що, з огляду на недосконалий державний бюджет, уряд має вдосконалювати регуляторну політику. «Спростити режим перевірок, сертифікацій, ліцензування, не вдаватися до посилення податкового тиску. Це не настільки дорого, як братися за реалізацію інфраструктурних проектів», – зауважила І. Акімова.

Однак найбільшу біду для підприємництва політик вбачає у відсутності дієвої системи захисту прав власності. Лише судова реформа може розв’язати вкрай наболілу проблему.

Директор представництва Світового банку в Україні Мартін Рейзер пообіцяв уже цьогоріч підтримати нашу економіку грошима: 750 млн. доларів буде спрямовано на реабілітацію українських банків і близько 1 млрд. – на здійснення інфраструктурних проектів. Водночас зарубіжний фінансист закликав народних депутатів ухвалити закон про «правильну систему банкрутства для підприємств, які змушені будуть піти з ринку».

Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічної політики Сергій Осика висловив сумнів у достовірності статистичних даних, якими оперують в Україні: «У нас досі немає ефективного бухгалтерського обліку, що значно ускладнює розробку будь-яких антикризових заходів».

Міністр з питань ЖКГ Олексій КуЧеренко звернувся до парламентаріїв із закликом прийняти у другому читанні програму реформування галузі та інші важливі законопроекти, які також очікують на ухвалення у Верховній Раді. «Нам потрібно повертатися до кооперативів, товариств індивідуальних забудовників, створювати ощадно-будівельні каси», – підсумував він свій виступ.

Уряд і парламент мають спрямувати всі зусилля на поліпшення умов роботи вітчизняних виробників, переконаний член Комітету Верховної Ради з питань економічної політики Георгій Скудар. При цьому він зазначив, що чимало підприємств випускають конкурентоспроможну продукцію. Народний депутат навів приклад Новокраматорського машинобудівного заводу, який 90 відсотків виробленого обладнання продає за кордон, зокрема в Японію, Німеччину, Італію. Лише розвиток власного виробництва здатен ліквідувати негативний торговельний баланс, котрий, за словами Г. Скударя, становить 18,5 млрд. доларів.

Автор: Юрій ПОТАШНІЙ