№5, березень 2009

А ви любите Україну?

Мені здається, що щастя моє розділилося на дві половинки. Одна наповнена світлими почуттями від того, що я народилася в Житомирі, прекрасному українському регіоні, серед добрих і працьовитих людей. Це моя стихія й купіль.
А друга половинка пов’язана з унікальною атмосферою Криму, де живу нині й працюю на благо рідної країни.
Я горда тим, що в моїх жилах тече кров, напоєна соками землі, де зростала Роксолана, яка своєю мудрістю й стійкістю зробила для України набагато більше, ніж усі гетьмани й війська разом узяті.

Її світлий образ надихає не одне покоління українських жінок, допомагаючи зберігати їхні моральні засади та обстоювати  кращі традиції  народу. Нашій  жінці більше властиво жити душею – це дає їй сили щиро любити й устигати все,  на роботі й удома бути завжди на висоті. Це наша жінка у важкі дев’яності на турецьких і польських просторах опановувала ази економіки. Не жаліючи себе,  на власних плечах везла до України  товари, що мали попит, насичуючи ринок усім необхідним. Кожна із них тоді рятувала себе й власну родину, а загалом вийшло, що врятували Батьківщину, гідно виконавши місію берегині домашнього вогнища.

Як усім жінкам-підприємцям, мені доводиться дуже багато працювати й мало відпочивати. Але я впевнена, що це обов’язок усіх, хто любить Вітчизну, відчуває цю землю своєю Батьківщиною й хоче зробити для неї щось добре. Навіть за  нинішньої складної  ситуації у нас з’явилося безліч можливостей реалізувати свої знання й  досвід. Ми живемо в чудові часи, що дає можливість якісного зростання й удосконалення.

Кожний день ставить перед нами різні завдання – прості й складні. Особисто я не боюся виконувати другі, тому що саме вони  допомагають мені вдосконалювати свої знання.

Україна – відкрита країна.  Ми йдемо своїм шляхом. Будуємо нові відносини. Реформи й зміни – складний період у людському житті. Тут і перемоги, і поразки, і часті розчарування. Хтось вирішує для себе діяти, хтось – перечекати негоду. Я не зупинятимуся, тим паче не оглядатимуся. Постараюся зберегти й примножити успіхи свого підприємства.

Криза, на мою думку, є ніби трампліном для здобуття  нових можливостей, для нових горизонтів. Люблю дивитися, як хазяйнує моя бабуся. У неї все розраховано до копійки. Щомісячні доходи вона розкладає в чотири конвертики, тобто визначає суворий ліміт своїх витрат на чотири тижні. За їхні рамки намагається не виходити. Понад те, примудряється заощадити, відкласти на подарунки дітям та онукам. Теорія й практика «за здорову економіку» нашого домашнього «академіка» допомагає мені працювати, долати труднощі, прогнозувати, орієнтуватися на безперечний успіх.

Я мрію зробити ще більше для Севастополя, Криму й країни загалом. Моя діяльність спрямована частково на залучення інвестицій. Ця робота потребує  багато знань і сил. Потрібні надійні партнерські зв’язки. Налагодити їх не так просто, а втримати набагато складніше. Хоч би де я опинилася за волею долі, як завжди, віддаватиму свої сили на благо України.

Активна участь у процесах, що відбуваються сьогодні в нашому суспільстві, дає можливість піднятися й зміцніти. Ніщо не відбувається в нашому житті безпричинно.

Ми живемо в часи інформаційних технологій і глобального суспільства... У попередньої генерації не було таких можливостей, щоб проявити й перевірити себе на якість. А  ми вже сформувалися в незалежній країні, в яку народ уклав свої щирі почуття – віру, надію й любов.  У цих умовах майже неможливо зламати характер, якщо він у людини є. Свої лідерські якості можна виявити всюди, обстоюючи  проекти, відкриваючи нову справу, захищаючи інтереси України.

Перед нами відкритий світ і в ньому безліч можливостей для реалізації своїх планів. Хтось шукає скарби й гроші, а хтось – шлях до досконалості.

Сьогодні ми не можемо дорікати, що жінку не допускають до влади. Подивіться, скільки їх  в уряді, парламенті, в усіх урядових структурах – красивих, розумних, інтелігентних. За неї не соромно ніде й ніколи. А найцінніше в нашій жінці те, що її не полишає бажання бути коханою дружиною, мамою, бабусею. Незважаючи на зайнятість, вона чутливо реагує на увагу з боку чоловіка. Гарне ставлення до неї, щиру вдячність за її вічну суєту.

Віками жінки створювали  середовище, що не дало Україні цілковито зникнути. Вони зробили це попри всі  перешкоди – століття воєн, репресій, голодомору й часи випробувань, коли їх арештовували чи убивали за те, що вони захищали культурну спадщину, мову, релігію і власний спосіб життя. Україна в епоху Київської Русі була центром економічного добробуту, освіти й культури. Члени української князівської сім’ї мали родинні зв’язки з видатними монаршими династіями Європи.

Я переконана, що в усі роки страждань і репресій саме українські жінки взяли на себе турботу про сім’ю та забезпечення її добробуту. Вони дбали про освіту, здоров’я дітей і суспільства. Саме вони передавали наступним поколінням релігійні й моральні цінності.  Ці надбання й стали підґрунтям  для створення цивілізованого й успішного суспільства. Українські жінки протягом усієї нашої історії захищали й обстоювали національні цінності для українського народу.

Автор: Оксана КОЛЕСОВА

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Сьогодні, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Сьогодні, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Сьогодні, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Сьогодні, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Сьогодні, 28 березня

Чехія виділить кошти на свою ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України Сьогодні, 28 березня

ЄС розблокував пільги для України, Косово йде в Раду Європи, "коаліція бронетехніки": новини дня Сьогодні, 28 березня

ЗМІ: Заява Макрона про відправку військ в Україну розлютила американських посадовців Вчора, 27 березня

Словенія приєднається до ініціативи Чехії із закупівлі снарядів для України Вчора, 27 березня

Естонія готова підтримати прем’єра Нідерландів на посаду генсека НАТО Вчора, 27 березня