Економічна криза не спростовує права на працю

Парламентські слухання «Про стан дотримання конституційних гарантій трудових прав громадян», підготовлені й організовані Комітетом Верховної Ради з питань соціальної політики та праці, відбулися 10 грудня 2008 року, наступного дня після обрання Голови. Хотілося б думати, що й самі слухання мали стати рятівними для тих, чиї права брутально порушують масовими звільненнями, мовляв, через кризу. Захід приурочили до 60-річчя Загальної декларації прав людини. Та в Україні, очевидно, «ера сподівань на право кожного бути вільною людиною, жити у світі без насильства, війн, дискримінацій та бідності», як визначив роль цього документа, відкриваючи слухання, Голова Верховної Ради Володимир Литвин, відкладається.

2008 року державні інспектори праці здійснили близько 38 тис. перевірок на підприємствах, в установах та організаціях, де працюють майже 4 млн. осіб. Виявлено 140 тис. порушень трудового законодавства та законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Із них 80 тис. (57%) — порушення трудового законодавства щодо оплати праці, 26 тис. (19%) — порушення тривалості робочого часу й часу відпочинку, 12,3 тис. (9%) — недотримання трудових договорів, 9,2 тис. — неналежне ведення трудових книжок, 4 тис. — порушення під час укладання чи виконання колективних договорів.

Яскравим підтвердженням цього висновку став виступ Омбудсмана Ніни Карпачової.

— Через бідність унеможливлюється дотримання багатьох прав і свобод людини, — наголосила вона. — Сьогодні близько 70 відсотків населення України за критеріями Світового банку належать до категорії бідних: людина живе менш ніж на три долари на добу.

За словами Ніни Карпачової, близько 1,5 млн. українців нині отримують заробіток, який не перевищує встановлений законом прожитковий мінімум (669 гривень). А вплив глобальної фінансово-економічної кризи звів нанівець усі сподівання на соціальну справедливість.

— Щодня відбувається звільнення 7 тис. найманих працівників, знижується рівень заробітної плати. За соціологічними дослідженнями, кожен другий громадянин уже почав економити на харчуванні й близько 20 відсотків — на медикаментах, — зауважила Омбудсман.

За її даними, масові звільнення та зменшення рівня оплати праці призвели до скорочення надходжень до Пенсійного фонду, який уже недоотримав майже півмільярда гривень. Тому Омбудсман пропонує якнайшвидше вжити адекватних заходів, аби не допустити затримок із виплатою пенсій.

Комітет ООН з прав дитини має дуже серйозні претензії до України через нехтування нею стандартів у цій сфері. Досі національне законодавство не відповідає вимогам Конвенції Міжнародної організації праці, якою встановлюється мінімальний вік (16 років) дітей, які працюють.

— В Україні за деяких обставин дозволено працювати з 14 років, і як наслідок нині маємо 400 тис. дітей, котрих щодня експлуатують, — підкреслила Уповноважений з прав людини.

— Через світову фінансову кризу, яка охопила й Україну, немає можливості встановити мінімальну заробітну плату на рівні прожиткового мінімуму для працездатної особи, хоча це з початком 2009 року й передбачалося, — поінформував присутніх заступник міністра праці та соціальної політики Віктор Онищук. — Тож розмір мінімальної зарплати коригуватиметься лише відповідно до індексу інфляції.

Загалом по Україні середньомісячна заробітна плата становила 1 тис. 787 гривень (дані за січень—жовтень 2008 року), що на 37 відсотків більше, ніж за відповідний період 2007 року.

Міністерство праці і соціальної політики вважає стан додержання норм і положень трудового права незадовільним, зауважив В. Онищук. За підсумками перевірок державні інспектори праці дійшли висновку, що майже 90 відсотків роботодавців порушують вимоги трудового законодавства. Найбільша частка порушень припадає на організації та установи приватної форми власності, а за видами діяльності — на суб’єкти оптової та роздрібної торгівлі, промислові й сільськогосподарські підприємства.

За результатами перевірок складено та передано до суду 25 тис. протоколів про адміністративні правопорушення. За поданнями правоохоронних органів порушено 873 кримінальні справи. Загалом до адміністративної відповідальності притягнуто майже 32 тис. посадових осіб підприємств — порушників трудового законодавства.

Промовець повідомив, що майже на половині (45 відсотків) перевірених підприємств виявлено порушення трудових прав жінок. Так, жінки залучалися до роботи в нічний час, працювали на важких роботах і роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами.

Одне з найважливіших питань, які перебувають на постійному контролі уряду, зазначив заступник міністра, — вчасність виплати заробітної плати. Станом на 1 листопада 2008 року загальна сума заборгованості із зарплати становила 1 млрд. 44 млн. гривень. До того ж лише протягом жовтня її рівень збільшився на 194 млн. (23 відсотки).

На думку В. Онищука, необхідно створити інститут трудових судів, які дадуть змогу найманим робітникам без надмірної тяганини відстоювати свої права в судовому порядку. Заступник міністра наголосив на потребі посилити адміністративну відповідальність власників і керівників підприємств за порушення вимог законодавства про працю, зокрема за невчасну виплату або безпідставну невиплату заробітної плати, стипендій, пенсій.

Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці Василь Хара, виступаючи з доповіддю, визнав, що порушення елементарних прав працівників в Україні є звичайним явищем. Близько 40 відсотків трудівників протягом трьох останніх місяців зіткнулися з проблемою невиплати заробітної плати. Ситуація ускладнюється там, де зарплату видають у конвертах. У приватному секторі «тіньову» оплату праці, за його словами, практикують 96 відсотків підприємців.

Голова профільного комітету розкритикував соціальну політику Кабінету Міністрів, котрий подекуди приймає «антинародні» документи. Як приклад В. Хара навів постанову № 939:

— Нею передбачається встановити робітникам першого тарифного розряду посадові оклади в розмірі 545 гривень, що є подвійним порушенням законодавства. Проте в законі записано: мінімальна заробітна плата — це плата за некваліфіковану працю. Тариф же першого розряду має бути підвищеним. Запровадження такої зміни фактично означатиме заморожування заробітної плати, адже пропонується підвищити тільки мінімальну зарплату, всі інші тарифні ставки й розряди в 2009 році не переглядатимуть.

За словами В. Хари, у 2008 році збільшилася кількість нещасних випадків, що спричинили смерть: у першому півріччі на підприємствах країни загинув 501 робітник. Аналіз свідчить: 65 відсотків смертей на виробництві сталося з організаційних причин, 23 — з технічних і лише 11 відсотків — з вини самих працівників.

В. Хара не міг оминути проблему безробіття в Україні, яка через кризу стала набувати загрозливих масштабів:

— Кількість працівників, що перебувають на обліку в службах зайнятості, тільки в жовтні збільшилася на 13 тис. І це не рахуючи робітників, відправлених у вимушені відпустки (в жовтні їх налічувалося 321 тис.). У режимі неповного робочого дня працювало 270 тис. осіб.

На переконання народного депутата, слід негайно вжити заходів, які стимулювали б розвиток економіки, зокрема скоригувати податкову політику. В. Хара розповів, що, наприклад, у Росії вже з 2009 року значно послабиться податковий прес на підприємства.

— У нас усе робиться навпаки: вітчизняного товаровиробника податками фактично задавили, — додав він.

Рівень як смертельного, так і загального травматизму в Україні надзвичайно високий і не відповідає показникам розвинених країн. Про це у своєму виступі зазначив голова Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду Сергій Сторчак:

— За ризиком загибелі на 100 тис. працівників ми маємо один із найвищих показників — шість. Порівняно з Великою Британією це в 8,5 разу більше, з Японією — у 3 рази, з Німеччиною — більш як удвічі.

Роботодавця потрібно зацікавлювати у створенні безпечних і здорових умов праці, а не лише карати штрафами, вважає С. Сторчак. На це орієнтована й більшість законодавчих ініціатив, з якими виступив держкомітет після відновлення його роботи у статусі центрального органу виконавчої влади.

— Ініціюємо внесення змін до Закону «Про соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві», котрими запроваджується диференціація страхових внесків залежно від рівня виробничого травматизму та професійної захворюваності на підприємстві. Адже в разі страхового випадку всі виплати на себе беруть фонди, а підприємства сплачують до нього однакові внески, попри різну кількість таких випадків. Пропонуємо внести зміни й до Адміністративного кодексу, щоб збільшити суми штрафів за порушення законодавства з охорони праці.

Іще одна важлива законодавча ініціатива стосується Закону «Про основні засади здійснення державного нагляду у сфері господарської діяльності». Адже відповідно до його норм інспекційні перевірки можуть здійснюватися лише раз на п’ять років. Більше того, підприємство потрібно попередити про це за 10 днів.

— Такі норми суперечать міжнародному законодавству, де чітко прописана необхідність проведення перевірок державними інспекторами в будь-який час. Тому ми підготували зміни до цього закону й подали до Верховної Ради. Просимо парламент розглянути законопроект як один із першочергових, — звернувся до народних депутатів С. Сторчак.

Від фракції КПУ на слуханнях виступив народний депутат України Спірідон Кілінкаров. Він вважає, що нинішні умови праці та стан дотримання трудових прав в Україні нагадують «хрестоматійні зразки епохи дикого капіталізму й первісного накопичення капіталу».

— Ми виступаємо за підвищення мінімального розміру зарплати до прожиткового рівня, підтримуємо запровадження погодинної оплати праці, диференціацію податкового навантаження залежно від рівня доходів, — озвучив позицію своєї фракції щодо поліпшення становища найманих робітників С. Кілінкаров.

Навіть проект нового Трудового кодексу перетворює роботодавця на справжнього рабовласника, зауважив він. Чому? На 10 годин збільшується робочий тиждень, спрощується механізм звільнення працівників, виникають передумови до фіктивної ліквідації підприємства; нова редакція Трудового кодексу принижує роль профспілок, зводить нанівець інститут колективного договору.

— Саме з цих причин наша фракція не підтримала прийняття в першому читанні проекту Трудового кодексу, внесла низку пропозицій, спрямованих на реальний законодавчий захист права трудящих на працю і справедливу оплату, — наголосив С. Кілінкаров.

Народний депутат України Лілія Григорович присвятила виступ  презентації проекту закону про соціальний захист працівників в умовах кризи, розроблений у фракції «НУ—НС». Суть документа в тому, що Фонд держсоцстрахування на випадок безробіття мусить долучитися до матеріального забезпечення працівників, які перебувають у довготривалих безоплатних відпустках. Згідно із законопроектом такі люди мають отримувати дві третини посадового окладу.

Л. Григорович висловила жаль, що досі не вдалося прийняти закон «Про загальнообов’язкове державне медичне соціальне страхування», який забезпечить прогресивні зміни в галузі охорони здоров’я. За словами народного депутата, цей законопроект поданий до Верховної Ради ще рік тому.

Представник депутатської фракції Партії регіонів Олександр Стоян уніс кілька пропозицій, які, на його думку, у складній економічній ситуації могли б зберегти робочі місця. По-перше, слід створити державний фонд підтримки малого та середнього бізнесу, що надавав би пільгові кредити для започаткування, наприклад, невеликих майстерень. Кошти на цю програму уряд мусить виділити з траншу, отриманого від Міжнародного валютного фонду. По-друге, необхідно всіляко підтримувати вітчизняного товаровиробника. Допомога від держави має надаватися лише за дотримання двох умов: роботодавець повинен зберегти всі робочі місця й не зменшувати рівня заробітної плати. По-третє, треба негайно розробити державну програму зайнятості. Адже, за словами О. Стояна, безробіття значно посилиться, коли з-за кордону повернуться 4—5 млн. кваліфікованих робітників.

Генеральний директор Федерації роботодавців України Володимир Грищенко звернув увагу учасників слухань на вкрай несприятливі умови ведення бізнесу в нашій державі, навівши дані недавнього дослідження Світового банку, відповідно до якого Україна посідає 145-те місце з 170 можливих.

— Виявилося, що умови для розвитку нашої національної економіки набагато гірші, ніж у таких країнах, як Гондурас і Папуа—Нова Гвінея, — зауважив В. Грищенко.

Він розповів, що Федерація роботодавців звернулася до Кабміну з пропозицією створити антикризовий тристоронній комітет, до якого ввійшли б представники влади, роботодавців і профспілок.

— Однак ось уже декілька місяців ми не можемо достукатися до керівництва уряду, щоб викласти свої пропозиції щодо подолання кризи, — бідкається В. Грищенко.

На думку заступника голови Федерації профспілок України Григорія Осового, перед власниками підприємств слід жорстко поставити вимогу: не скорочувати робочі місця, зберегти кадровий потенціал.

— Якщо втратимо це, не буде коштів ані на виплату пенсій, ані на соціальний захист малозабезпечених, — зазначив Г. Осовий.

Він вважає помилкою позбавлення профспілок у 1994 році права на здійснення державного нагляду у сфері охорони праці.

— Ну не можуть контрольні державні органи дійти до кожного суб’єкта господарської діяльності, тоді як профспілки діють практично на всіх великих і середніх підприємствах, — каже Г. Осовий.— Тому необхідно на законодавчому рівні відновити контрольні функції профспілок. Так робиться в усьому світі, адже міжнародна конвенція за номером 150 передбачає передачу частини контрольних функцій громадськості.

Голова Конфедерації вільних профспілок України, народний депутат Михайло Волинець загострив увагу присутніх на недотриманні власниками підприємств гірничо-металургійного комплексу меморандуму, який вони підписали з урядом.

— Цим підприємствам надаються дуже великі пільги й у податковій сфері, і за рахунок енергетики, і за рахунок транспортної галузі. Вони беруть на себе зобов’язання, як просить Прем’єр-міністр, не викидати на вулиці людей і зберегти рівень заробітної плати. Що ви думаєте? Пільги взяли, меморандум підписали й масово викидають людей на вулиці, — розповів М. Волинець.

Багатьох труднощів можна було б уникнути, якби вітчизняне законодавство у сфері трудових відносин відповідало міжнародним нормам. Як зауважив народний депутат, кілька таких законопроектів він розробив іще 2007 року. Ними передбачалося внести відповідні зміни до Цивільного кодексу, законів «Про профспілки» та «Про реєстрацію фізичних і юридичних осіб». Однак досі ці документи не розглянуто в парламенті. М. Волинець нагадав про успішне голосування за Закон «Про підвищення престижності шахтарської праці», запропонований до розгляду Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко.

— Шахтарі отримали закон, про який мріяли протягом 17 років. Це дало змогу вирішити чимало важливих питань, зокрема багатьом шахтарям підвищити пенсію майже на 80 відсотків.

Народний депутат Алла Александровська (фракція КПУ) під час слухань запропонувала ухвалити закон, згідно з яким у разі банкрутства підприємства кошти мають насамперед стягуватися на погашення заборгованої заробітної плати найманим працівникам:

— Я як автор цього законопроекту вже не один рік не можу провести його через Верховну Раду. За чинним законодавством борги спочатку мають віддаватися державі, потім — банкам. І лише після цього черга доходить до робітників. Тому й накопичилося 3 млрд. боргів збанкрутілих підприємств із заробітної плати.

Завершуючи слухання, голова профільного парламентського комітету В. Хара подякував учасникам зібрання за цікаву дискусію. І пообіцяв, що всі пропозиції буде обговорено на засіданні комітету, після чого винесено на голосування до сесійної зали. Він також висловив сподівання на плідну співпрацю з Кабміном у соціальній сфері.

— Тепер у цій залі обговорюватимуть законопроекти, що стосуються виключно соціальних питань, економіки, кризи, а не політичних речей, — підсумував засідання заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко, який вів парламентські слухання.

Автор: Юрій ПОТАШНІЙ