Бізнес на дітях: контрольна для дорослих

Торгівля дітьми вже давно нікого не дивує. Її вивченням займаються в США, Великій Британії, Німеччині, навіть у Росії. На відміну від розвинених країн, котрі ведуть постійну боротьбу з цим ганебним явищем, Україна може похвалитися лише локальними й періодичними акціями.
Торгівля людьми, і дітьми зокрема, привертає сьогодні дедалі більшу увагу міжнародного та європейського співтовариств. Поряд із нелегальним переправленням мігрантів, використання «живого товару» для збагачення становить дуже серйозну гуманітарну, економічну й міграційну проблему в рамках транснаціональної злочинності. Ці явища не нові, але останнім часом вони набули великого поширення, постійно змінюючись та ускладнюючись.

Лише за поточний рік органами внутрішніх справ виявлено 278 фактів торгівлі людьми, за якими порушено кримінальні справи.

300 чоловік повернено в Україну, з них – 32 неповнолітні особи до 18 років.

Спільно з правоохоронними органами зарубіжних країн знешкоджено 16 транснаціональних організованих злочинних груп, котрі діяли в цій сфері.

У провадженні слідчих органів нині перебувають 163 кримінальні справи з торгівлі людьми, до кримінальної відповідальності притягнуто 112 осіб.

Закінчено досудове слідство й направлено до суду 62 кримінальні справи. Це на 11 відсотків більше, ніж за аналогічний період минулого року. На розгляді в судах – 115 кримінальних справ за фактами торгівлі людьми.

Ці злочини вчиняються з метою трудової чи сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі чи трансплантації органів.

За даними Міжнародної організації з міграції (МОМ), щороку в усьому світі торгівля, жертвами якої стають 1,2 млн. дітей, приносить прибуток обсягом в один мільярд доларів США!

Причини, через які неповнолітні змушені торгувати своїм тілом, і категорії населення, звідки вони походять, скрізь однакові. Відмінність лише у ступені зацікавленості держави й суспільства у розв’язанні цих проблем. На жаль (а, можливо, на своє щастя?), такі діти часто й не підозрюють, що вони жертви. Проституція, як прямий наслідок масової бездоглядності, для них – лише робота. Такий собі спосіб заробляти на життя, що не викликає страху та сумнівів. Причин «нормального» ставлення до сексу за гроші й цілковитої необізнаності з ризиками, на які можна наразитися при цьому, чимало. Злиденне існування, відсутність освіти (більшість таких хлопчиків і дівчаток не відвідують ані дитячих садків, ані шкіл) і батьківської опіки тощо. Боляче про це казати, але нерідко саме батьки підтримують «роботу» власних дітей на вулицях. За даними ЮНІСЕФ, понад 50 відсотків дітей, попри погане ставлення до них батьків, люблять і довіряють їм більше, ніж будь-кому. Тож, коли мама з татом заохочують і підтримують, більше того, якщо це допомагає родині зводити кінці з кінцями, то чому б і ні? Діти вчаться заробляти на хліб проституцією, жебракуванням і крадіжками. Коли вони виростуть, хто зможе вилікувати скалічені в дитинстві душі й тіла? Не потрібно бути психологом, аби зрозуміти: нормально ставитися до дружби, кохання, інтимних стосунків, ці люди вже не зможуть. Як і не зможуть довіряти суспільству, котре нині з байдужістю за ними спостерігає.

Про реалізацію державної політики протидії торгівлі дітьми йшлося під час «круглого столу» 24 вересня у Верховній Раді. Його організували парламентський Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності спільно з міністерствами у справах сім’ї, молоді та спорту і внутрішніх справ. У заході взяли участь народні депутати, представники органів виконавчої влади, громадських організацій, провідні вчені-правники.

Відкриваючи засідання, секретар комітету Валерій БЕВЗ, зокрема, констатував, що «Державна програма протидії торгівлі людьми в Україні на період до 2010 року» не діє. За його словами, територія України активно використовується для незаконної торгівлі людьми, особливо дітьми. В. Бевз назвав кілька фактів, які викликають особливе занепокоєння. Зокрема, близько 150 тис. дітей сьогодні проживають у неблагополучних сім’ях, де батьки зловживають алкоголем або наркотичними засобами, не працюють, не займаються вихованням дітей і доглядом за ними. У країні живе понад 103 тис. дітей-сиріт. Щороку до притулків потрапляє понад 120 тис. юних громадян. Чимало дітей бурлакують, скоюють правопорушення. Народний депутат зазначив: усе це є сприятливим ґрунтом для торгівлі дітьми, яка набуває транснаціонального характеру. Змінити ситуацію на краще можливо лише за умови, переконаний парламентарій, щонайшвидшого законодавчого реагування на це негативне явище.

Начальник Департаменту боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, Міністерства внутрішніх справ Михайло АНДРІЄНКО наголосив: протидію торгівлі людьми визнано пріоритетним напрямом діяльності органів внутрішніх справ у 2008 році. Однак ефективній роботі заважає, зокрема, відсутність єдиного тлумачення органами дізнання, досудового слідства, прокуратури таких нових ознак складу злочину, як «вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини», «обман, шантаж, уразливий стан» тощо. Вельми складно, приміром, визначити обсяг і характер даних, притаманних «уразливому стану» потерпілих.

Дискусії розгортаються навколо питання: чи доцільно встановлюти кримінальну відповідальність за наявності згоди потерпілої сторони на вчинення щодо неї злочину, склад якого вказує на торгівлю людьми? З одного боку, коли таку згоду на «продаж» отримано від дорослої особи, котра не має нічого проти сексуальної експлуатації чи використання в порнобізнесі, кримінальну відповідальність можна було б і виключити. З іншого, Конвенція ООН проти транснаціональної й організованої злочинності та Протокол, що доповнює її, про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками й дітьми, і покарання за неї (Закон про ратифікацію від 4.02.2004 № 1433-IV) недвозначно вимагають: згода особи не повинна братися до уваги. Отже, потрібно внести зміни до Кримінального кодексу України, в якому дати чіткіше роз’яснення термінології. На думку М. Андрієнка, зробити це міг би Пленум Верховного Суду, ухваливши відповідну постанову.

Дедалі тривожніших масштабів набирає торгівля дітьми, здебільшого безпритульними та сиротами, усередині України. Такий бізнес на вітчизняних теренах навіть вигідніший, аніж поставки «живого товару» на експорт. Річ у тім, що для юних громадян існують суворіші (ніж для дорослих) правила виїзду за кордон та оформлення документів. То навіщо платити більше, коли можна, приміром, дітей з Криму привезти до Києва для жебракування, а з Придністров’я – продати за копійки в Одесу для використання в порнобізнесі?..

Найвагомішим чинником, який впливає на неефективність протидії сексуальній експлуатації підростаючого покоління, в тому числі, і в мережі Інтернет, є недосконалість вітчизняного законодавства. В усі часи існували охочі використовувати дітей для задоволення сексуальних потреб. Але сьогодні проституція неповнолітніх перетворилася на справжню галузь економіки, яка приносить експлуататорам надприбутки.

Міжнародний центр, що займається питаннями дітей, котрі зникли та були піддані експлуатації, проаналізував чинні законодавства понад 176 країн світу. Результатом виконаної роботи став перелік вимог, дотримання яких забезпечує максимальну ефективність боротьби правоохоронних органів із цим ганебним явищем:

1. Наявність законодавчих положень про дитячу порнографію;

2. Визначення поняття «дитяча порнографія» (в Україні на сьогодні такого поняття не визначено);

3. Кваліфікація протиправних діянь, учинених з використанням інформаційно-телекомунікаціних технологій, як злочинів;

4. Обов’язкова кваліфікація «володіння продукцією порнографічного характеру, створеною за участі дітей» як діяння, що підлягає кримінальному покаранню;

5. Нормативно-правове закріплення обов’язку Інтернет-сервіспровайдерів інформувати правоохоронців про всі, виявлені ними, факти вчинення злочинів, пов’язаних із залученням та збутом дитячої порнографії.

Нині вітчизняне законодавство може прозвітувати хіба що про формальне виконання лише перших трьох пунктів. Отож, у цьому напрямі в нас є над чим працювати. Аби привести правове поле у відповідність до міжнародних стандартів, Міністерство внутрішніх справ за сприяння народного депутата Геннадія Москаля розробило й подало на розгляд Верховної Ради проект закону «Про внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу України щодо захисту суспільної моралі». Ним передбачено встановлення кримінальної відповідальності за:

· порушення правил розповсюдження сексуальної й еротичної продукції та проведення видовищних заходів вказаного характеру;

· розповсюдження через інформаційно-телекомунікаційні системи порнографії, продукції, яка завдає шкоди суспільній моралі, пропаганду культу насильства та жорстокості;

· зберігання, придбання, завантаження в мережі Інтернет виготовленої з використанням участі дітей продукції, яка завдає шкоди суспільній моралі та включає в себе поняття «дитячої порнографії».

Міністерство також подало клопотання до Кабміну про створення в складі МВС Управління по боротьбі з кіберзлочинністю. Дозвіл уже отримано й такий підрозділ комплектується.

Представник ЮНІСЕФ в Україні Джеремі ХАРТЛІ повідомив: міжнародні експерти визнали Україну джерелом постачання дітей для комерційної сексуальної експлуатації, і ця тенденція дедалі посилюється. Тому необхідно терміново розробити план заходів, а «круглий стіл» має стати майданчиком для відповідних дій. Представник Дитячого фонду ООН висловив також занепокоєння з приводу того, що в нашій державі права дитини нехтують. Отож, уряд повинен звернути на це пильну увагу. Розв’язанню такої соціально важливої проблеми сприятиме й активна діяльність ЗМІ. Свій вагомий внесок готовий зробити й ЮНІСЕФ, розширюючи співпрацю з парламентом, урядом, міністерствами, неурядовими організаціями в цій сфері. Підростаюче покоління не лише має знати про сексуальну експлуатацію, а й уміти ефективно їй протидіяти.

Питаннями боротьби з торгівлею дітьми та сексуальною експлуатацією ЮНІСЕФ опікується на глобальному рівні. Разом з урядом Бразилії та неурядовими організаціями на підтримку реалізації Конвенції про права дитини фонд готує Третій Всесвітній конгрес проти експлуатації дітей і підлітків. Проходитиме він у Ріо-де-Жанейро 25–28 листопада поточного року. Міжнародний форум розглядатиме можливості зменшення негативних наслідків залучення дітей до проституції, торгівлі ними та їх сексуальної експлуатації «он-лайн», а також розповсюдження зображень сексуального насилля над неповнолітніми. Попередні два конгреси відбувалися в Стокгольмі (Швеція, 1996 рік) та Йокогамі (Японія, 2002 рік). На нинішньому зібранні в Бразилії український уряд має доповідати про державні заходи протидії торгівлі дітьми.

Основними причинами такої торгівлі, за словами іншого учасника «круглого столу» – представника Генеральної прокуратури В’ячеслава РЯБЕНКА, є: сучасний стан економіки і зайнятості населення України, прогалини в законодавчій базі та її невідповідність нормам міжнародного права, що обмежує можливості правоохоронних органів у боротьбі з пропагандою розпусти й насильства в засобах масової інформації, бездоглядність дітей, недоліки навчально-виховної роботи з ними. Водночас рівень протидії правоохоронних органів торгівлі людьми, проституції та правопорушенням у сфері громадської моралі неприпустимо низький.

Учасники «круглого столу» висловилися за термінове ухвалення Верховною Радою закону про затвердження Національної програми «Національний план дій на виконання Конвенції ООН про права дитини на період до 2016 р.». На адресу Комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності пролунали пропозиції ініціювати зміни до національного законодавства з метою приведення його у відповідність до норм міжнародного права в частині криміналізації за зберігання та користування дитячою порнографією, а також внести зміни до нормативно-правових документів і міждержавних угод про виїзд маленьких українців за кордон (виключно за проїзним документом дитини). Міністерству в справах сім’ї, молоді та спорту спільно з іншими зацікавленими міністерствами та відомствами, за участю експертів міжнародних і громадських організацій рекомендовано розробити нормативно-правове й методичне забезпечення діяльності центрів реабілітації дітей, котрі постраждали від комерційної сексуальної експлуатації.

Попри зусилля органів державної влади, неурядових і міжнародних громадських організацій, торгівля дітьми та їх сексуальна експлуатація залишаються на сьогодні гострою соціальною проблемою для України. За словами Тетяни ДОРОШОК, координатора програми захисту прав дітей Центру «ЛА Страда – Україна», кожен сьомий підліток потерпає від сексуальних зловживань з боку дорослих. На транскордонних теренах дітей експлуатують у сільському господарстві, вуличній торгівлі, використовують як слуг, танцівниць/танцівників, офіціантів/офіціанток або з метою надання сексуальних послуг.

Для боротьби з такими явищами необхідно об’єднувати зусилля громадських і державних організацій. Співпраця між вітчизняними інтернет-провайдерами, операторами мобільного зв’язку й фінансовими установами має спрямовуватися на боротьбу з поширенням у мережі Інтернет зображень сексуального насилля над дітьми, в тому числі шляхом блокування доступу до таких зображень. На міжнародному рівні доцільно укладати багатосторонні договори про координацію розслідувань, зокрема щодо ідентифікації жертв торгівлі й тих, котрі постраждали від сексуальної експлуатації в мережі Інтернет. На локальному, сімейному, рівні вберегти від «інтернетних» збоченців своїх доньок і синів також можливо. Передусім їх треба попередити про те, що вони не повинні повідомляти віртуальним знайомим своє справжнє ім’я, адресу, номер телефону й адресу електронної пошти. Нарешті, на домашньому комп’ютері можна встановити програму, що блокує доступ до сайтів сексуального змісту.

Проблема дитячої експлуатації в режимі «он-лайн» часто замовчується. Але мовчання – саме те, що потрібно злочинцям. Це дозволяє їм залучати до свого брудного бізнесу тисячі дітей в усьому світі. За даними італійського центру соціальних досліджень, лише в Україні створено понад 12 мільйонів зразків дитячого порно. Тому до злочинів у Інтернеті слід ставитися так само, як і до будь-яких інших. 

Автор: Світлана ФІЛОНЕНКО