Тверезий розрахунок Єрохіна та команди

...Уперше довелося зустрітися з Андрієм Єрохіним торішнього літа. Тоді, коли він почав виконувати обов’язки першого заступника начальника Севморрибпорту, а фактично — начальника, бо колишній директор довго хворів.
Наша розмова була короткою:
— Самі розумієте, наразі я тут — без ночі не тутешній.
Крім того, становище складне, вантажів — кіт наплакав.
Тому давайте відкладемо зустріч.
...Уже нинішнього року настав час відвідати Севморрибпорт.

Андрій Юрійович ЄрохІн народився в Горлівці Донецької області. Недавно йому виповнилося 40. Для чоловіка це чудовий вік — душевних і фізичних сил ще багато і досвід уже нагромаджено значний. Отже, можна сказати, Севастопольському морському рибному порту пощастило.
Школу з фізико-математичним ухилом Андрій закінчив з відзнакою.
А після армії навчався в Донецькому медичному інституті ім. Горького, після чого три роки працював лікарем-інтерном. І все-таки організаторська, менеджерська жилка взяла гору. На посаді заступника начальника зовнішньоекономічного відділу ТОВ «Інтербіс» у Донецьку курирував експорт металопрокату, вугілля, хімічних добрив. Потім п’ять років трудився в Херсоні заступником і директором ТОВ «Союзпромінвест», основними видами діяльності якого були імпорт і переробка нафти, реалізація нафтопродуктів на експорт і внутрішній ринок України.
У 2002—2004 роках — директор з експорту логістичних послуг у ТОВ «Південні транспортні системи». 2005-го Андрій Юрійович одержав диплом про закінчення Кримського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ.
І знову новий поворот: до літа 2007 року працював директором Сімферопольського ТОВ «Фабрика морозива «Італхолод». Ясна річ, нинішньому начальникові Севморрибпорту (А. Єрохіна призначено на цю посаду 27 вересня 2007-го) вельми прислужилися і знання тонкощів медицини (у порту є поліклініка), і холодильних установок (їх у порту — хоч греблю гати).

— Торік перероблено 2 мільйони 869 тисяч тонн вантажів: прокату чорних металів, чавуну, хімічних вантажів у тарі, нафтопродуктів, лісоматеріалів, скла в ящиках, піску, цитрусових, рибної та м’ясної продукції, — розповідає Андрій Юрійович. — Підсумок 2007-го майже на 23 відсотки перевищує результати 2006 року. Уся металопродукція й хімічні вантажі відправлялися на експорт. До речі, обробка експортних вантажів, у цілому, торік зросла більш як на 14 відсотків. Також збільшилася — до 150 тисяч тонн — і переробка каботажних вантажів.

У третьому й четвертому кварталах труднощів не бракувало. Обсяги  ремонтних робіт, хімічних вантажів скоротилися — ми не встигли «дотягти» їх до ста відсотків. Інші вантажі перероблено з перевиконанням. Металопродукції — більш як на 15, нафтопродукції — на 33%. Загалом перевиконання становило майже 23%. Тобто вантажів переробили на 530 тисяч тонн більше, ніж 2006 року. До бюджету й позабюджетних фондів перераховано майже 25 мільйонів гривень. Колектив довів своє вміння працювати. Не відкрию Америки, коли скажу, що в будь-якому господарстві все має розпочинатися з керівника. Тому і вникаю в усі тонкощі виробництва, раджуся з фахівцями. А вони в порту — здебільшого майстри екстра-класу. Це — головний інженер Віталій Красножон, заступник начальника порту з експлуатації Станіслав Синявський, начальник комерційного відділу Олександр Мякша, головний бухгалтер Євгенія Хавінсон, головний технолог Валентина Бортник, головний диспетчер Олена Леончикова, начальник вантажного району Микола Мозговий, начальник автогосподарства В’ячеслав Лещенко, начальник механічної майстерні Віктор Чабак, начальник РБУ Микола Скубачевський, начальник ДВПМ Василь Маслов, начальник ВГ та ІС Олена Сергєєва, начальник АСУВ Віктор Шульгін, заступник начальника вантажного району Микола Тимошенко й багато інших.

Наш профком очолює Тетяна Крюкова. Ця громадська організація також вносить свою лепту в трудові досягнення портовиків. Торік доводилося часто «авралити» і профком прагнув захистити інтереси і порту, і кожного трудівника. Завдання не просте, але його все-таки вирішували. Згоден, аврал — не найкращий метод, але іншого виходу не було. Крім того, порадившись із фахівцями, ми розробили положення, відповідно до якого зобов’язалися ставитися до вантажів наших клієнтів, як до своїх власних. Це гідно оцінили наші замовники й Донбас спрямував свої вантажопотоки до Севастополя. У результаті ми обробили торік 320 суден. Це на 32 більше, ніж у 2006-му. Кількість вагонів досягла 20600, що на 6080 перевищило підсумок 2006-го. Вочевидь, у наших клієнтів спрацював тверезий розрахунок, адже шлях від Севастополя до Босфору на 225 миль коротший, ніж з Одеси. До того ж якірна стоянка в нас безплатна й відсутні так звані канальні й льодові збори. У тісному контакті працюємо також і з іншими посередниками. Зокрема, з «Інтертранзитом». Отож тепер немає необхідності «авралити» — намічену програму виконуємо. Допомагають у цьому й заздалегідь нагромаджені різноманітні вантажі, наприклад, 130 тисяч тонн металопродукції разового зберігання.

Ми можемо щорічно переробляти не менш як 6 мільйонів тонн вантажів. Тобто вдвічі більше, ніж зараз. Але для цього потребуємо ефективних інвестиційних програм, відведення акваторії та земельних ділянок для розширення виробничих площ і будівництва глибоководних причалів. І ці роботи вже розпочато. Насипано ґрунт під третю чергу глибоководного — до 13,5 метра — причалу завдовжки 400 метрів. Плануємо придбати підйомний кран, залізничний тягач «Унілок», збільшити парк авто- й електронавантажувачів, іншої техніки. У планах — введення в дію четвертої черги причалу завдовжки 500 метрів, оснащення її, як і третьої черги, портальними кранами вантажопідйомністю до 40 тонн для обробки суден типу «Панамакс» і вагонів без простоїв. Це дозволить «Севморрибпорту» в перспективі наблизитися за вантажопідйомністю до великих портів Чорного моря. А наразі головне для нас — закріпити успіх.

Автор: Віталій ОЛЬШЕВСЬКИЙ