ГЕРОЇни нашого часу?

26 червня — Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їхнім незаконним обігом

Навряд чи є потреба відрекомендовувати всесвітньо відомого музиканта Міка Джаггера. Свого часу він дуже мудро й точно сказав: «Коли починаєш приймати наркотик, то не замислюєшся про наслідки. Спочатку це такий кайф, який передати словами просто неможливо. Ти переконаний — тобі дозволено все, підвладно все. Захочеш і мало не цілий Всесвіт одним помахом руки приведеш у рух. Але врешті-решт саме наркотик отой Всесвіт повністю і застує».

Столичним журналістам в національному інформаційному агентстві Укрінформ недавно влаштували зустріч із такими підлітками. Із підлітками, для котрих примарне всевладдя вже позаду. А попереду — страшні хвороби, часткова або цілковита інвалідність. Зауважте, ці хлопці й дівчата, від одного погляду на яких від болю та жалю стискалося серце, приймали не «чисті» наркотики, а їхні замінники, без особливих проблем придбані в… аптеках.

— Сьогодні будь-хто може досить вільно купити сильнодіючі лікарські засоби — трамадол, трамалгін, трайфед, актіфед, золдіар, терпінкод, що впливають на організм людини як наркотик, а заклопотані батьки впродовж місяців не помічатимуть глибокої наркозалежності власної дитини, — зауважує директор «Об’єднання «Молодь України» Сергій КУШНІРУК.

Це, зокрема, довели й результати невеликого дослідження, здійсненого  активістами згаданої громадської організації. Вони звернулися до восьми столичних аптек, щоб придбати лікарські препарати, які відпускають лише за рецептом лікаря. У п’ятьох — вдалося купити без жодного дозвільного документа. Щоправда, зазначимо, такі факти мали місце лише в приватних фармацевтичних закладах.

— Аптечний бізнес процвітає, заробляючи на здоров’ї та житті наших дітей, — переконаний президент благодійної організації «Життя без виправдань» Роман ТРОХІН. — Ми вже маємо покоління українців, скалічене трамадолом та іншими подібними до нього препаратами. В одному лише Києві налічуються тисячі родин з дітьми, паралізованими внаслідок вживання в підлітковому віці колдакту (препарат, рекомендований при гострих респіраторних захворюваннях. Після нескладної обробки його використовують як наркотик. — Н. С.). Ці юні інваліди прикуті до ліжка, з якого ніколи не зможуть самостійно підвестися. Хіба бездіяльність у цьому питанні української влади не є свідченням цілеспрямованого винищення всіх наступних поколінь нашої нації?!

— Ми нічого не можемо зробити з підлітком у стані наркотичного сп’яніння, — каже начальник Служби в справах неповнолітніх столичної міськдержадміністрації Микола КУЛЕБА. — Ми не маємо змоги захистити таку дитину, бо навіть на медичну експертизу її не поведеш без дозволу батьків, котрі не поспішають сприяти нам у цьому. Невже нашим можновладцям так важко полічити, скільки потрібно населенню, приміром, того ж таки трамадолу?

Водночас легальний обіг цих ліків настільки зарегульовано, що його навіть лікарі відмовляються виписувати, не бажаючи собі зайвого головного болю. Не так давно Кабмін нарешті спромігся на ухвалення постанови про квотування виготовлення цього лікзасобу — до 26 мільйонів доз на рік. Мабуть, чекав, поки в середовищі молоді трамадол за популярністю поступиться першістю іншим препаратам? А торік, до слова, вітчизняний аптечний ринок отримав його 160 мільйонів доз.

Ясна річ, Департамент боротьби з незаконним обігом наркотиків МВС України не сидить склавши руки. Але хоч би скількох нечесних провізорів вони карали, ситуація не поліпшиться доти, доки у власника аптеки, де вчинено порушення, не забиратимуть ліцензії на торгівлю, або накладатимуть такий штраф, що навік позбавить бажання нехтувати законом.

А наразі в Україні, як і в усьому світі, невпинно зростає кількість наркозалежних. Більшість субкультур, поширених серед підлітків, грунтується на вживанні дурману. І байдуже, що захоплююча вулична (клубна тощо) романтика невдовзі перетвориться для них на нескінченні дні жаху й болю, зате який ка-а-йф сьогодні. Це — не лише наша проблема, це — проблема загальносвітового масштабу. Тому зовсім не випадково в багатьох державах 26 червня відзначають Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їхнім незаконним обігом. Генеральна Асамблея ООН розробила глобальну стратегію протидії цій антилюдській політиці. Але, на превеликий жаль, не треба бути віщункою, аби передбачити: наркобізнес (і злочинний аптечний у тому числі) в умовах ринкової економіки залишиться непереможеним і надалі нарощуватиме кількість своїх жерт. Однак і остаточної перемоги йому не бачити, як своїх вух, коли повсюдно він наштовхуватиметься на рішуче й безкомпромісне протистояння. Як ви вважаєте, вистоїмо?..

Автор: Наталка СЕМИВОЛОС