передплата Українською | In English

№8, квітень 2008

Надії їм наснаги додавали...Надії їм наснаги додавали...

Перипетії Бухарестського саміту НАТО у коментарях і подробицях

Зачекайте до грудня

Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Яaп де Хооп Схеффер на саміті в Бухаресті, що відбувся 2—4 квітня, підкреслив: Україна та Грузія таки стануть членами НАТО. Не уточнив лише, коли саме. До питання про приєднання Києва та Тбілісі до Плану дій щодо членства в НАТО представники альянсу повернуться у грудні цього року.

Хто натякнув перший?

Повідомлення, що під час Бухарестського саміту Україні та Грузії відмовлять у приєднанні до ПДЧ, надходили з різних джерел. Спочатку з таким припущенням перед ЗМІ виступив офіційний представник альянсу Джеймс Аппатурай.

Для України головною офіційною причиною відмови називали відсутність підтримки її вступу до блоку більшістю українських громадян.

Росія – проти

Потім імовірне рішення оголосив постпред Росії при НАТО Дмитро
Рогозін. Він також підкреслив наявність суперечливих позицій і в політикумі, і в суспільстві стосовно вступу України до НАТО. А Грузії перед вступом до НАТО належить розв’язати територіальні суперечки. Зокрема, проблеми з Абхазією та Південною Осетією. Саме з цих причин, як звучало офіційно, проти приєднання України та Грузії до ПДЧ висловлювалися представники Франції і Німеччини.

Дотримав слова

Водночас президент США Джордж Буш дотримав слова, яке дав Вікторові Ющенку під час візиту до Києва. Виступаючи з промовою в перший день Бухарестського саміту, глава Білого дому закликав учасників альянсу таки надати ПДЧ Грузії та Україні. Але цього не сталося. ПДЧ отримали Албанія й Хорватія. Відмовили Македонії, яка спочатку повинна врегулювати суперечки з Грецією щодо своєї назви.

Обидві держави дістали чітке зобов’язання НАТО

Після завершення саміту ЗМІ рясніли всілякими коментарями. «Рішення НАТО є стратегічною перемогою і лише тактичною затримкою для України та Грузії», — таку думку висловив член правління Центру стратегічних і міжнародних досліджень, професор Збігнєв Бжезинський. Відомий політолог зауважив: хоча запрошення до ПДЧ формально й було відкладено, ці дві країни в будь-якому разі можуть продовжувати втілювати деякі з положень плану. За його словами, обидві держави дістали чітке зобов’язання НАТО щодо їхнього майбутнього членства в альянсі. Попри заперечення з боку Росії. Збігнєв Бжезинський наголосив: це зобов’язання, у свою чергу, обумовлює нові відносини між НАТО та Україною й Грузією.

Дипломати зберуться в Брюсселі і...

«НАТО вирішила відкласти питання про приєднання до ПДЧ України та Грузії через стурбованість перебігом демократичних реформ і стабільністю політичних систем. А також через суперечки Грузії з Абхазією та Південною Осетією», — так висловився помічник президента США з питань національної безпеки Стівен Хедлі. Він зазначив: вирішення питання про приєднання Києва та Тбілісі до ПДЧ передали главам МЗС країн — членів альянсу. Вони зберуться в грудні у Брюсселі й повернуться до розгляду цього питання.

26 держав сказали: «ТАК!», та референдум ми проведемо

«Підтвердження всіма країнами — членами НАТО перспективи членства України в альянсі перевершило українські очікування», — заявив Президент України Віктор Ющенко. «Усі 26 країн НАТО висловилися однозначно позитивно щодо членства України в НАТО», — сказав він, назвавши саміт у Бухаресті «історичним». «Політичний суверенітет України й членство в НАТО — це тотожні речі», — впевнений Віктор Ющенко.

Водночас Президент переконаний: всеукраїнський референдум про вступ до НАТО може відбутися вже через два роки. «Думаю, в найближчі два роки ми здійснимо той діалог, ту дискусію в нації, які потрібні, щоб сформулювати загальнонаціональну позицію ставлення до членства країни в НАТО», — наголосив він.

За його словами, вже найближчим часом  Україна повинна приєднатися до ПДЧ і реформувати різні сектори економіки. Лише тоді, на думку Віктора Ющенка, буде «доречним питання проведення загальноукраїнського референдуму».

Після саміту в медіа почали з’являтися й деякі цікаві подробиці.

Хід конем був удалий

З’ясувалося, ініціатором того, що в остаточній версії своєї заяви НАТО пообіцяла Україні майбутнє членство, хоча й відмовила у Плані дій, був президент Польщі Лех Качинський.

Про це розповів міністр закордонних справ Чехії Карел Шварценберг: «Перший проект не був поганий. Коли польський міністр закордонних справ Радек Сікорський і я його побачили, то сказали: хоча текст і не ідеальний, але з ним можна жити. Але тут президент Польщі заявив, що цей проект неприйнятний. Розпочалася дискусія.

Учасники засідання розділилися. Поляки вивели з кімнати групу, переважно представників держав Балтії, на окрему нараду.

Після цього всі разом провели нове засідання, і з’явився остаточний текст заяви». За словами Карела Шварценберга, президент Польщі домігся, щоб підсумкова заява НАТО містила чітке формулювання щодо вступу України та Грузії в Північноатлантичний альянс.

Посли невинуваті?

«Рішення про звільнення українських послів у Німеччині та Росії Президент Віктор Ющенко ухвалив під впливом емоцій», — переконаний російський політолог Андрій Окара. «Це політичне рішення, прийняте під впливом емоційних чинників, зумовлених результатами Бухарестського саміту НАТО. Те, що відповідальність лягла на посла, цілком логічно. Бо посол і посольство повинні забезпечувати зв’язок із політичною елітою держави, в якій вони працюють.

Приміром, ще заздалегідь передбачалося, що посол у Німеччині має лобіювати ідею приєднання України до ПДЧ для того, щоб офіційний Берлін її підтримав. Але загалом рішення про звільнення послів є емоційним і може розглядатися так само, як і емоційні коментарі Віктора Ющенка, що він давав їх після того, як НАТО відмовило Україні», — резюмує політолог.

А деякі українські політики пішли в коментарях іще далі. «Українці повинні на це відреагувати! Я особисто вважаю, що Україна та Грузія мають відкликати своїх послів із Франції і Німеччини. А українські громадяни — бойкотувати товари виробництва цих країн, відмовитися від них на громадському рівні. Зокрема, сьогодні я радий, що маю японський автомобіль», — заявив після саміту в Бухаресті депутат від БЮТ Андрій Шкіль. Водночас дехто з його колег по парламенту щиро радів з того, що пан Шкіль, на щастя, не є очільником українського МЗС…

Автор: Сергій Дойко

Плакат - брат барикад