№8, квітень 2008
Перипетії Бухарестського саміту НАТО у коментарях і подробицях
Зачекайте до грудня
Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Яaп де Хооп Схеффер на саміті в Бухаресті, що відбувся 2—4 квітня, підкреслив: Україна та Грузія таки стануть членами НАТО. Не уточнив лише, коли саме. До питання про приєднання Києва та Тбілісі до Плану дій щодо членства в НАТО представники альянсу повернуться у грудні цього року.
Хто натякнув перший?
Повідомлення, що під час Бухарестського саміту Україні та Грузії відмовлять у приєднанні до ПДЧ, надходили з різних джерел. Спочатку з таким припущенням перед ЗМІ виступив офіційний представник альянсу Джеймс Аппатурай.
Для України головною офіційною причиною відмови називали відсутність підтримки її вступу до блоку більшістю українських громадян.
Росія – проти
Потім імовірне рішення оголосив постпред Росії при НАТО Дмитро
Рогозін. Він також підкреслив наявність суперечливих позицій і в політикумі, і в суспільстві стосовно вступу України до НАТО. А Грузії перед вступом до НАТО належить розв’язати територіальні суперечки. Зокрема, проблеми з Абхазією та Південною Осетією. Саме з цих причин, як звучало офіційно, проти приєднання України та Грузії до ПДЧ висловлювалися представники Франції і Німеччини.
Дотримав слова
Водночас президент США Джордж Буш дотримав слова, яке дав Вікторові Ющенку під час візиту до Києва. Виступаючи з промовою в перший день Бухарестського саміту, глава Білого дому закликав учасників альянсу таки надати ПДЧ Грузії та Україні. Але цього не сталося. ПДЧ отримали Албанія й Хорватія. Відмовили Македонії, яка спочатку повинна врегулювати суперечки з Грецією щодо своєї назви.
Обидві держави дістали чітке зобов’язання НАТО
Після завершення саміту ЗМІ рясніли всілякими коментарями. «Рішення НАТО є стратегічною перемогою і лише тактичною затримкою для України та Грузії», — таку думку висловив член правління Центру стратегічних і міжнародних досліджень, професор Збігнєв Бжезинський. Відомий політолог зауважив: хоча запрошення до ПДЧ формально й було відкладено, ці дві країни в будь-якому разі можуть продовжувати втілювати деякі з положень плану. За його словами, обидві держави дістали чітке зобов’язання НАТО щодо їхнього майбутнього членства в альянсі. Попри заперечення з боку Росії. Збігнєв Бжезинський наголосив: це зобов’язання, у свою чергу, обумовлює нові відносини між НАТО та Україною й Грузією.
Дипломати зберуться в Брюсселі і...
«НАТО вирішила відкласти питання про приєднання до ПДЧ України та Грузії через стурбованість перебігом демократичних реформ і стабільністю політичних систем. А також через суперечки Грузії з Абхазією та Південною Осетією», — так висловився помічник президента США з питань національної безпеки Стівен Хедлі. Він зазначив: вирішення питання про приєднання Києва та Тбілісі до ПДЧ передали главам МЗС країн — членів альянсу. Вони зберуться в грудні у Брюсселі й повернуться до розгляду цього питання.
26 держав сказали: «ТАК!», та референдум ми проведемо
«Підтвердження всіма країнами — членами НАТО перспективи членства України в альянсі перевершило українські очікування», — заявив Президент України Віктор Ющенко. «Усі 26 країн НАТО висловилися однозначно позитивно щодо членства України в НАТО», — сказав він, назвавши саміт у Бухаресті «історичним». «Політичний суверенітет України й членство в НАТО — це тотожні речі», — впевнений Віктор Ющенко.
Водночас Президент переконаний: всеукраїнський референдум про вступ до НАТО може відбутися вже через два роки. «Думаю, в найближчі два роки ми здійснимо той діалог, ту дискусію в нації, які потрібні, щоб сформулювати загальнонаціональну позицію ставлення до членства країни в НАТО», — наголосив він.
За його словами, вже найближчим часом Україна повинна приєднатися до ПДЧ і реформувати різні сектори економіки. Лише тоді, на думку Віктора Ющенка, буде «доречним питання проведення загальноукраїнського референдуму».
Після саміту в медіа почали з’являтися й деякі цікаві подробиці.
Хід конем був удалий
З’ясувалося, ініціатором того, що в остаточній версії своєї заяви НАТО пообіцяла Україні майбутнє членство, хоча й відмовила у Плані дій, був президент Польщі Лех Качинський.
Про це розповів міністр закордонних справ Чехії Карел Шварценберг: «Перший проект не був поганий. Коли польський міністр закордонних справ Радек Сікорський і я його побачили, то сказали: хоча текст і не ідеальний, але з ним можна жити. Але тут президент Польщі заявив, що цей проект неприйнятний. Розпочалася дискусія.
Учасники засідання розділилися. Поляки вивели з кімнати групу, переважно представників держав Балтії, на окрему нараду.
Після цього всі разом провели нове засідання, і з’явився остаточний текст заяви». За словами Карела Шварценберга, президент Польщі домігся, щоб підсумкова заява НАТО містила чітке формулювання щодо вступу України та Грузії в Північноатлантичний альянс.
Посли невинуваті?
«Рішення про звільнення українських послів у Німеччині та Росії Президент Віктор Ющенко ухвалив під впливом емоцій», — переконаний російський політолог Андрій Окара. «Це політичне рішення, прийняте під впливом емоційних чинників, зумовлених результатами Бухарестського саміту НАТО. Те, що відповідальність лягла на посла, цілком логічно. Бо посол і посольство повинні забезпечувати зв’язок із політичною елітою держави, в якій вони працюють.
Приміром, ще заздалегідь передбачалося, що посол у Німеччині має лобіювати ідею приєднання України до ПДЧ для того, щоб офіційний Берлін її підтримав. Але загалом рішення про звільнення послів є емоційним і може розглядатися так само, як і емоційні коментарі Віктора Ющенка, що він давав їх після того, як НАТО відмовило Україні», — резюмує політолог.
А деякі українські політики пішли в коментарях іще далі. «Українці повинні на це відреагувати! Я особисто вважаю, що Україна та Грузія мають відкликати своїх послів із Франції і Німеччини. А українські громадяни — бойкотувати товари виробництва цих країн, відмовитися від них на громадському рівні. Зокрема, сьогодні я радий, що маю японський автомобіль», — заявив після саміту в Бухаресті депутат від БЮТ Андрій Шкіль. Водночас дехто з його колег по парламенту щиро радів з того, що пан Шкіль, на щастя, не є очільником українського МЗС…
Автор: Сергій Дойко
Архів журналу Віче
![]() |
№7 |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Ексдержсекретар Трампа розповів, яким може бути його "мирний план" для України
Сікорський про дозвіл Україні бити вглиб РФ: Крапля камінь точить
Як знайти надійний пункт прийому алюмінію в Києві?
Почему опытные туристы выбирают Lowa
Порівняння вісків для виготовлення свічок
Президент Словаччини погрожує Україні через припинення транзиту роснафти
Чехія готує нову ініціативу з постачання Україні снарядів на 2025 рік
Штаб Трампа подав скаргу на Гарріс через передачу грошей із фонду Байдена
Польський міністр назвав вирішення історичних суперечок щодо Волині умовою вступу України до ЄС
Голова Секретної служби США, яка не попередила замах на Трампа, подала у відставку