№8, квітень 2008
18 квітня – День пам’яток історії та культури
Під таким заголовком у січневому номері «Віча» було опубліковано добірку матеріалів, зокрема й інтерв’ю з владикою Чернігівським і Ніжинським Амвросієм «Держава має прислухатися до голосу Церкви». А невдовзі до редакції надійшов лист, підписаний керівництвом Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Нарікань у підписантів чимало. Головне: «матеріал підготовлений тенденційно». Адресати підготували й спростування. Останнє цікаве тим, що нічого, фактично, не спростовує, а є реплікою, висловленням власного бачення проблемних відносин між церквою та державою. А бачень, як відомо, стільки ж, скільки очей. Та все ж проаналізуймо декілька положень. Передусім автори вказують на недбале користування церквою пам’ятками культури. Наводять низку прикрих фактів. І це дуже сумно. Однак, на мою тенденційну думку, з цього випливає лише те, що церкві потрібно допомогти освоїти адекватні способи користування пам’ятками культури. Можливо, провести й культурологічний лікнеп. Пояснити, чому не можна переробляти вікна та ґанки або ж удосконалювати живопис. Автори листа обурені використанням у древніх храмах свічок, коптять, мовляв, а тому — заборонити. За цією ж логікою треба викорінити й традицію прикладатися до святих ікон. Якщо користування свічками шкодить храму, то варто не забороняти ними користуватися, а віднайти державні чи недержавні кошти й створити безпечні свічки. І якщо адміністрація заповідника цього не робить, то це докір їй, бо вона не виконує покладену на неї державну місію, адже дбання про культуру — функція не поліцейська, а творча.
Далі спростувальники полемізують із владикою. Зокрема, пишуть, що в печерах на Болдиних горах «залишків» святих (сподіваємося, що автори мають на увазі все ж не «залишки», а останки) не виявлено. (Цікаво, хотів би знати, чим кістки святих відрізняються од кісток грішників?) Пишуть, що храми передані в «користування», а не в оренду. (Що, до речі, те саме, бо оренда — надання права користування.) І наголошують: ми служимо «збереженню» пам’яток культури, а не «руйнуванню», як дехто безапеляційно каже. Це чудово, дуже чудово, панове адміністратори. Біда лише в тім, що культура — це не труп Ілліча, котрий треба охороняти від масних пальців. Культура хоче жити.
З повагою, Валентин БУШАНСЬКИЙ.
Архів журналу Віче
![]() |
№7 |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Ексдержсекретар Трампа розповів, яким може бути його "мирний план" для України
Сікорський про дозвіл Україні бити вглиб РФ: Крапля камінь точить
Як знайти надійний пункт прийому алюмінію в Києві?
Почему опытные туристы выбирают Lowa
Порівняння вісків для виготовлення свічок
Президент Словаччини погрожує Україні через припинення транзиту роснафти
Чехія готує нову ініціативу з постачання Україні снарядів на 2025 рік
Штаб Трампа подав скаргу на Гарріс через передачу грошей із фонду Байдена
Польський міністр назвав вирішення історичних суперечок щодо Волині умовою вступу України до ЄС
Голова Секретної служби США, яка не попередила замах на Трампа, подала у відставку