№8, квітень 2008

Аукціон, як справджений сон!

Те, що відбувається із землею сьогодні, будь-яка порядна людина справедливо може засудити. Злодійське ставлення до землі породило безліч корумпованих схем уникнення податків. А сама вона стала предметом азартної гри на виліт. Тіньовий ринок продажу землі зробив свою чорну справу. Ми  залишилися без багатьох заповідних зон, унікальних парків, зеленого вбрання міст.

Нарешті пріоритет віддано аукціону. Це реальна спроба поставити з голови на ноги життя й діяльність людини на нашій, українській землі. Ми на правильному шляху. Але потрібна серйозна законодавча база, що регламентує купівлю—продаж землі з огляду на реалії нинішньої ситуації на ринку.

Правильний підхід до використання землі — шлях розвитку України. Росії Бог дав і нафту, і золото, і алмази, а Україні — родючу землю. Земля — наша годувальниця, багатство, яке можна примножити.

Біда, якщо земля потрапить до рук непрофесіонала, людини, яка не розуміє суті розвитку ринку землі. Це загрожує втратою головного ресурсу країни.

Конкурсні торги землею в Україні почали проводити ще в 1980-ті роки. Одеса від таких аукціонів у 2007 році одержала в бюджет міста 200 мільйонів гривень. У нас, у Севастополі, аукціони з продажу землі від початку минулого року дали в бюджет 89 мільйонів гривень.

Це, безперечно, велика заслуга депутатів і міськдержадміністрації, їхній конкретний внесок у розвиток міста. Можу сказати, що останні аукціони вигідно різняться від попередніх. Севастопольський досвід навіч.

Можна стверджувати, що земельні аукціони відіграють важливу роль у реформуванні земельних відносин у процесі переходу від адміністративно-командної до ринкової економіки. Земельні торги стимулюють ефективне землекористування на засадах ринкової економіки, дають можливість залучити інвестиції у розвиток територій, створити нові робочі місця.

Окрім того, земельні аукціони піднімають завісу таємності, за якою приховано відомості про порядок надання або відчуження земельних ділянок, і в такий спосіб забезпечують одержання інформації, необхідної покупцям і продавцям землі, а також місцевій владі для оцінки ділянок. Земельні торги є дієвим засобом формування первинного й вторинного ринків.

На нещодавній зустрічі з керівництвом автономії Президент Віктор Ющенко вказав на низку нагальних проблем, зазначивши такі негативні тенденції, як прийняття рішень місцевих рад із земельних питань, що ґрунтуються не на державному інтересі, а на приватній комерційній мотивації. Президент звернув увагу керівників півострова на конкретні прорахунки. Зокрема, донині не вирішено питання фінансового забезпечення поетапної інвентаризації земель у приморських зонах, насамперед на Південному березі Криму.

Проблемою залишається відсутність Єдиного державного кадастру кримської землі. Через це не визначено вартості землі, меж населених пунктів, немає обліку земель, їх природно-історичного та економічного опису. Крім того, досі не встановлено меж 51 населеного пункту, зокрема курортів — Ялти, Алупки, Старого Криму, Феодосії тощо.

Окремим недоліком у пріоритеті аукціонів можна назвати відсутність ліцензування фірм, справою яких є продаж земель. Безконтрольність породжує шахрайство, дискредитуються ділові кола, справді зацікавлені в удосконаленні ринку землі та аукціонів. Скільки в країні діє фірм-одноденок, які шляхом обману відбирають у сільських трудівників їхні паї за три копійки, обіцяючи навзамін гори золоті! Як часто через відсутність реєстру землі місцеві ради потрапляють у пастку, видаючи дозвіл на продаж тієї самої земельної ділянки кілька разів поспіль! Причина — відсутність обліку земель.

Автор: Оксана КОЛЕСОВА

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата