№8, квітень 2008

Національних особливостей немає. Алкоголізм єНаціональних особливостей немає. Алкоголізм є

Страшні плоди практично цілковитої відсутності антиалкогольної пропаганди наше суспільство вже починає пожинати. І нема чого заспокоювати себе тим, що наразі Україна не є світовим лідером за споживанням алкоголю на душу населення. За нинішніх темпів поширення, м’яко кажучи, дружнього ставлення до «зеленого змія» серед усіх верств і різних вікових категорій наших співгромадян маємо чималі шанси наздогнати та перегнати сьогоднішніх «передовиків» — Францію та Іспанію.

 

Голова Комітету ВР України з питань охорони здоров’я Тетяна БАХТЕЄВА: «Не таємниця, що на розвиток алкоголізму в нашій країні впливають чинники, пов’язані зі складною соціально-економічною ситуацією, зокрема, економічною нестабільністю, рівнем бідності й безробіттям, розшарування суспільства за рівнем отримання доходів. І як наслідок — зростання лав тих, хто п’є, курить, займається проституцією. Тут дуже багато залежить не лише від медицини, а й від способу життя, який веде людина. Нині, за статистикою, 70 відсотків української молоді віком від 12 до 20 років вживають алкоголь і палять. Є необхідність забезпечити на законодавчому рівні фінансування компаніями —виробниками алкоголю й тютюну, приміром, програм боротьби з раком».

Тверде переконання в цьому висловлювали всі без винятку учасники «круглого столу» за темою «Національні особливості алкоголізму в Україні», який відбувся в Києві.

Поки не справив дитину…

Якщо ви ще не забули міфи Стародавньої Греції, то пригадаєте, чому бог ковальської справи Гефест народився кульгавим. Бо Зевс зачав його, перебуваючи «під градусом». Справді ж, непогана агітація за тверезий спосіб життя? Закони Стародавніх Греції та Риму зовсім не випадково забороняли молоді пити спиртне. Відома, зокрема, така крилата фраза Піфагора: «Поки не справив дитину, не прикладайся до вина».

Багато води спливло відтоді, але й досі народжуються неповноцінні діти в батьків—шанувальників спиртного. Причому що більший алкогольний стаж тата й мами, то сильніший вияв розумової відсталості дитини. Фахівці давно помітили: у виноробних районах Франції більше розумово відсталих, аніж в інших провінціях країни. Навіть не алкозалежна жінка, пояснювали журналістам медики, випиваючи під час вагітності, здатна ще в утробі запрограмувати дитячий організм на залежність від алкоголю. Бо останній немовля отримує через материнську плаценту.

Учасники «круглого столу» цілком свідомо акцентувалися на проблемі підліткового алкоголізму. Річ у тім, що зовсім недавно Всесвітня організація охорони здоров’я оприлюднила результати дослідження 41 країни світу її міжнародними експертами. Останні з’ясували, що українські підлітки посідають перше місце в рейтингу споживання алкоголю серед дітей і молоді — 40 відсотків. Деякі вітчизняні фахівці висловлюють сумніви в коректності проведення згаданого дослідження. Однак певні: бити на сполох маємо всі підстави, бо за останнє десятиліття кількість осіб в Україні, котрі перебувають у залежності лише від пива, зросла в 10—12 разів. І передусім це — підлітки та молодь. Захоплення боротьбою з наркоманією в нашій країні, вважають медики, відсунуло проблему алкогольної залежності на другий план. Між тим, навіть економісти стверджують, що гроші доцільніше вкладати саме в профілактичні антиалкогольні заходи, бо це принесе більший економічний ефект порівняно з антинаркотичними.

Алкоголь страшний не сам по собі, роз’яснювали медики, як продукти його розпаду, що отруюють організм. Ці токсичні речовини спричиняють запалення серцевого м’яза. Нашому серцю стає дедалі важче виконувати свою основну функцію насоса. І «полум’яний мотор» зі спринтерською швидкістю зношується. Ще до 18 років підліток, котрий випиває, з великою ймовірністю здатний «нагородити» себе нирковою недостатністю й зашлакованістю організму. Для ще не зміцнілої печінки дитини навіть невеликі дози градусних напоїв можуть завершитися алкогольним гепатитом. Істотно відстають юні пиятики і в інтелектуальному розвиткові від своїх однолітків. Починає працювати зі збоями їхній головний захисний механізм — імунна система. За умови регулярного «закладання за комір» підліток стає цілком беззахисним перед вірусами.

Пиво гірше…

Міф про нешкідливість слабоалкогольних напоїв вигаданий, зокрема, самими його виробниками. Водночас, зауважують психіатри, шкода від півлітрової пляшки пива з градусом у 5 відсотків така сама, як і від 62,5 грама оковитої.

Пивний алкоголізм значно підступніший від горілчаного, бо розвивається непомітно. Але потім відразу переходить у важку форму й дуже важко лікується. За умови тривалої дружби з бурштиновим напоєм серце стає кволим, «провисає», цілковито втрачає функції живого «мотора».

Підозрюю, багатьом чоловікам відомий вельми своєрідний вплив на них регулярного споживання пива. В організмі представників сильної статі виділяється (зокрема, в печінці) патологічна речовина, котра пригнічує вироблення тестостерону — основного чоловічого статевого гормону. Навзамін починають продукуватися жіночі статеві гормони: ширшає таз, розростаються грудні залози. А в представниць слабкої статі ймовірність захворіти на рак грудної залози зростає пропорційно до кількості випитого пива. Мало не поголовне захоплення продукцією броварів призвело до того, що проблеми з алкоголем виникають уже в 14—15-річних українців. За підрахунками наркологів, сьогодні в нашій країні регулярно споживає алкогольні напої один відсоток дітей віком 12—13 років.

Заручниками малих градусів можна назвати від 15 до 25 відсотків жителів мегаполісів. Причому це далеко не завжди представники «соціального дна». У лавах пивозалежних чимало освічених і цілком благополучних людей. Ситуацію погіршує, зокрема, й те, що чимало українців вважають пиво безневинним продуктом.

Фахівці ознайомили представників ЗМІ з підсумками цікавого дослідження, проведеного в одному з великих промислових міст України (уточнити його назву чомусь відмовилися). Серед трьох тисяч учасників — одинадцятикласників і студентів-першокурсників — алкозалежних не було. Але серед них було понад 50 відсотків юнаків і дівчат, котрі споживають «градусні» напої приблизно раз на тиждень. Причому не горілку, а пиво й іншу так звану слабоалкогольну продукцію. З’ясувалося, що в цих молодих людей (підкреслюю, не залежних, не алкоголіків) навіть артеріальний тиск вищий, аніж у їхніх зовcім непитущих однолітків. Мають вони низку психічних і психологічних проблем, проблеми з соціальним функціонуванням, навчанням, конфлікти в родині.

Страшніший за голод і чуму

Сподівання представників ЗМІ на інформацію саме про «національні особливості» виявилися марними. Ну, якщо не вважати такими вже згадані сумні результати стосовно підлітків, отримані міжнародними експертами ВООЗ. А також підсумки мультидисциплінарного дослідження українських та іноземних спеціалістів. Із ними працівників мас-медіа ознайомив асистент кафедри психіатрії Національної медичної академії післядипломної освіти С. Костюченко.

— Найбільше здивувало нас і наших західних колег, — розповів молодий науковець, — структура за віком поширення алкоголізму. У західних країнах найменший ризик стати алкоголіком у жінок і одружених чоловіків середнього віку з дітьми. А в Україні, навпаки, останні становлять найбільшу групу ризику: приблизно тридцять відсотків чоловіків віком від 29 до 50 років тією чи іншою мірою зловживають спиртним. На відміну від жителів США та Європи наші співвітчизники мають набагато більше психічних та інших розладів, спричинених алкоголем. Найпроблемнішими регіонами в цьому сенсі є південно-східні. Однак існують тенденції з вирівнювання динаміки зростання алкоголізму: західні регіони поступово наздоганяють «лідерів».

В Україні — понад 700 тисяч хворих на хронічний алкоголізм. Проте реальна кількість залежних, запевняють наркологи, приблизно у вісім разів більша, ніж зареєстрована офіційно. Згідно з даними статистики, щороку алкогольна залежність забирає життя 40 тисяч українців. Причому алкоголізм є першим чинником ризику смерті серед нашого населення від 25 до 40 років. До речі, перервати страшний спадковий ланцюжок здатні мінімум п’ять (!) поколінь, котрі сповідують тверезий спосіб життя.

Свого часу відомий англійський політик Вільям Гладстон писав: «Алкоголь спричиняє більше спустошень, ніж три історичні напасті разом узяті — голод, чума та війна». Проте це зовсім не означає, що слід скласти зброю в цій боротьбі. Які шляхи виходу з глухого алкогольного кута пропонують фахівці?

Аж ніяк не запровадження «сухого закону», твердо переконані експерти. Низьку його ефективність засвідчив світовий досвід. До того ж, коли феномен споживання спиртного присутній у національній культурі, то люди ніколи не перестануть випивати через чиюсь заборону. Просто на цьому хтось заробить великі гроші, а хтось отруїться неякісною продукцією. Дуже погано те, що в нашій державі, на відміну від європейських, досі не сформовано чітку наркополітику. Вона цілком відсутня як щодо алкоголю, так і щодо тютюну й наркотиків. Ніде правди діти, країна наша бідна, але є чимало речей, котрі грошей не потребують. Це, зокрема, заборона реклами алкогольної та слабоалкогольної продукції. Причому не лише агресивної, а й непрямої. За даними ВООЗ, оприлюдненими спеціалістами під час зустрічі з журналістами, цілковита заборона реклами алкоголю спричиняє зменшення його споживання приблизно на п’ять відсотків із скороченням усіх інших негативних наслідків. (На момент написання статті ВР України ще не прийняла Закон «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу». – Н. С.)

Фахівці радять додатково збільшити розмір акцизу, аби зробити алкоголь дорогим, а також обмежити місця та час його продажу (те саме стосується й тютюну), посилити з боку влади контроль за продажем напоїв із градусами. Профілактичну роботу розпочинати з дитсадків, поступово трансформуючи псевдонаціональну особливість — поблажливе ставлення до споживання та споживачів алкоголю на його цілковиту протилежність.

* * *

Скажіть, ну чому в американських фільмах, які ми активно критикуємо за пропаганду насильства, поганий підліток — це той, котрий курить і випиває, а наш хороший міліціонер, перемігши чергового злодія, дозволяє собі «розслабитися» за робочим столом?

Голова Асоціації психіатрів України Семен Глузман поінформував присутніх про зустріч із представником Товариства тверезості Королівства Швеції. Той розповів, що швейцарці не виходять на вулицю в нетверезому стані, аби своїм зовнішнім виглядом не образити гідність співгромадян. Цікаво, скільки має минути десятиліть (чи століть), аби такий менталітет став нашою національною особливістю?..

Автор: Наталка СЕМИВОЛОС

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Прем’єр Бельгії: Деякі євродепутати поширювали роспропаганду за гроші Сьогодні, 29 березня

1 млн снарядів навесні, новий пакет зброї з Німеччини, переговори з урядом Польщі: новини дня Сьогодні, 29 березня

Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики Сьогодні, 29 березня

Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі Сьогодні, 29 березня

Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном Сьогодні, 29 березня

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Вчора, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Вчора, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Вчора, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Вчора, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Вчора, 28 березня