№10, травень 2005

Ставлення громадян до проблеми реформування органів місцевого самоврядування

Реформування адміністративно-територіального устрою й органів місцевого самоврядування України – одне з основних завдань, яке має вирішити Верховна Рада цього скликання. У законодавчому забезпеченні реформи народні обранці апріорі мають зважати як на загальнодержавний інтерес, так і на думку громадян, з волі яких вони й здійснюють законодавчу функцію (в ідеалі інтерес і думка мають збігатися). Часопис "Віче" спробував з'ясувати, як саме мешканці деяких українських міст оцінюють стан місцевого самоврядування й дивляться на перспективи реформування. На замовлення редакції проведено дослідження, результати яких і пропонуємо нашим читачам.
Опитування громадської думки проводили в Києві, Львові, Кіровограді, Донецьку та Севастополі. Запитання підготовлені кандидатом політичних наук, доцентом кафедри політичних наук Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Валентином БУШАНСЬКИМ. Зокрема, респондентам пропонували відповісти на два закритих й одне напівзакрите запитання:





Київ




Львів




Кіровоград




Донецьк




Севастополь






1. Чи потрібна Україні реформа органів
місцевого самоврядування?


а) так; б) ні; в) не знаю.

2. Чи відомі вам проекти реформування органів місцевого самоврядування?

а) відомі детально; б) відомі в загальних рисах;

в) не відомі.

3. Які проблеми, на вашу думку, перешкоджають ефективному функціонуванню органів
місцевого самоврядування?


Це запитання спершу було сформульоване як відкрите, тобто респонденти могли дати довільну відповідь. Проте у процесі пілотного дослідження з'ясувалося, що громадяни не можуть дати на нього чіткої відповіді. Обробка результатів засвідчила, що відповіді загалом можуть бути згруповані за такими статистично значущими позиціями:

а) корумпованість органів місцевого самоврядування; б) безвідповідальність працівників; в) некомпетентність працівників; г) брак повноважень у органів місцевого самоврядування; ґ) брак коштів у органів місцевого самоврядування; д) необізнаність громадян у власних правах; е) інше.

Таким чином, для основного опитування останнє запитання пропонувалось як напівзакрите зі згаданими варіантами відповідей.

У кожному з міст опитуванням було охоплено 500 осіб. Вибірка відзначалася репрезентативністю. Згідно із застосованою методикою дослідницька похибка становить 2,3 %.

Проведене дослідження дало змогу отримати такі результати.

Кафедрою політичних наук Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова опитування безпосередньо проводилось у Києві та Львові. Очолював групи інтерв'юерів кандидат політичних наук Валентин БУШАНСЬКИЙ:

– Термін "органи місцевого самоврядування" використовується в нормативних документах та наукових текстах. Громадяни в повсякденному мовленні його не вживають. Якби дослідженням ставилося за мету з'ясувати громадську оцінку діяльності тієї чи іншої самоврядної установи, починаючи з ЖЕКу й закінчуючи міською радою, запитання варто було б уточнити. Проте вже використання в запитанні нормативного мовлення відображало ступінь розуміння громадянами значення муніципальної влади та перетворень, яких вона має зазнати. Загалом спостереження показало, що респонденти дуже невиразно уявляють, що являють собою органи місцевого самоврядування за своєю суттю. І навіть ті респонденти, які вказали, що "в загальних рисах" чи навіть "детально" ознайомлені з проектами реформування, зазвичай виявляли поверхову обізнаність.

У Кіровограді опитування проводили на базі лабораторії соціологічних досліджень Кібернетико-технологічного коледжу. Очолювала групи інтерв'юерів кандидат психологічних наук Євгенія ГЕЙКО:

– У ЗМІ та наукових дискусіях проблемі місцевого самоврядування приділяється істотне значення. Але у безпосередніх бесідах, після відповідей на запитання, опитані не могли пригадати жодної публікації чи телепередачі, що стосувалися б цієї проблематики. Близько третини опитаних не змогли назвати прізвища міського голови, переважна більшість – представника Президента України в області.

У Донецьку опитування проводилося кафедрою політології Донецького національного університету на чолі з доктором політичних наук, професором Миколою ПРИМУШЕМ:

– Проблема розширення повноважень органів місцевого самоврядування сприймається мешканцями міста не тільки виходячи з буденного досвіду, а й міфологізовано. Але показово, що, з одного боку, донеччани підтримують реформування муніципальної влади, а з другого – виявляють разючу необізнаність із політико-правовим змістом цього процесу.

У Севастополі опитування проводилося кафедрою філософських і соціальних наук Севастопольського національного технічного університету на чолі з доктором політичних наук, професором Олександром ЧЕМШИТОМ:

– Опитування виявило сталу тенденцію підтримки суспільною думкою регіону проведення реформи (64 %). За досить скромних результатів протестної групи (9 %). Водночас близько третини респондентів не змогли визначити свою громадську позицію, що, ймовірно, пов'язано зі слабкою поінформованістю населення щодо цілей і механізмів реформи. Розподіл відповідей за шкалою є статистично значущим і відображає об'єктивну картину думки міської громади, передусім стосовно ступеня ефективності самоврядування в місті та проблем, пов'язаних з його здійсненням.

Останні новини

ЗМІ: ЄС схвалив виділення до 1,4 млрд євро з доходів з росактивів на купівлю зброї для України Вчора, 24 червня

Боррель підтвердив, що ЄС розглядає санкції проти Грузії через закон про "іноагентів" Вчора, 24 червня

ЄС наступного тижня виділить на підтримку України першу частину із 2,5 млрд євро від росактивів Вчора, 24 червня

ЄС офіційно схвалив 14-й пакет санкцій проти РФ, що вперше б'є по російському газу Вчора, 24 червня

Відрив ультраправих у Франції, сербські снаряди в ЗСУ, санкційні умови Орбана: новини вихідних Вчора, 24 червня

Дуда прибув із візитом до Китаю, щоб зокрема обговорити війну в Україні 23 червня

FT: З 2022 року Україна отримала сербські боєприпаси на 800 млн євро 22 червня

Віцеканцлер Німеччини попередив Китай про економічні наслідки підтримки Росії 22 червня

Трамп: Байден не мав обіцяти Україні членства у НАТО 21 червня

У Німеччині затримали трьох людей, зокрема українця, за підозрою у шпигунстві 21 червня