Обвинувачувані в'язні

11 січня 2008 року, відзначаючи шосту річницю існування табору для військовополонених на американській базі «Гуантанамо», десятки активістів — членів міжнародної неурядової правозахисної організації «Witness Against Torture’s» провели акцію протесту біля Верховного суду США, вимагаючи закриття цієї в’язниці. Цього ж дня відбулися 83 міжнародні акції за участю понад 100 правозахисних груп.

11 лютого адміністрація президента США Джорджа Буша офіційно оголосила, що вимагатиме від органів правосуддя смертної кари для шести осіб, винних в організації терористичних актів у США 11 вересня 2001 року. Заяву зроблено на основі звіту так званої «Команди з чисток», яка протягом 16 місяців працювала під егідою ФБР, збираючи потрібні докази й свідчення. За даними цієї групи, в організації терактів обвинувачено п’ятьох осіб, котрі діяли під керівництвом Халіда Шейха Мохаммеда. Останньому інкримінують розробку плану атак 2001 року. Решта учасників змови (Алі Абд Аль-Азиз Алі, Рамзі бін Аль-Шибх, Мохаммед Аль-Кахтані, Мустафа Ахмед Аль-Хавсаві та Валід бін Атташ) виступають у ролі його прибічників та одних із найактивніших діячів «Аль-Каїди». Ця справа має наразі державне значення для США, тому суперечки в найвищих ешелонах влади виникають ледь не через найменші розбіжності щодо неї. Наприклад, досі не визначено місця проведення слухань. З цього приводу 12 лютого 2008 року одне з американських видань – «The New York Sun» зазначає:

«Шістьох осіб обвинувачено у скоєнні одного з найтяжчих злочинів в історії Америки, й суд, котрий призначить їм покарання (незалежно від того, де саме це станеться, — в Нью-Йорку чи на базі «Гуантанамо»), виконає це якнайкраще, адже поставиться до підсудних цілком беззастережно, чого могло б і не статися в їхніх рідних країнах».

На закиди громадськості щодо поспішності керівників США у веденні цієї справи влада відповідає, що обґрунтованість її обвинувачень спирається на звіт ЦРУ. А сам Білий дім, за словами його речника Дани Перімо, не був залучений до розслідування й тому зробив висновки, спираючись на готові факти, котрі свідчать: смертний вирок учасникам змови має бути винесено.

The Washington Post (12 лютого 2008 року)

«Оголошення Пентагоном імен шести організаторів терактів у США 11 вересня 2001 року та обвинувачення їх в організації, спільних тренуваннях, фінансуванні та послідовній підготовці цієї акції відбулося через бажання адміністрації президента Буша отримати пріоритет у засудженні й покаранні винних».

Можливо, такий висновок і має певне раціональне зерно, однак є й сумніви щодо його правомірності.

The New York Times (11 лютого 2008 року)

«Принаймні затяті судові баталії та скарги, ймовірно, означатимуть невідворотність смертної кари. «Однак здається неможливим завершення справи до кінця перебування Буша на посаді президента», — вважає професор Гласіер із Лойоли».

The Huffington Post (13 лютого 2008 року)

«...Розгляд справи шістьох засуджених триває вже місяць. А з огляду на повільний темп роботи військових комісій у затоці Гуантанамо навряд чи можемо сказати, що вирок буде винесено до наступного січня, коли президент Буш залишить свій пост», — зазначає колишній військовий юрист Скотт Силліман».

Як відомо, всі шестеро визнали свою причетність до організації терактів. Раніше (починаючи з 2002 року) жодної такої інформації ЦРУ не мало. Це шанс покарати винних, попри твердження правозахисників щодо неправомірності здобуття цих свідчень. Так, шеф ЦРУ Майкл Гайдн визнав на початку лютого 2008 року, що проти трьох обвинувачених, зокрема й проти Мохаммеда Аль-Кахтані, використовували середньовічні методи дізнання, які застосовувала ще іспанська інквізиція (наприклад, накладання на обличчя обвинуваченого шматка тканини та поливання його водою, доки в останнього не виникне відчуття потопаючого).

The New York Times (15 лютого 2008 року)

«Міністерство оборони на підтримку оголошення про те, що покарання злочинців має відбутися лише шляхом здійснення смертного вироку, офіційно заявило: «...в будь-якому разі така гарантія лише на користь особам, котрі стали жертвами злочину такого масштабу».