Ірак.5 років війни

20 березня 2003 року президент США Джордж Буш оголосив про початок війни з Іраком

Не стріляйте в журналістів!

5 років минуло відтоді, як загинув український телеоператор Тарас Процюк від гарматного пострілу з американського танка. Журналіст інформагентства Reuters знімав його з балкона свого номера в багдадському готелі «Палестина».

Американська влада оголосила трагічну загибель Тараса Процюка «нещасним випадком» і відмовила в компенсації для його рідних: хворого батька, дружини та маленької доньки.

До Посольства США в Києві прийшли друзі Тараса та просто небайдужі люди, щоб вшанувати пам’ять журналіста й нагадати американцям про жертви в Іраку.

Рішення про застосування військової сили проти Багдада тоді підтримали 45 держав. Втрати Пентагона за п’ять років війни становили 3 тисячі 988 солдатів та офіцерів. 3 тисячі 244 із них загинули внаслідок сутичок із противником або терактів. Інші — внаслідок нещасних випадків. Дехто покінчив життя самогубством. Окрім того, в Іраку вбито 8 цивільних службовців Міноборони США. Поранення дістали 29 тисяч 395 американських військовослужбовців. 13 тисяч 138 із них уже не змогли реабілітуватися до норми.

За підрахунками Дослідницької служби Конгресу США (Congressіonal Research Servіce), вартість підготовки та утримання лише одного американського солдата в Іраку впродовж року становить 390 тисяч доларів. За даними газети «New York Tіmes», нині в Іраку діють 75 великих військових баз США.

Країни, що входять або раніше входили до складу коаліційних сил, також мали в Іраку втрати. Військове командування Великої Британії повідомляло про загибель 175 своїх солдатів та офіцерів. Італія втратила 33 людини, Польща — 21, Україна — 18, Болгарія — 13, Іспанія — 11, Данія — 7, Сальвадор — 5, Словаччина — 4, Латвія — 3, Естонія, Таїланд, Нідерланди та Румунія — по 2, Австралія, Угорщина, Казахстан і Південна Корея — по 1.

За період, що минув після повалення режиму Саддама Хусейна, в Іраку загинуло понад 8 тисяч іракських військовиків, поліцейських, прикордонників та співробітників служб безпеки. Кількість жертв серед мирного населення перевищує 96 тисяч. Фахівці-аналітики прогнозують, що загальна вартість війни в Іраку становитиме близько 3 трильйонів доларів.

Багаторічний режим іракського лідера Саддама Хусейна повалено, але, як наголошують міжнародні спостерігачі, країна виявилася роздробленою за етнічно-релігійною ознакою й перебуває на межі громадянської війни. 4 мільйони мешканців стали біженцями. До Іраку потягнулися сотні бойовиків, готових битися до останнього за ідеали міжнародної терористичної організації «Аль-Каїда». А американському бюджетові п’ять років війни обійшлися в 500 мільярдів доларів. Утім, цю цифру, кажуть, значно занижено, реальна ж, як мінімум, удвічі більша.

Проте президент США Джордж Буш, виступаючи в Пентагоні з промовою, присвяченою річниці початку в Іраку бойових дій, назвав цю війну «шляхетною, необхідною і справедливою» та підкреслив, що «повалення Саддама Хусейна було правильним рішенням». За словами Буша, війну ще не закінчено і США «можуть і повинні її виграти». Водночас глава Білого дому визнав, що іракська кампанія «коштувала великих людських і фінансових жертв». Але жертви ці не марні, оскільки дали змогу США «відчинити двері, що ведуть до стратегічної перемоги в Іраку».

Цікаво, але зброї масового ураження в Іраку досі так ніхто й не знайшов. А саме вона була приводом для початку іракської кампанії. Тому про перемоги, здобуті в Іраку, глава Білого дому говорив мало й загальними фразами. Натомість про небезпеку негайного виведення з Іраку американських військ — багато й детально. Тож міжнародні експерти ставлять риторичні запитання: а чи розуміють у Білому домі, що курс на окупацію нафтових регіонів призведе до конфронтації з цілою коаліцією індустріальних країн світу? чи усвідомлюють, що навіть така потужна економіка, як американська, неминуче надірветься від надмірних воєнних потуг? Напевно, розуміють і усвідомлюють. Але тепер уже нічого не можуть вдіяти. Адже вивести війська означає поступитися власними принципами. Залишити Ірак — визнати свою неспроможність «носія демократії». А головне — втратити контроль над іракською нафтою. Буш цього не хоче. Буш цього не дозволить. Він кістьми ляже, щоб цього не допустити. 

Автор: Ю. Ц.