Луцький міський голова Богдан Шиба: «Луцьк має достатньо ресурсів, щоб самому виступити як інвестор»

У розмові з оглядачем «Віча» мер Луцька розповів про шляхи розширення прав органів місцевого самоврядування, необхідні зміни до держбюджету-2008 і виклав своє бачення інвестиційно-інноваційної моделі розвитку міста.

– 28 січня відбулася робоча нарада Голови Верховної Ради з керівниками органів місцевого самоврядування. На які питання ви звернули увагу й що запропонували учасникам слухань як мер міста Луцька?

– Узагалі, я хотів би, щоб спілкування під час наради відбувалося в іншій площині, бо збоку це мало вигляд «плачу» областей і міст, щоб дали більше грошей. Натомість, вважаю, нам не більше риби треба давати, а вудку вдосконалити.

Мої пропозиції стосувалися надання більших повноважень органам місцевого самоврядування базового рівня (містам і селам), зокрема в частині податків, які формують місцевий бюджет. 80 відсотків із них – податки з доходів фізичних осіб, що їх податкова має залишати бюджету міста, а не передавати в центр.

Податкова адміністрація не зацікавлена в розвитку міста, наповненні його бюджету. Вона найбільше займається ПДВ, який, до речі, передусім повертається зовсім не тим фірмам, що наповнюють міську казну.

Звернув увагу й на те, що законом про держбюджет на 2008 рік ще більше обмежуються права територіальних громад. Приміром, якщо в межах міста є об’єкт, «приписаний» до будь-якого міністерства чи відомства, тобто перебуває в державній власності, головним фінансовим документом передбачено, що продаватися він має (включно із землею) за рішенням того ж таки міністерства, без участі міської ради.

Земельні питання взагалі рік у рік дедалі загострюються. Не беручи до уваги Київ, значні проблеми із землею саме поза межами населених пунктів: її непрозоро виділяють розпорядженнями держадміністрацій районного чи обласного рівня. Контролем громади над цим процесом і не пахне, бо держадміністрації не зобов’язані оприлюднювати свої рішення. А міська рада має це робити, тому й зловживань тут значно менше.

– Міністр фінансів України Віктор Пинзеник на нараді окреслив проблеми, на котрі має бути реакція в проекті держбюджету на 2008 рік. Обговорення яких видається найактуальнішим саме для Луцька?

– Це насамперед можливість спрощення системи отримання дозволів на запозичення для органів місцевого самоврядування. Поясню це на конкретному прикладі. Торік місто одержало високий кредитний рейтинг, було випущено муніципальні облігації на суму 10 млн. гривень. Їх спрямували на ремонт і реконструкцію дорожнього покриття. Нинішнього року плануємо зробити емісію муніципальних облігацій і отримати додатково 30 млн. гривень позичкових коштів. Така система має певні переваги. Адже кошти до бюджету надходять протягом року нерівномірно – найбільші надходження можуть бути в листопаді чи грудні, а ремонтувати, приміром, дахи житлових будинків потрібно в травні–липні. Тому ми беремо запозичення й виконуємо роботи у визначений термін, а потім, коли бюджет наповнюється, повертаємо.

От ми й говорили про прискорення процедури отримання дозволів: від п’яти до двох місяців з моменту подання заявки й до отримання всіх дозволів і погоджень Мінфіну, Мінекономіки та інших установ.

Переконаний, міністр фінансів сприйняв наші аргументи. І, гадаю, за його сприяння ми продемонструємо, як можна розв’язувати проблеми громади власними силами. Ось приклад: на останній сесії міськради ми серйозно обчислили ринкову вартість землі в місті, встановили реальні коефіцієнти для продажу землі під об’єкти нерухомості. Раніше, хоч як це прикро, у повній відповідності до чинного законодавства землю можна було взагалі за безцінь продавати, і багато хто цим користувався. Ми ж зробили ціни прозорими й ринковими. Середня ціна землі під об’єктом – 20 тис. гривень за сотку або 2 млн. – за гектар. За вільну земельну ділянку на аукціоні покупцеві доведеться викласти в п’ять разів більше грошей.

– Як ви оцінюєте рівень наповнення бюджету міста? 

– 2007 рік ми закінчили з профіцитом бюджету у 31 млн. гривень. Упевнений, нинішнього року також матимемо серйозне перевиконання. Очікуються 520 млн. власних надходжень, субвенції і дотації. Це дасть змогу сповна забезпечити фінансування всіх програм. Лучани будуть задоволені.

– Попередній уряд працював на «інвестиційно-інноваційне зростання економіки». Які проекти, наприклад, енергозбережні технології, запроваджено в місті нині? Чи враховано бюджетом зростання ціни на газ?

– У нас щодо цього трішки інша філософія. Усі нині кажуть про тарифи, а ми про них достатньо наговорилися торік. Нині ведемо мову про зміну системи теплопостачання.

Із позики в 2008 році, про яку вже йшлося, 5 млн. заплановано на реконструкцію системи теплопостачання. Проект цих робіт розроблено науковим парком «Київська політехніка».

Я також звернувся до Бюджетного комітету Верховної Ради й Кабміну, щоб повернулися до програми енергозбереження, бо головною є не дискусія про тарифи, а цілковита реконструкція системи енергопостачання.

Ми вже запланували кошти для капітального ремонту та заміни дахів у соціально-культурних закладах, потім перейдемо до житлових будинків. Реконструкція проводитиметься лише там, де створено об’єднання співвласників і де громадяни теж братимуть участь у здійсненні цих робіт,  контролюватимуть їхню якість.

Обов’язково залучатимемо інвестиції в будівництво об’їзної дороги навколо міста. Адже з «київського боку» її частина вже є, а ось із «європейського» ще немає. Не таємниця, що вантажівки в центрі міста створюють значну небезпеку для руху транспорту. Не хочеться, щоб ця проблема постала під час проведення Євро-2012, коли основний транспортний потік ітиме трасою Варшава – Ягодин – Ковель – Луцьк – Київ.

Боремося ми й з низькою культурою водіння на міських дорогах. Уже вдалося впорядкувати рух маршрутних таксі, які здійснюють посадку пасажирів винятково на позначених відповідними знаками ділянках дороги.

Ще один перспективний проект – реконструкція військового аеродрому під цивільні потреби. Прагнемо, щоб Луцьк включили до Державної програми розвитку аеропортів. Адже два роки тому підписано угоду з Міністерством оборони про поступовий перехід від режиму, спільного з військовими, до власне цивільного використання летовища.

– На початку нашої розмови ви казали про «вдосконалення вудки». З того, що ви розповіли про розвиток Луцька, можна зробити висновок: міськрада та міський голова вдало над цим працюють. Однак, мабуть, це не межа, а початок?

– Так, за результатами аудита фінансової діяльності міста у 2007 році, впевнений, отримаємо вищий кредитний рейтинг, ніж раніше. Приємно, що  показник ділової репутації міста в нас досить високий, а отже, маємо серйозні надходження до бюджету.

Моя мета на посаді мера, щоб із Луцьком розмовляли як з багатим містом, як з партнером, котрий не тільки потребує інвестицій, а й може запропонувати власні фінансові вливання.

Вів розмову Олексій Сищук.

P. S. Детальніше про ефективні програми Луцької міськради – в наступних номерах «Віча».