№5, березень 2008
На самий вершечок музично-диригентського олімпу ХХ сторіччя вознестися судилося трьом велетням: італійцю Артуро Тосканіні, австрійцю Герберту фон Караяну та українцеві Стефану Турчаку. Вони були водночас музикантами й диригентами-драматургами, психологами й великими патріотами своїх націй.
Артуро Тосканіні почав диригувати в пролозі кривавого століття, Герберт фон Караян і Стефан Турчак – у фіналі. Вони диригували не тільки виконанням геніальних творів, а й мільйонами людських сердець!
Феномен Стефана Турчака до сьогодні залишається нерозгаданим. Такі обдаровання приходять до нас або за логікою якихось біологічних закономірностей, або ж за велінням самого Творця.
Стефан Васильович Турчак народився 28 лютого 1938 року в споконвічно українському селі Мацковичах неподалік Перемишля (Польща) в сім’ї хліборобів. Під час операції «Вісла» родину було примусово вивезено до Радянської України в село Дубляни, що на Львівщині.
Стефан Турчак тягнувся до музики ще змалечку. Дива в цьому не було ніякого. Батько Стефана Василь Миколайович пристойно грав на скрипці, сопілці, мандоліні. Мати Стефанія Миколаївна мала сильний красивий голос і була солісткою в церковному хорі. А ще напувало душу малого Стефана довкілля карпатського краю – обрядові свята, сільські гуляння, весілля...
Несподівано помирає мати. Батько згодом іде в іншу сім’ю. Дванадцятирічний Стефан залишається з дідусем і бабусею... Гірко. Несправедливо.
Терпіння, наполегливість і велика любов до музики приводять хлопця на хормейстерське відділення Львівського музично-педагогічного училища імені Філарета Колесси. В училищі молодий музикант навчається по класу скрипки, хорового й оркестрового диригування, відтак вступає до Львівської консерваторії у клас видатного диригента, композитора, педагога Миколи Колесси, який зумів акумулювати творчі можливості свого улюбленого студента, розкрити в ньому талант тонкого інтерпретатора, зарядженого невичерпною енергією почуттів. Вдумливий педагог не помилився. Ще будучи студентом, Стефан Турчак дебютував як диригент Львівського театру опери та балету. А далі – Київ.
З 1962 року він – диригент-стажист Державного симфонічного оркестру УРСР. У 25 років очолює цей оркестр. На його концерти квитків купити було неможливо. До того ж колектив гастролював у багатьох країнах.
Автор: Віктор ЖенЧенко
Архів журналу Віче
![]() |
№7 |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Ексдержсекретар Трампа розповів, яким може бути його "мирний план" для України
Сікорський про дозвіл Україні бити вглиб РФ: Крапля камінь точить
Як знайти надійний пункт прийому алюмінію в Києві?
Почему опытные туристы выбирают Lowa
Порівняння вісків для виготовлення свічок
Президент Словаччини погрожує Україні через припинення транзиту роснафти
Чехія готує нову ініціативу з постачання Україні снарядів на 2025 рік
Штаб Трампа подав скаргу на Гарріс через передачу грошей із фонду Байдена
Польський міністр назвав вирішення історичних суперечок щодо Волині умовою вступу України до ЄС
Голова Секретної служби США, яка не попередила замах на Трампа, подала у відставку