Що таке План дій щодо членства?

На Вашингтонському саміті у квітні 1999 року для країн, які прагнуть вступити до НАТО, підготуватися, як належить, організація започаткувала План дій щодо членства (ПДЧ).

Тему «Поглиблення співробітництва України з НАТО: відкритість діалогу, переваги співпраці» пропонує винести на парламентські слухання Комітет ВР України з питань європейської інтеграції.

Необхідність прийняття відповідного проекту постанови, зазначали народні депутати на одному з останніх засідань комітету, полягає у підтвердженні стратегічного напряму розвитку України.
Проведення парламентських слухань, на думку членів комітету, надасть можливість деполітизувати питання подальшого поглиблення відносин Україна–НАТО шляхом його фахового обговорення представниками законодавчої й виконавчої гілок української влади, інституцій Альянсу, іноземних країн–членів Організації Північноатлантичного договору, а також незалежними експертами та представниками української громадськості. Голова Комітету ВР України з питань європейської інтеграції Борис ТАРАСЮК: «Референдум – це спроба української політичної еліти сховатися за думку громадськості. Проведення референдуму є скоріше винятком, ніж правилом у вступі до НАТО. Вимога референдуму щодо НАТО не міститься в жодному законодавчому документі України. Натомість є політичний документ – Універсал національної єдності, стаття 27 якого передбачає: вступ до НАТО здійснюватиметься за результатами загальнонаціонального консультативного референдуму, проведеного після виконання Україною необхідних для цього внутрішньодержавних процедур. Ця фраза означає, що лише після виконання Україною положень ПДЧ і перед безпосереднім вступом до НАТО проводитиметься референдум».

Спочатку до ПДЧ приєдналися дев’ять країн: Албанія, Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія і колишня Югославська Республіка Македонія. Хорватія приєдналася у 2001 році. Сім із цих держав – Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія – на Празькому саміті у листопаді 2001 року були запрошені до початку переговорів про вступ і офіційно вступили до НАТО в березні 2004 року.

План дій щодо членства ґрунтується переважно на досвіді, отриманому під час надання допомоги Чеській Республіці, Угорщині і Польщі у підготовці до членства, а також під час роботи з сімома країнами, які набули членства в березні 2004 року. Він допомагає країнам, що прагнуть вступити до Альянсу, зосередити свою підготовку на досягненні визначених у його рамках цілей і пріоритетів. План передбачає цілий спектр заходів, спрямованих на посилення можливостей кожної країни-кандидата, підтверджуючи у такий спосіб обіцянку НАТО тримати двері до членства відчиненими. Однак план є не просто переліком завдань, які повинні виконати країни, що прагнуть набути членства в Альянсі, а участь у ньому не гарантує членства. Рішення про запрошення бажаючих розпочати переговори про вступ приймають країни–члени Альянсу на основі консенсусу й у кожному разі окремо.

ПДЧ не замінює програми «Партнерство заради миру». Великомасштабна участь в останній та пов’язаному з нею процесі планування і оцінки збройних сил (PARP) вважається важливою, оскільки дає змогу країні, що прагне членства, досягти оперативної сумісності зі збройними силами НАТО та підготувати структуру й засоби своїх збройних сил до можливого майбутнього членства. PARP слугує різним цілям. Він забезпечує прозорість для оборонної політики; є основою для визначення й оцінки сил та засобів, котрі можуть бути передані для багатонаціональних тренувань, навчань і операцій спільно зі збройними силами Альянсу, а також для оборонної реформи.

На початку кожного циклу Плану дій щодо членства бажаючі країни щорічно подають національну програму підготовки до можливого членства, яка містить політичні, економічні, оборонні, військові, ресурсні, юридичні питання та питання безпеки. Вони встановлюють свої цілі, завдання й графіки роботи, які щорічно переглядаються. Наприкінці циклу НАТО готує звіти про досягнення кожної країни–учасниці ПДЧ. За цими звітами досягнення спільно обговорюють Північноатлантичний союз та відповідна країна.

Албанія, Хорватія і колишня Югославська Республіка Македонія продовжують тісно співпрацювати з Альянсом у рамках Плану дій щодо членства для задоволення критеріїв, які дадуть їм змогу отримати запрошення до переговорів про вступ до Альянсу.